Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №466/5337/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5337/26

Провадження № 3/466/1866/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Свірідова В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №1 ЛРУП №1у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановила:

03.06.2026р. близько 20.30год. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 штовхнув свою дружину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та висловлювався до останньої нецензурною лексикою, чим своїми діями вчинив насильство психологічного та фізичного характеру без нанесення тілесних ушкоджень.

На розгляд матеріалів адміністративної справи в суд ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та дату судового засідання, про причини неявки в суд не повідомив.

Окрім того, інформація про дату, час та місце судового засідання була розміщена у відкритому доступі на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет - http://court.gov.ua

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані з розумним інтервалом часу самі цікавитись провадження у їх справі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки останній був присутнім під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та повідомлений про те, що протокол буде розглядатися в Шевченківському районному суді м. Львова та повідомлений судом про дату та час судового засідання.

З письмових поясненнях ОСОБА_1 , що містяться в справі, вбачається, що останній свою вину визнав та просив суворо не карати.

З`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2КУпАП з наступних підстав.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Суд розглядає справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст.283 КУпАП виносить постанову.

Відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, передбачена ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» від 15.11.2001 р. №2789-Ш насильство в сім`ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

За змістом ст.1 цього ж нормативно-правового акту психологічне насильство в сім`ї - це насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю.

Дослідивши матеріали справ про адміністративне правопорушення, приходжу висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП та підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Вина правопорушника у скоєному правопорушенні стверджується належними та допустимими у відповідності до ст.251 КУпАП доказами, що наявні в матеріалах справи, це зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №477378 від 11.06.2026, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , формою оцінки ризиків, які досліджені суддею в судовому засіданні.

Таким чином, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки останній вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини, ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.

Враховуючи особу правопорушника та обставини справи, з урахуванням викладеного, а також того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 (триста сорок) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят коп.).

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців, що обчислюється з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В. В. Свірідова