Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №465/4235/26 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/4235/26

Провадження 2-о/465/234/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22.06.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої судді Мартьянової С.М.,

з участю секретаря судового засідання Штокало С.-М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові цивільну справу за спільною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою, в якій просять розірвати шлюб, укладений між ними та зареєстрований 05.10.2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №2646.

В обґрунтування заяви посилаються на те, що 05.10.2023 вони уклали шлюб, який був зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №2646. Вказують, що на даний час зареєстрований шлюб має формальний характер, сімейні стосунки не склались через суттєві розбіжності в характерах, які не дають можливості зберегти сім`ю. Заявники не проживають разом, примирення між ними не є можливим, такі не мають бажання продовжувати подальше подружнє життя, вести спільне господарство та мати спільний бюджет, оскільки це призводить до непорозумінь, що в свою чергу негативно впливає на виховання спільної дитини. Зазначають, що вони в добровільному порядку уклали нотаріально посвідчений договір між батьками про проживання, виховання дитини та сплату аліментів на дитину.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 08.05.2026 заяву залишено без руху.

На виконання вказаної ухвали від заявників до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 20.05.2026 року відкрито провадження у справі.

У судове засідання заявники не з`явилися, проте від таких до суду надійшла спільна заява про розгляд заяви без їх участі . Окрім цього, у заяві вказується, що заявники вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задоволити.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.3 ст.293 ЦПК України, справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, розглядаються в порядку окремого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу.

Згідно з ст.109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

За ч.3 ст.109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

При цьому, оскільки згідно з ч.4 ст.109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, після спливу одного місяця від дня подання заяви, та до закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати подану заяву.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.

Статтею 1 Сімейного кодексу України визначено, що побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Частинами 3, 4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім?ї державою полягає, зокрема, у тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Як встановлено судом та доведено матеріалами справи, заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 05.10.2023 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №2646.

Від шлюбу звявники мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно Договору між батьками про проживання, виховання дитини та сплату аліментів на дитину від 22.04.2026 року, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Моргуном О.С., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домовилися, що після їх розлучення, їх малолітня дитина ОСОБА_3 буде проживати з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім цього, сторони у договорі погодили порядок здійснення батьківських прав, обов`язок щодо сплати аліментів, порядок надання додаткових коштів на утримання дитини.

У поданій заяві заявники ствердили про неможливість збереження подружнього життя.

Також встановлено, що між заявниками вже тривалий час відсутнє взаєморозуміння, тому вони не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства та не мають спільного бюджету, а відтак фактично не підтримують жодних відносин.

З урахуванням фактичних взаємин подружжя, дійсних причин заяви та того, що заявники виконали вимоги законодавства щодо подання такої заяви та не скористалися правом на відкликання своєї заяви, наведене свідчить про те, що розлад у відносинах сторін носить стійкий характер і продовжується тривалий час, що призвело до втрати почуття любові та перспектив налагодження стосунків немає.

Наведене дає підстави для висновку про те, що подальше проживання та збереження сім`ї неможливе, а розірвання шлюбу буде відповідати дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхньої дитини, тому суд дійшов висновку, що їх шлюб слід розірвати.

Керуючись ст. 109, 111, 112 СК України, ч.3 ст. 293, 294 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що був зареєстрований 05.10.2023 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №2646.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Заявники: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Мартьянова С.М.