Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №447/499/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/778/26

Справа №447/499/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

22.06.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Друзюк М.М.,

за участю секретаря судового засідання Пастернак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору – Приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Суряк Андріана Андріївна, про встановлення факту непроживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину, –

в с т а н о в и в :

Стислий виклад обставин

Позивач подав до Миколаївського районного суду позов до ОСОБА_2 про встановлення факту непроживання відповідача з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини та визнати ОСОБА_2 таким, що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Лондон померла його дружина ОСОБА_3 , останнім місцем проживання якої була квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку зі смертю дружини за заявою позивача приватним нотаріусом Суряк А.А. 27.11.2025 заведено спадкову справу. Позивач повідомив нотаріусу про інших спадкоємців першої черги – синів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , який подав заяву про відмову від спадщини, у зв`язку з чим спадкоємцями є позивач та ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що ОСОБА_2 був зареєстрований за однією адресою з матір`ю, але тривалий час там не проживав. При цьому, Миколаївським районним судом Львівської області розглядається справа №447/3871/25 за позовом ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Враховуючи наведене, просить позов задовольнити, оскільки ОСОБА_2 не є таким, що не прийняв спадщину, а, відповідно, набув право на спадкове майно.

Процесуальні дії в справі.

Ухвалою суду від 23.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено судове засідання на 16.03.2026.

На адресу суду 13.03.2026 від приватного нотаріуса Стрийського нотаріального округу Суряк А.А. надійшла заява, в якій просить розгляд справи проводити за її відсутністю, щодо ухвалення рішення покладається на розсуд суду.

На адресу суду 16.03.2026 від представника позивача, адвоката Ратича Т.М. надійшло клопотання, в якому просить витребувати в Державної прикордонної служби України відомості про перетин кордону України ОСОБА_2 за період з 01.01.2022 по день надання відповіді.

Ухвалою суду від 16.03.2026 розгляд справи відкладено, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

На адресу суду 09.04.2026 від в.о. начальника Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби Руслана Котляренка надійшов лист, в якому зазначає, що відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України ОСОБА_2 в період з 01.01.2022 по 09.04.2026 в базі даних не виявлено.

Ухвалою суду від 19.05.2026 закрито підготовче засідання у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 11.06.2026.

На адресу суду 11.06.2026 від представника позивача, адвоката Ратича Т.М. надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, однак суд вважає за можливе проводити розгляд справи за його відсутності, зважаючи на те, що такий повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №R067114777657, R067185365465, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було.

Згідно з ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст.223 ЦПК України.

В силу приписів ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно ч.4,5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 11.06.2026 не з`явилися, суд, з дотриманням положень ч.6 ст.259 ЦПК України і ч.5 ст.268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше десяти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 22.11.1986, Висп`янською сільською радою Рогатинського району Івано-Франківської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , про що складено актовий запис №14, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_6 ".

Відповідно до засвідченої копії виписки з реєстру №ВСХ 317189 від 10.11.2025, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в Королівській Лондонській лікарні Вайтчепел-роуд, Лондон, актовий запис №59.

Згідно з довідкою №3292 від 25.11.2025, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 30.03.1988. Знята з реєстрації 10.11.2025 у зв`язку зі смертю. На дату смерті з нею були зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №83411236 від 27.11.2025, приватним нотаріусом Суряк А.А. заведено спадкову справу №74930027 щодо майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з інформацією про склад спадкоємців №12/02-14 від 06.02.2026, наданою приватним нотаруісом Суряк А.А., спадкоємцями померлої ОСОБА_3 станом на 06.02.2026 є: чоловік померлої – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до актів про непроживання особи за місцем реєстрації від 02.02.2025, 26.11.2025, 04.12.2025, складених комісією, призначеною розпорядженням міського голови від 31.01.2017 №12, в складі головного спеціаліста відділу внутрішньої політики та документообігу – Боднар О.Д., оператором комп`ютерного набору відділу внутрішньої політики та документообігу – ОСОБА_9 , головним спеціалістом відділу комунального майна та приватизації управління ЖКГ – Яворським О.В., в результаті обстеження встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , на даний момент фактично не проживає.

Як вбачається зі скріншоту з веб-сайту «Судова влада», доданого до позовної заяви, на розгляді в Миколаївському районному суді Львівської області перебуває справа №447/3871/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Новороздільської міської ради Стрийського району Львівської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Шляхом вільного доступу до Єдиного реєстру судових рішень, судом встановлено, що рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 12.05.2026 (яке набрало законної сили 12.06.2026) у справі №447/3871/25 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Новороздільської міської ради Львівської області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Норми права, які застосував суд.

Згідно з ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Зі змісту наведених норм закону, під постійним місцем проживання спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові 24 грудня 2019 року у справі № 716/309/14-ц (провадження № 61-23817св18) спадкоємець вважатиметься таким, що постійно проживав разом із спадкодавцем, і в тому випадку, коли за певний, навіть значний, час до настання смерті спадкодавця він відбув з місця проживання спадкодавця у довготривале відрядження, з якого повернувся після закінчення строку для прийняття спадщини. Незважаючи на те, що такий спадкоємець жодних дій для прийняття спадщини не здійснював або навіть не знав про сам факт її відкриття, він вважатиметься таким, що прийняв її в силу частини третьої статті 1268 ЦК України.

При цьому, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Як вбачається з актів про непроживання особи за місцем реєстрації від 02.02.2025, 26.11.2025, 04.12.2025, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , фактично не проживає на момент складення таких актів, про що зазначено в них, тобто ці акти не підтверджують факту непроживання ОСОБА_2 за вказаною адресою протягом тривалого періоду часу, як це вказано п позовній заяві.

Стороною позивача не доведено та матеріали справи не містять жодних відомостей про те, що відповідач ОСОБА_2 має інше фактичне місце проживання, відмінне від того, за яким він зареєстрований.

Матеріали справи свідчать про те, що спірна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , є єдиним постійним та зареєстрованим місцем проживання відповідача, в тому числі на час відкриття спадщини. Належних та допустимих доказів на спростування цих обставин, а саме фактичного його постійного проживання на час відкриття спадщини за іншою адресою, позивач не надав.

Враховуючи вищенаведене, суд відхиляє доводи сторони позивача про те, що відповідач ОСОБА_2 зі спадкодавицею на час відкриття спадщини фактично постійно не проживав.

Крім того, суд зазначає, що, згідно з ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Як вбачається з засвідченої копії виписки з реєстру №ВСХ 317189 від 10.11.2025, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач, в свою чергу, звернувся з позовом до суду 12.02.2026, тобто до закінчення строку для прийняття спадщини. Також суд бере до уваги, що рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 12.05.2026 (яке набрало законної сили 12.06.2026) у справі №447/3871/25 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Новороздільської міської ради Львівської області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Враховуючи вищенаведене, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які позивач покликається, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази на їх достовірність, допустимість, достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у зв`язку із відмовою в позові слід залишити за ним.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору – Приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Суряк Андріана Андріївна, про встановлення факту непроживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування та ім`я учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предсмета спору: приватний нотаріс Стрийського нотаріального округу Львівської області Суряк Андріана Андріївна, місцезнаходження: пр. Шевченка, 21, м. Новий Розділ, Стрийський район, Львівська область.

Повний текст рішення складено 22.06.2026.

Суддя Друзюк М. М.