Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №336/3934/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/3934/26

Пр. 3/336/1861/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Вайнраух Л.А. розглянула справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Успенівка Гуляйпільського району Запорізької області, громадянина України, зареєстрованого як фізична особа-підприємець, адреса реєстрації за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

За даними протокола про адміністративне правопорушення від 21.04.2026 серії ВАД № 784893, складеного ПОГ СВ РВнП №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області майором поліції Тітовим О.Л., - ОСОБА_1 21.04.2026 о 09-00 годині за адресою: АДРЕСА_2 , будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець, здійснив продаж горілки «Улюблена», об`ємом 0,5 л, вартістю 150 гривень, без наявності ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності, чим порушив ч.7 ст.16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", порушення вчинене повторно протягом року.

Зазначеними діями, як стверджується в протоколі, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 164 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 присутній не був, належним чином та завчасно повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Крім того, під час складання протоколу вказану особу повідомлено про розгляд справи Шевченківським районним судом м.Запоріжжя 12.05.2026, що було першою дату призначеного судом засідання.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, відносно якої складено протокол, враховуючи належне повідомлення особи, а також приписи ч.1 ст.268 КУпАП.

Вивчивши у сукупності всі докази у справі, суддя дійшла висновків про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв`язку із таким.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За нормою ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Як передбачено ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Крім того, відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП.

Так, протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.

Відповідно до ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

У ч.1 ст.164 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається:

1) провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання,

2) провадження господарської діяльності без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом,

3) провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону,

4) провадження господарської діяльності без у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії,

5) провадження господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

В даному випадку посадовою особою, яка склала протокол, стверджується про провадження ОСОБА_1 господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, без конкретизації різновиду даної ліцензії.

Відповідно до ч.7 ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб`єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Таким чином, оскільки у протоколі стверджується саме про провадження господарської діяльності без ліцензії, із посиланням на приписи ст.16, зазначеного вище спеціального закону, особою, яка склала протокол, має бути доведено як факт провадження ОСОБА_1 господарської діяльності, так і факт здійснення роздрібної торгівлі, а також відсутність у суб`єкта господарювання права на відповідну торгівлю. Крім того, у протоколі не конкретизовано, яку саме ліцензію не отримав ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1-3 ст.2 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку. Не можуть здійснювати господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, крім випадків, передбачених законом.

Суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законом.

Суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Разом з тим, п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25.04.2003 "Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності" передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик. Отже, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме, вчинення три і більш разів.

Так, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КУпАП (в частині здійснення господарської діяльності без ліцензії та дозвільних документів) може бути лише суб`єкт господарювання, а стосовно інших альтернативних складів вказаної частини статті суб`єкт є загальним.

Так, реєстрація ОСОБА_1 як суб`єкта господарювання у даній справі підтверджена копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, дата реєстрації 09.01.2017.

Проте, не знаходить свого підтвердження факт здійснення господарської діяльності вказаною особою, адже суд не може базувати процесуальне рішення виключно на поясненнях свідка. Пояснень ОСОБА_1 та інших належних та допустимих доказів додатки до протокола не містять.

Згідно з письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 21.04.2026, приблизно о 09-00 годині, він придбав у знайомого в магазині на ім?я ОСОБА_3 пачку цигарок та пляшку горілки «Улюблена» за адресою складання протокола. Обов`язковості виклику свідка для надання пояснень нормами КУпАП не передбачено, а за умови наведених вище недоліків відповідних підстав судом не встановлено.

Проте, у даній справі посадовою особою, що склала протокола, не надано переконливих доказів систематичності дій особи, стосовно якої складено протокол, що є обов`язковою ознакою господарської діяльності та наявність мети – отримання прибутку. Єдиний факт притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 протягом року, доказом чого є постанова Шевченківського районного суду м.Запоріжжя у справі 336/8490/25 від 21.11.2025 не змінює висновків суду.

Крім того, відповідно до п.3,5 ч.1 ст.1 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензіат - суб`єкт господарювання, який має ліцензію; ліцензія - це право суб`єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Пунктом 7 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено, що ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: виробництво і торгівля спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального, вирощування тютюну, ферментація тютюнової сировини.

Наявними письмовими доказами відсутність ліцензії у ОСОБА_1 не підтверджена. В даному випадку зміст відеозапису не є визначальним, адже відсутність ліцензїі може бути перевірена виключно за даними ліцензійного реєстру, які згідно з ч.1 ст.18 вказаного закону є відритими.

Згідно з даними протокола особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів, складеного 21.04.2026, ПОГ Беседіним Д.О. із застосуванням відеозапису проведено особистий огляд, огляд речей ОСОБА_1 за адресою складання протокола. Для тимчасового зберігання вилучено низку напоїв, вказаних як слабоалкогольні та алкогольні, із зазначенням назви, ємкості пляшки та кількості.

Проте, належних та допустимих доказів продажу свідкові саме алкогольного напою (горілки) до матеріалів справи не надано.

За відсутності доказів на користь вчиненого правопорушення питання наявності кваліфікуючої ознаки повторності в діях ОСОБА_1 судом не розглядається.

Таким чином, дії особи, відображені у протоколі у графі сутності правопорушення, не утворюють складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КУпАП, а обов`язок щодо збирання доказів, який покладається виключно на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП, у даній справі не дотриманий.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП). На підставі вищевикладеного та за результатами дослідження наявних у справі доказів, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КУпАП, відповідно, провадження в справі підлягає закриттю.

За змістом ч.1 ст.265 КУпАП речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу.

Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

Враховуючи висновки суду у даній справі, вилучені згідно з протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 21.04.2026, складеним уповноваженою особою ВнП №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області Бєсєдіним Д.О., предмети підлягають поверненню ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 9, 164, 245, 247, 251-252, 256, 265, 280, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження в справі у відношенні ОСОБА_1 за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КпАП України, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Вилучені згідно з протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 21.04.2026, складеним уповноваженою особою ВнП №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області Бєсєдіним Д.О., предмети, - повернути ОСОБА_1 .

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя (Рішення КСУ справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст. 294 КУпАП у взаємозв`язку з положеннями п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015).

Суддя Л.А.Вайнраух

Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік

Дата видачі постанови “___”_____________ 20___рік