Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №337/2491/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 рокуСправа № 337/2491/26 Номер провадження 1-кп/337/381/2026

23 червня 2026 м. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026082070000173 від 25.02.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому:

- 05.02.2016 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 01.09.2016 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік;

- 14.11.2016 Оріхівським районним судом Запорізької області за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;

- 14.12.2016 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 29.03.2018 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі. Звільнився 26.08.2020 по відбуттю строку покарання, у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382 КК України, а саме в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2024 у справі № 337/3295/24, яка набрала законної сили 09.07.2024, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Проте, ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, 15.08.2024 о 15:35 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, н.3. НОМЕР_1 , за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доблесна, буд. 31А, де був зупинений працівниками поліції та відносно нього складено протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, тим самим умисно не виконав постанову суду, яка набрала законної сили. Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, а саме в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 02.09.2024 у справі № 337/4586/24, яка набрала законної сили 13.09.2024, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення вигляді штрафу в розмірі 51000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 10 років. Проте, ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, 06.09.2024 12:45 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, н.з. НОМЕР_2 , адресою: м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, буд. 9, де був зупинений працівниками поліції та відносно нього складено протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, тим самим умисно не виконав постанову суду, яка набрала законної сили. Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, а саме в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25.10.2024 у справі № 337/4997/24, яка набрала законної сили 05.11.2024, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 років. Проте, ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, 09.03.2025 о 23:17 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, н.з. НОМЕР_3 , за адресою: м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, буд. 27, де був зупинений працівниками поліції та відносно нього складено протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, тим самим умисно не виконав постанову суду, яка набрала законної сили. Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, а саме в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Постановою Хортицького районного суду від 02.04.2025 у справі № 337/1460/25, яка набрала законної сили 15.04.2025, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 10 років. Проте, ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, 04.06.2025 о 14:54 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, н.3. НОМЕР_4 , за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, буд. 29, де був зупинений працівниками поліції та відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП, тим самим умисно не виконав постанову суду, яка набрала законної сили. Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, а саме в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Постановою Хортицького районного суду від 07.07.2025 у справі № 337/2998/25, яка набрала законної сили 18.07.2025, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 10 років. Проте, ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, 27.08.2025 о 23:12 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, н.3. НОМЕР_4 , за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, буд. 42, де був зупинений працівниками поліції та відносно нього складено протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, тим самим умисно не виконав постанову суду, яка набрала законної сили. Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, а саме в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Постановою Хортицького районного суду від 29.09.2025 у справі № 337/4845/25, яка набрала законної сили 10.10.2025, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 10 років. Проте, ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, 24.02.2026 о 21:32 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, н.з. НОМЕР_2 , за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, буд. 42, де був зупинений працівниками поліції та відносно нього складено протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, тим самим умисно не виконав постанову суду, яка набрала законної сили. Постановою Хортицького районного суду від 24.03.2026 у справі № 337/1351/26, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000 грн. 3 позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 10 років.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України - як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Разом з обвинувальним актом до суду було подано угоду про визнання винуватості, укладену 17.04.2026 року між прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12026082070000173, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_4 , з участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 , з іншої сторони, на підставі ст. 468, 469, 472 КПК України, в приміщенні службового кабінету № 6 Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, укладено угоду про визнання винуватості.

Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що підозрюваний ОСОБА_4 , беззастережно визнав свою винуватість в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Крім того, згідно даної угоди прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 382 КК України. Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та підозрюваний узгодили міру покарання останньому за вчинене ним кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 382КК України у виді 2-х років позбавлення волі.

У відповідності до ст. 75 КК України сторонами угоди погоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням зі встановленням визначеного судом іспитового строку, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

При цьому ОСОБА_4 погоджується з таким видом і мірою покарання. В даній угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, які роз`яснено обвинуваченому.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч. 1 ст. 382 КК України, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, які йому роз`яснені судом. Крім цього, обвинувачений зазначив, що вказана угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Судом під час судового засідання з`ясовано, що права, які передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, роз`яснені обвинуваченому ОСОБА_4 та цілком йому зрозумілі.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та Кримінального кодексу України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.

ОСОБА_4 просив угоду про визнання винуватості затвердити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просила суд угоду про визнання винуватості затвердити.

Заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , вивчивши обвинувальний акт та додані до нього документи, а також угоду про визнання винуватості, суд, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, виходить з наступного.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, а тому укладення угоди між прокурором та підозрюваним, з їх ініціативи узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 469 КПК України і за своїм змістом відповідає вимогам ст. 472 КПК України, в тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом з`ясував, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені частиною другою статті 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Таким чином, в судовому засіданні суд встановив, що угода про визнання винуватості, укладена 14 серпня 2024 року, відповідає вимогам КПК України та може бути затверджена і на підставі даної угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать вимогам закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, внаслідок кримінального правопорушення шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам та незаподіяна правам та інтересам окремих осіб, у кримінальному провадженні не беруть участі потерпілі.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

При затвердженні угоди про визнання винуватості суд, відповідно до вимог ст. ст. 65, 66 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, особу винного.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, є повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, активне сприяння органу досудового розслідування розкриттю кримінального правопорушення та суду у встановленні істини у справі.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором та підозрюваним і призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Долю речових доказів, необхідно вирішити в порядку визначеному ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 468, 469, 472, 473, 474, 475, 476 КПК України, ст. 12, 65-67, 382 КК України суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити укладену 17.04.2026 року між прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості.

Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Покласти на засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені статтею 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Виконання покарання в частині виконання обов`язків, покладених на засудженого на підставі ст. 76 КК України, покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Початок строку виконання обов`язків, покладених на засудженого відповідно до ст. 76 КК України, обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази у справі, а саме:

- транспортний засіб марки Volkswagen, моделі Passat, в кузові синього кольору, д.н.з. НОМЕР_5 , який опечатано та поставлено на майданчик Відділу поліції №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лахтинська, буд. 10; 2) Технічний паспорт на транспортний засіб марки Volkswagen, моделі Passat, в кузові синього кольору, д.н.з. НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_6 , упакований до паперового конверту; 3) Ключ запалу до транспортного засобу марки Volkswagen, моделі Passat, в кузові синього кольору, д.н.з. НОМЕР_6 , упакований до паперового конверту – повернути власнику за належністю;

- мобільний телефон «Хiaomi Redmi Note 13», MEI-1: НОМЕР_7 імеі-2: НОМЕР_8 у кримінальному проваджені внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань під № 12026082070000173 від 25.02.2026 року, який визнаний речовим доказом - повернути власнику за належністю;

- диск DVD-R з відеозаписом за 24.02.2026 року приєднаний до матеріалів кримінального провадження, диск DVD-R з відеозаписом за 28.05.2024 року у справі ЄУН № 337/3295/24 приєднаний до матеріалів кримінального провадження, диск DVD-R з відеозаписом за 15.08.2024 року у справі ЄУН № 337/4586/24 приєднаний до матеріалів кримінального провадження, диск DVD-R з відеозаписом за 06.09.2024 року у справі ЄУН № 337/4997/24, приєднаний до матеріалів кримінального провадження, диск DVD-R з відеозаписом за 06.09.2024 року у справі ЄУН № 337/4997/24 приєднаний до матеріалів кримінального провадження, диск DVD-R з відеозаписом за 09.03.2025 року у справі ЄУН № 337/1460/25 приєднаний до матеріалів кримінального провадження, диск DVD-R з відеозаписом за 04.06.2025 року у справі ЄУН № 337/2998/25 приєднаний до матеріалів кримінального провадження, диск DVD-R з відеозаписом за 27.08.2025 року у справі ЄУН № 337/4845/25 приєднаний до матеріалів кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо вирок не було скасовано, він набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Головуюча суддя ОСОБА_1