Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №337/1421/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/1421/26

Номер провадження 2/337/1357/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Котляра А.М.

за участю секретаря Ухань М.Ю.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

05.03.2026 року ОСОБА_3 звернулася до Хортицького районного суду м. Запоріжжя із позовом про розірвання шлюбу, зареєстрованого між нею та ОСОБА_2 06.01.2024 року Олександрівським відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 21.

В обґрунтування позову зазначила, що шлюбні відносини з відповідачем припинені з жовтня 2025 року з причин відсутності взаєморозуміння у вирішенні сімейних питань, збереження шлюбу вважає неможливим, майнового спору між ними немає.

Зазначила також, що перебуває у стані вагітності, а відповідач в свою чергу не піклується про неї, не цікавиться станом її здоров`я. Під час розгляду справи представник позивача подала до суду свідоцтво про народження, відповідно якого у сторін по справі народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 дочка ОСОБА_4 .

Вона має право на своє утримання під час вагітності та як дружина, з якою проживає дитина.

Просила суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на своє утримання в твердій грошові сумі в розмірі 4000 гривень.

16.03.2026 року суддя відкрив по справі спрощене провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Подлубна П.С. позов підтримала, просила суд його задовольнити, пояснила, що позивач ОСОБА_3 не бажає зберігати шлюб, перебування у шлюбі суперечить інтересам позивачки, подружжя проживає окремо. У Відповідач не утримує свою дружину, не допомагав під час вагітності та після народження дитини. ОСОБА_3 не має доходу, є студенткою, має інвалідність.

Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти розірвання шлюбу, підтвердив, що посварився з дружиною та з листопада 2025 року вони проживають окремо. Він намагається спілкуватись з дружиною, відновити подружні стосунки. Щодо утримання дружини, пояснив, що не має можливості сплачувати аліменти в сумі 4000 гривень щомісяця, оскільки отримує мінімальну заробітну плату близько 8000 гривень. Він згоден надавати кошти на дитину, але не в змозі утримувати дружину. Пояснив, що допомагає дружині, іноді передає їй грошові кошти.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні правовідносини, прийшовши до наступних висновків.

ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 06.01.2024 року Олександрівським відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 21.

Згідно з ч.1 ст.21, ч.1 ст. 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ст.110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно зі ст. 111 СК України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

У даному випадку позивач вважає неможливим з моральної точки зору продовжувати шлюбні відносини, наполягає на розірванні шлюбу та посилається на те, що шлюб між ними носить формальний характер, подружні стосунки припинено, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим та буде суперечити її інтересам, тому суд не може зобов`язати її прийняти заходи до примирення.

У відповідності до вимог ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя, що мають істотне значення.

Згідно зі статтею 51 Конституції України, частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Стаття 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року, ратифікована Україною 17 липня 1997 року) забезпечує рівноправність членів подружжя як під час перебування у шлюбі, так і …в разі його розірвання.

У відповідності до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Суд вирішив, що зберегти шлюб між сторонами у справі є неможливим, тому позовна вимога про його розірвання підлягає задоволенню.

Крім того, згідно статті 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності.

Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Згідно ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

На момент звернення до суду ОСОБА_3 була вагітною, тому має право на утримання від свого чоловіка ОСОБА_2 на підставі ч.1 ст.84 СК України з дня подачі позову та до народження дитини.

В ході розгляду справи, у сторін народилась дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв`язку з народженням дитини, позивач набула право на своє утримання на підставі ч.2 ст.84 СК України.

Відповідач ОСОБА_2 є працездатним, має постійне місце роботи, працює електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування у НВТО «Перетворювальна техніка», отримує заробітну плату, розмір якої за квітень 2026 року складає 8900 гривень.

Інших дітей на утриманні відповідач не має, його стан здоров`я та матеріальне становище не перешкоджають сплачувати аліменти в заявленому до стягнення розмірі в сумі 4000 гривень щомісяця.

Згідно медичної документації ОСОБА_3 протягом вагітності знаходилась на обліку з діагнозом загроза переривання вагітності.

Також суд враховує, що позивач має інвалідність з дитинства, є студенткою 2 курсу, термін її навчання щ 01.09.2024 по 30.06.2028 року.

Враховуючи вказані обставини, суд вирішив задовольнити позовні вимоги в частині стягнення аліментів в повному обсязі та стягнути аліменти в розмірі 4000 гривень щомісяця на утримання ОСОБА_3 .

Оскільки позивач за даною категорією справ звільнена від сплати судового збору при подачі позову, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України ці витрати підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, у відповідності до ст.430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 89, 141, 229, 247, 263, 264, 274, 279, 354,430 ЦПК України, ст. 104, 105, 110, 113 СК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), зареєстрований 06.01.2024 року Олександрівським відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 21.

Після розірвання шлюбу позивачу залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання, у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 гривень щомісяця, починаючи з 05.03.2026 року до досягнення трьох років дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення в цій частині підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1331 гривень 20 копійок на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1331 гривень 20 копійок на користь ОСОБА_3 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення судового рішення.

Суддя: А.М. Котляр