Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №304/627/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Суд: Перечинський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 17 червня 2026 р.

Справа: №304/627/26

Суддя: Гевці В. М.

Справа № 304/627/26 Провадження № 2/304/740/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В:

Представниця позивачки ОСОБА_1 – адвокат Копитова Елла Рафаєльївна звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 вересня 2009 року між позивачкою та відповідачем було зареєстровано шлюб. У сторін є дві доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на даний час є повнолітньою. Представниця позивачки зазначає, що підставою для розірвання шлюбу є відсутність між сторонами спільних інтересів, наявність різних поглядів на життя та відсутність взаєморозуміння. Сторони втратили почуття любові та поваги одне до одного, спільного господарства не ведуть. За таких обставин збереження сім`ї та подальше спільне проживання сторін є неможливим. Майновий спір між сторонами відсутній. Позивачка вважає, що шлюб між нею та відповідачем фактично припинив своє існування, а подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечать її інтересам. Примирення між сторонами неможливе. У зв`язку з наведеним представниця позивачки звернулася до суду з цим позовом та просить розірвати шлюб, зареєстрований між позивачкою та відповідачем. Крім того, позивачка просить залишити їй після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_5 ».

Ухвалою суду від 06 квітня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в справі. Постановлено розгляд справи проводити з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивачка та її представниця – адвокат Копитова Е.Р. не з`явилися. Через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява представниці позивачки, до якої додано заяву позивачки. У зазначених заявах позивачка та її представниця просили розгляд справи проводити за їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позов не подавав, про причини неявки суду не повідомив, а тому суд уважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у справі, які є належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності, суд дійшов такого висновку.

Так, у судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 26 вересня 2009 року, що підтверджується копією повторно виданого свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Також установлено, що сторони у справі мають двох дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на час розгляду справи є повнолітньою.

За приписами ст. 51 Конституції України, ст. 24 Сімейного кодексу України (далі – СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Частиною другою статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до частини 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з частиною 3 статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Судом з`ясовано, що сторони не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, шлюб носить формальний характер, у зв`язку з чим його збереження є неможливим та недоцільним, оскільки суперечитиме інтересам сторін. За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу між сторонами.

Також норма ст. 113 СК України передбачає, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно із положеннями ч. 8 ст. 294 ЦПК України, які на підставі ч. 9 ст. 10 ЦПК України застосовуються і до позовного цивільного судочинства, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Враховуючи, що позивачка просить залишити їй шлюбне прізвище, тому після розірвання шлюбу такій необхідно залишити її шлюбне прізвище – « ОСОБА_5 ».

Крім цього, з відповідача підлягає стягненню судовий збір, що відповідає вимогам ст. 141 ЦПК України.

З огляду на наведене та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 12, 24, 105, 110, 112, 115 СК України, ст. ст. 6-13, 76, 89, 141, 259, 263-265, 280-282, 294 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26 вересня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дружківського міського управління юстиції Донецької області, відповідний актовий запис № 294.

Після розірвання шлюбу залишити позивачці ОСОБА_1 її шлюбне прізвище – « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Копитова Елла Рафаєльївна, РНОКПП: НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ; фактична адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Рішення суду складено та підписано 23.06.2026.

Головуюча:Гевці В. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua