Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №299/861/25 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________________________________________________________________________________________

Справа № 299/861/25

Категорія 52

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2026 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у особі головуючого судді А.А.Надопта, секретар судового засідання О.М.Стрижак, за участю представника позивача адвоката О.В.Малєнко та представника відповідача адвокатат Б.М.Дидинської, розглянувши у спрощеному провадженні заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката О.В.Малєнко про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди 56 246,18 грн.

В С Т А Н О В И В :

Заява мотивована тим, що справа №299/861/25 розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження й судові дебати не проводились, то у судовому засіданні 21 травня 2026 року було оголошено перерву до 22 травня 2026 року у даній справі, а відтак заява про стягнення витрат на правничу допомогу має бути подана до 27.05.2026 року включно. При цьому, стороною позивача у вказаному судовому засіданні 21.05.2026 р. було заявлено клопотання про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог та вказано, що у визначений цивільним процесуальним кодексом строк суду та відповідачу будуть надані докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат станом на 21.05.2026 року. Згідно з ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За подання до суду даного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн., що складає 80 % від суми судового збору, яка мала би бути сплачена у випадку подання даного позову засобами поштового зв`язку. Квитанція про сплату судового збору додана до позовної заяви та міститься в матеріалах справи. Рішенням Виноградівського суду від 22.05.2026 року у справі №299/861/25 було вирішено стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Обгрунтовуючи свої вимоги заявник зазначає, що 09 січня 2025 року ОСОБА_1 уклав з адвокатом О.В.Малєнко договір про надання правничої допомоги №2, відповідно до п.3.1. якого Клієнт сплачує гонорар Адвокату за надану правову (правничу) допомогу, виходячи із розрахунку 1000 (одна тисяча) грн. за 1 годину роботи Адвоката. При поданні позовної заяви 12.02.2025 року у даній справі стороною позивача у самій заяві було вказано, що станом на 11 лютого 2025 року вартість фактично наданих адвокатом Бутирському А.А. правничих послуг у зв`язку з підготовкою до даної справи та написанням даної позовної заяви становить 3000 грн., докази остаточного розрахунку понесених витрат будуть подані суду пізніше. Відповідно до пункту 3.4. Договору про надання правничої допомоги № 2 від 09 січня 2025 року, Клієнт сплачує гонорар Адвокату за цим Договором протягом 30 днів з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі. За змістом пункту 1 частини 2 статті 137, частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат надаємо Акт виконаних робіт № 1-1 від 25 травня 2026 року, який містить опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, кількість витраченого часу та вартість таких робіт (копія Акту виконаних робіт додається). Відповідно до пункту 3.4. Договору про надання правничої допомоги № 2 від 09 січня 2025 року, Клієнт сплачує гонорар Адвокату за цим Договором протягом 30 днів з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі. Для оплати гонорару Адвокатом надано Клієнту Рахунок-фактуру № 1-1 від 25 травня 2026 року (копія рахунку-фактури додається).

На підставі наведеного заявник просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) судові витрати, з яких: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Представник позивача у судовому засідання заяву про ухвалення додаткового рішення підтримала та просила її задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Я.І.Кібелебека у судовому засіданні вказала, що відповідач не погоджується з рішенням суду Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22 травня 2026 року у справі №299/861/25 та оскаржує його в апеляційному порядку. Таким чином, рішення суду не є остаточним, а питання розподілу судових витрат безпосередньо залежить від результатів апеляційного перегляду справи.

В обгрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначає, що дану справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, справа не відзначалася складністю ні з фактичної, ні з правової точки зору. Предметом розгляду були виключно вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, які ґрунтувалися на попередньо встановлених рішеннями судів обставинах та арифметичних розрахунках. У справі не проводилися експертизи, не допитувалися свідки, не досліджувалися складні фактичні обставини, не здійснювався значний обсяг процесуальних дій.

З документів видно, що договір від 09.01.2025 року, акти виконаних робіт від 25.05.2026 року . рахунок -фактура від 25.05.2026р., але доказів оплати немає. До заяви не додано жодного платіжного документа\квитанції, платіжної інструкції, банківської виписки, тощо\, який би підтверджував фактичне понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривень, а подані позивачем акт виконаних робіт та рахунок-фактура складені самим адвокатом та клієнтом і не підтверджують фактичного понесення витрат у заявленому розмірі.

Крім того, частина робіт, значених у розрахунку, фактично охоплюється підготовкою та супроводом однієї справи і не потребує окремої компенсації. Також позивачем у процесі розгляду справи подавалась заява про зменшення позовних вимог, що свідчить про необґрунтованість первісно заявленого обсягу вимог, а подані представником позивача договір про надання правничої допомоги, акт виконаних робіт та рахунок-фактура самі по собі не свідчать про безумовну обґрунтованість заявлених до стягнення витрат та не позбавляють суд обов`язку перевірити їх реальність, необхідність і співмірність відповідно до наведених правових позицій Великої Палати Верховного Суду, а відтак, за таких обставин заявлена до стягнення сума 7000 грн. є явно завищеною, неспівмірною зі складністю справи та обсягом фактично виконаної роботи, а тому відсутні правові підстави для її стягнення в заявленому розмірі.

На підставі статей 137,141 ЦПК України, відповідач просить суд відмовити у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а в разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для їх стягнення, зменшити їх розмір до розумного, співмірного та обгрунтованого розміру, відповідно до вимог ч.4 ст.137 ЦПК України, а також врахувати, що рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22.05.2026 року оскаржено відповідачем в апеляційному порядку та не є остаточним.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до частини третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Надаючи оцінку вимогами заяви представника позивача суд виходить з такого.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом пункту 1 частини третьої цієї ж статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як встановлено, сторона відповідача в суді надала своє заперечення щодо вимог заявника та просила суд відмовити у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, або зменшити їх розмір до розумного, співмірного та обгрунтованого розміру, відповідно до вимог ч.4 ст.137 ЦПК України, із урахуванням того, що рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22.05.2026р. оскаржено відповідачем в апеляційному порядку та не є остаточним.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема є змагальність сторін; диспозитивність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Таким чином, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, тоді як інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Якщо стороною буде документально доведено, що вона понесла витрати на правову допомогу, у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що Рішенням Виноградівського суду від 22.05.2026р. у справі №299/861/25 вирішено стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Також встановлено, що 09.01.2025р. ОСОБА_1 уклав з адвокатом О.В.Малєнко договір про надання правничої допомоги №2, відповідно до п.3.1. якого Клієнт сплачує гонорар Адвокату за надану правову (правничу) допомогу, виходячи із розрахунку 1000 (одна тисяча) грн. за 1 годину роботи Адвоката.

При поданні позовної заяви 12.02.2025 року у даній справі стороною позивача у самій заяві було вказано, що станом на 11 лютого 2025 року вартість фактично наданих адвокатом Бутирському А.А. правничих послуг у зв`язку з підготовкою до даної справи та написанням даної позовної заяви становить 3000 грн., докази остаточного розрахунку понесених витрат будуть подані суду пізніше.

Відповідно до пункту 3.4. Договору про надання правничої допомоги № 2 від 09 січня 2025 року, Клієнт сплачує гонорар Адвокату за цим Договором протягом 30 днів з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22.05.2026р. оскаржено відповідачем в апеляційному порядку, а відтак не є остаточним.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 137, частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61 21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61 21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61 44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61 10459св20). Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК, докази, що підтверджують розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, суд залишає таку заяву без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивач надав Акт виконаних робіт №1-1 від 25 травня 2026 року, який містить опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, кількість витраченого часу та вартість таких робіт (копія Акту виконаних робіт додається).

Відповідно до пункту 3.4. Договору про надання правничої допомоги № 2 від 09 січня 2025 року, Клієнт сплачує гонорар Адвокату за цим Договором протягом 30 днів з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі. Для оплати гонорару Адвокатом надано Клієнту Рахунок-фактуру № 1-1 від 25 травня 2026 року (копія рахунку-фактури додається).

Разом з тим, вказані докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у визначеному розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Крім того, як вже зазначалось, представником відповідача подана заява з посиланням на те, що витрати на правову допомогу адвоката заявлені позивачем є необґрунтовано завищеними, тобто не є співмірними із складністю справи, фактично витраченим адвокатом часом та обсягом відповідних послуг.

Отже, оцінюючи пропорційність та співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації спірних правовідносин, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, принципи верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає, що заявлений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. є завищеним та неспівмірними зі складністю справи, законодавство та судова практика щодо якої є усталеною, з обсягом наданих адвокатом послуг та витраченим на це часом.

В даному випадку позивачем та його представником не доведено, що заявлений ними до стягнення розмір витрат на правничу допомогу повною мірою відповідає принципам розумності та співмірності. Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах відповідних договірних відносин. Зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату гонорару адвокату, не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Отже, з урахуванням вищевикладених мотивів, виходячи з предмету спору, складності справи та значення справи для сторін, критеріїв реальності адвокатських послуг, їх обсягу з урахуванням часу здійснення представництва, розумності їх розміру, суд не знаходить підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі і вважає, що цей розмір необхідно зменшити до 3000,00 грн, що забезпечить баланс рівноваги між інтересами сторін у справі, відповідатиме принципу розумності та співмірності, визначеного одним з основних критеріїв стягнення таких витрат.

Відповідно до ст.270 ЦПК України суд вважає необхідним ухвалити з цього питання додаткове рішення.

Керуючись ст.ст.12,13,133,134,137,141,246,264,270 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди 56 246,18 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) судові витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

В інший частині клопотання відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення складений 23.06.2026р.

ГоловуючийА. А. Надопта