Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №518/1977/25 — Ширяївський районний суд Одеської області

Суд: Ширяївський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 21 червня 2026 р.

Справа: №518/1977/25

Суддя: Гуржій А. В.

Ширяївський районний суд Одеської області

22.06.2026 Справа №: 518/1977/25 Провадження № 2/518/239/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року селище Ширяєве

Ширяївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Гуржій А.В.,

секретаря судового засідання Майнич В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення понесених додаткових витрат на навчання у коледжі,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року ОСОБА_3 (далі – позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про стягнення понесених додаткових витрат на навчання у коледжі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебували у шлюбі з 1996 по 2020 рік, від якого мають сина — ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка зазначає, що 09.08.2021 року їхній спільний син ОСОБА_4 , у віці 15 років, вступив до Одеського морехідного фахового коледжу рибної промисловості імені О. Соляника на денну форму навчання за освітньо-професійною програмою фаховий молодший бакалавр.

Посилається на те, що навчання сина у зазначеному закладі освіти потребувало додаткових витрат, пов`язаних з оплатою навчання, проживання, харчування та придбанням навчальних матеріалів. За твердженням позивачки, нею особисто були понесені додаткові витрати на навчання сина за період з 09.08.2021 року по 30.05.2025 року у загальному розмірі 73700 грн 50 коп.

Ураховуючи викладене, позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь 1/2 частину понесених додаткових витрат одноразово у сумі 36850 грн. 25 коп. на здобуття сином освіти за освітньо-професійною програмою фаховий молодший бакалавр за період його навчання у коледжі.

Ухвалою суду від 24.11.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.03.2026 року закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду.

Відповідач в судові засідання, не з`явився, подав до суду заяву, просив розглянути справу за його відсутності.

Також, 12.12.2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, вважаючи його необґрунтованим. Посилався на те, що, на його думку, витрати на навчання дитини, а саме оплата навчання за контрактом, у розумінні ст. 185 Сімейного кодексу України не є додатковими витратами. Також зазначив, що аліменти ним сплачувалися належним чином, що підтверджується довідками ВДВС Ширяївського РУЮ, які додаються до відзиву.

24.12.2025 року позивач подала до суду відповідь на відзив, у якій заперечила доводи відповідача та просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 17.06.2026 року позивачка позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

На підставі абз. 2 ч. 1 ст. 244 ЦПК України судом відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 22.06.2026 року.

Фактичні обставини справи.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 10.10.2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ширяївського районного управління юстиції Одеської області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: батько — ОСОБА_2 , мати — ОСОБА_3 .

Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади від 03.03.2024 року та 29.09.2025 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстровані за однією адресою в селищі Ширяєве Березівського району Одеської області.

Згідно з копією Договору про надання освітніх послуг закладом фахової передвищої освіти №282/21 від 09.08.2021 року, укладеного між закладом — Одеським морехідним коледжем рибної промисловості імені Олексія Соляника державної форми власності та вступником ОСОБА_4 , та його законним представником ОСОБА_5 . Заклад взяв на себе зобов`язання, зокрема, здійснити підготовку вступника за освітньо-професійною програмою фаховий молодший бакалавр за спеціальністю «Річковий та морський транспорт», спеціалізація «Навігація і управління морськими суднами». Вартість навчання становить 19500 гривень за кожний навчальний рік.

Відповідно до платіжних квитанцій № ПН352 від 09.08.2021 року, № ПН212 від 30.08.2021 року, № ПН258 від 29.08.2022 року, № 2370 від 16.01.2023 року, № ПН2735 від 19.01.2022 року, № ПН1785 від 14.06.2022 року, № ПН1513 від 29.06.2023 року, №ПН102 від 02.09.2023, №43935629 від 01.02.2024, №49VF-6TCB-MFBB-2JQH від 30.04.2025, №49VE-7OTP-TY0S-Z1MJ від 29.05.2025 ОСОБА_3 здійснювала оплату за навчання, проходження практики, харчування, проживання сина на загальну суму платежів 73676,80 грн. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок навчального закладу «Одеський морехідний коледж рибної промисловості імені ОСОБА_6 ».

Згідно з довідкою № 37591 від 08.12.2025 року, виданою Ширяївським районним відділом державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у відділі у період з 02.03.2020 року по 19.12.2024 року перебувало виконавче провадження №61425037 по виконанню виконавчого листа №518/1145/19, виданого Ширяївським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.09.2019 року і до досягнення повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 сплатив аліменти у повному обсязі, що підтверджується даними АСВП, а саме платіжними дорученнями про щомісячне перерахування коштів та постановою про закінчення виконавчого провадження № 61425037.

Відповідно до довідок про доходи за період з 2020 по 2025 рік, виданих АТ «ОДЕСАГАЗ», відповідач ОСОБА_2 працює у зазначеному товаристві на посаді слюсаря.

Згідно з вказаними довідками, з доходів відповідача щомісячно здійснювалось утримання та сплата аліментів, а саме у загальному розмірі: за 2020 рік починаючи з березня – 32441,63 грн, за 2021 рік — 29548,29 грн, за 2022 рік —32784,57 грн, за 2023 рік —33318,57 грн, за період з січня до жовтня 2024 року включно — 23144,86 грн.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою та третьою статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

З аналізу змісту наведеної норми вбачається, що законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Оцінюючи доводи сторін та досліджені докази у їх сукупності, суд виходить із такого.

Звертаючись до суду, позивачка просила стягнути з відповідача половину витрат, понесених на оплату навчання сина у закладі освіти, обґрунтовуючи вимоги положеннями статті 185 СК України як додаткові витрати на дитину. Зазначає, що отримання професії тісно пов`язане з розвитком здібностей, оскільки професія потребує певних знань, умінь та навичок, а здібності – це індивідуальні особливості, що визначають успішність їх засвоєння, і вони можуть розкриватися та вдосконалюватися саме в процесі навчання та практичної діяльності, що веде до професійного становлення.

Разом з тим, відповідно до змісту статті 185 СК України участь батьків у додаткових витратах на дитину допускається лише у разі наявності особливих обставин, зокрема розвитку здібностей дитини, її хвороби, каліцтва або інших обставин аналогічного характеру, що обумовлюють необхідність несення додаткових витрат понад звичайне утримання.

Із встановлених судом обставин убачається, що заявлені до стягнення витрати складаються виключно з витрат, пов`язаних із здобуттям сином освіти у закладі фахової освіти, а саме оплати навчання та супутніх витрат, пов`язаних із процесом навчання.

Водночас сам по собі факт навчання дитини не є тією особливою обставиною, з якою стаття 185 СК України пов`язує виникнення обов`язку одного з батьків брати участь у додаткових витратах.

Також, оцінюючи вимогу про стягнення частини вартості оплати за договором як додаткових витрат, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26 серпня 2020 року у справі № 336/1488/19 (провадження № 61-19103св19). Суд касаційної інстанції зауважив, що навчання особи з метою здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків. Відтак, такі витрати не є додатковими витратами, викликаними особливими обставинами у розумінні статті 185 СК України.

Водночас суд бере до уваги, що матеріали справи не містять доказів того, що обрання саме цього навчального закладу на платній основі здійснювалося за взаємною згодою обох батьків. Позивач не довела існування обставин, які зумовили б необхідність саме платного навчання дитини при наявності можливості проходження навчання за кошти державного бюджету, та не надала доказів погодження таких значних витрат із відповідачем.

За таких обставин суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 2 ст. 141 ЦПК України, встановлено що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 7 ст. 141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позову понесені сторонами інші судові витрати покладаються на позивача. Разом з тим, позивач відповідно до закону звільнений від сплати судового збору, у зв`язку з чим питання його стягнення з позивача не вирішується. Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог частин 6, 7 статті 141 ЦПК України.

Оскільки позивачка відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» була звільнена від сплати судового збору за подачу позову, судовий збір в сумі 1211,20 грн. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 76, 81, 89, 141, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення понесених додаткових витрат на навчання у коледжі відмовити.

Судовий збір у сумі 1211,20 гривень компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя А.В. Гуржій

Оригінал: reyestr.court.gov.ua