Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №510/354/26 — Ренійський районний суд Одеської області

Суд: Ренійський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 10 червня 2026 р.

Справа: №510/354/26

Суддя: Дудник В. І.

Справа № 510/354/26

Провадження № 2/510/1763/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Лабановой С.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачка позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності.

Позивачка на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 – померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 – помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія заповіту ОСОБА_4 від 27.07.2015р., оформленого на ім`я ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про одруження ОСОБА_4 із ОСОБА_5 ; копія свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; копія свідоцтва про народження позивачки; копія свідоцтва від 24.02.2003р. про право власності на нерухоме майно – житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ; копія витягу від 24.02.2003р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 ; копія державного акту серії ЯБ №438286 від 06.02.2006р. на право власності на земельну ділянку – земельні ділянки загальною площею 2,39 га із кадастровими номерами 5124182900:01:0040124, 5124182900:01:0050494, розташовані на території Новосільської сільської ради Ренійського (нині – Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія державного акту серії ЯБ №438285 від 06.02.2006р. на право власності на земельну ділянку – земельні ділянки загальною площею 2,39 га із кадастровими номерами 5124182900:01:0040125, 5124182900:01:0050493, розташовані на території Новосільської сільської ради Ренійського (нині – Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія постанови від 24.02.206р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії; копія звіту від 25.02.2026р. про проведення незалежної оцінки вартості нерухомості (2/3 часток житлового будинку); копія свідоцтва про народження відповідачки; копія свідоцтва про одруження ОСОБА_8 із ОСОБА_9 ; копія довідки старости Новосільського старостинського округу Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 25.02.2026р. про склад сім`ї ОСОБА_4 на день його смерті; копія довідки старости Новосільського старостинського округу Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 25.02.2026р. про склад сім`ї ОСОБА_3 на день її смерті; відповідь завідувачки Ренійської державної нотаріальної контори від 01.06.2026р.; копія заяви ОСОБА_1 від 23.09.2022р. про прийняття спадщини після смерті батька; копія заяви ОСОБА_2 від 23.09.2022р. про відмову від спадщини після смерті батька; Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 01.06.2026р. (свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 не видавалось); Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 01.06.2026р. (дата заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що сторони у справі являються доньками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

За життя ОСОБА_3 належало майно:

-1/3 частка житлового будинку із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 , - на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 24.02.2003р.;

-земельні ділянки загальною площею 2,39 га із кадастровими номерами 5124182900:01:0040124, 5124182900:01:0050494, розташовані на території Новосільської сільської ради Ренійського (нині – Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - згідно державного акту серії ЯБ №438286 від 06.02.2006р. на право власності на земельну ділянку.

На випадок смерті ОСОБА_3 не розпорядилась належним їй майном, заповіту не залишила, ІНФОРМАЦІЯ_1 – померла. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне їй майно. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 були її чоловік та діти.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини жоден із спадкоємців після смерті ОСОБА_3 не звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом. Вдовець померлої – ОСОБА_4 на момент смерті ОСОБА_3 мешкав разом із нею. Отже, ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті дружини в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України. За оформленням прийняття спадщини ОСОБА_4 не звертався.

За життя ОСОБА_4 належало майно:

-земельні ділянки загальною площею 2,39 га із кадастровими номерами 5124182900:01:0040125, 5124182900:01:0050493, розташовані на території Новосільської сільської ради Ренійського (нині – Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - згідно державного акту серії ЯБ №438285 від 06.02.2006р. на право власності на земельну ділянку.

Також ОСОБА_4 належало спадкове майно, що було ним прийнято після смерті дружини, але не переоформлено на своє ім`я (інша 1/3 частка житлового будинку та земельні ділянки загальною площею 2,39 га із кадастровими номерами 5124182900:01:0040124, 5124182900:01:0050494).

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

На випадок смерті ОСОБА_4 розпорядився належним йому майном, 27.07.2015р. склав заповіт на ім`я своєї доньки – позивачки ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому майно.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачка звернулась до нотаріальної контори із заявою про її прийняття. Про це свідчить заява позивачки про прийняття спадщини, подана нотаріусу 23.09.2022р. Відповідачка ОСОБА_2 відмовилась від прийняття спадщини після смерті батька, про що також надала нотаріусу заяву.

Незважаючи на своєчасне звернення позивачки за прийняттям спадщини, оформити її неможливо у зв`язку із тим, що в неї відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.

У нинішній час, при зверненні позивачки до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину (на житловий будинок, земельні ділянки, транспортний засіб), їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказані спадкові об`єкти.

Необхідні нотаріусу документи позивачка надати не може у зв`язку із втратою їх спадкодавцями.

Згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючих документів – у т.ч. і при видачі свідоцтва про право на спадщину.

На копіях (фотокопіях) зазначених документів проставляється відповідна відмітка про перехід права власності до набувача чи спадкоємця.

Крім того, батько позивачки після смерті своєї дружини, прийнявши спадщину за законом, не переоформив її на себе, у зв`язку із чим вона до теперішнього часу рахується оформленою за ОСОБА_3 .

Отже, після смерті матері, батька позивачки це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на нерухомість, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після смерті ОСОБА_4 , і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідачка її не прийняла, відмовилась від неї.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Згідно із ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, ОСОБА_4 був спадкоємцем за законом після смерті своєї дружини, а позивачка у справі є спадкоємицею за заповітом після смерті свого батька.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачка після смерті батька прийняла спадщину юридично (за ч. 1 ст. 1269 ЦК України), оскільки звернулась до нотаріальної контори із відповідною заявою, але оформити право на спадщину не вдалося. Як зазначила позивачка, після смерті батька у неї були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкові житловий будинок та земельні ділянки. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивачка не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину юридично (в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України), оскільки її воля, як спадкоємиці за заповітом, була виражена у подачі нею заяви про прийняття спадщини, її діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих документів на будинок, земельні ділянки, розпорядження щодо їх цільового використовування тощо).

Таким чином, ОСОБА_4 прийняв спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, а позивачка прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб`єктом набуття права власності на житловий будинок, земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 54, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1235, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за заповітом право власності на:

- 2/3 частки житлового будинку із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 (1/3 частка з яких рахується оформленою за ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 );

що належали ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Вячеслав ДУДНИК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua