Суд: Ренійський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 14 червня 2026 р.
Справа: №510/646/25
Суддя: Дудник В. І.
Справа № 510/646/25
Провадження № 2/510/1261/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(Заочне)
15 червня 2026 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
- за участю секретаря Лабановой С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (законний представник - ОСОБА_3 ) про визнання права власності на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В:
Відповідач ОСОБА_2 про судові засідання, які призначалися на 19.05.2026р., 15.06.2026р., був повідомлений належним чином за місцем його реєстрації.
Законний представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 була повідомлена про судові засідання, які призначалися на 19.05.2026р., 15.06.2026р., в порядку ч.11 ст. 128 ЦПК України, яка передбачає, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, однак, до суду не явилась, відзиву на позов не надала, причини її неявки суду невідомі.
Представник позивачки ОСОБА_1 – ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила справу розглянути без її участі.
Згідно із ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв`язку із цими обставинами суд прийняв рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних доказів. Представник позивачки проти заочного розгляду справи не заперечувала.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 – помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копії витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 07.12.2024р.; копія державного акту серії ЯБ №439070 від 07.03.2006р. на право власності на земельну ділянку – земельні ділянки загальною площею 3,36 га із кадастровими номерами 5124182900:01:002:0316, 5124182900:01:005:0668, розташовані на території Новосільської сільської ради Ренійського (нині – Ізмаїльського) району, виділені для ведення особистого селянського господарства; копія листа-повідомлення завідувачки Ренійської держнотконтори від 09.07.2024р.; копія довідки старости Новосільського старостинського округу Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 11.10.2024р. про склад сім`ї ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копія актового запису про народження ОСОБА_5 ; копія постанови нотаріуса від 18.02.2025р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії; відповідь завідувачки Ренійської державної нотаріальної контори від 08.05.2026р.; копія заяви ОСОБА_1 від 16.05.2024р. про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_5 ; копія інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 20.05.2024р. (свідоцтво про праву на спадщину не видавалось); копія інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 20.05.2024р. (заповіти/спадкові договори); копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 20.05.2024р. (дата заведення спадкової справи – 20.05.2024р.); копія довідки старости Новосільського старостинського округу Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 14.05.2024р. про склад сім`ї ОСОБА_5 на день його смерті.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка у справі являється матір`ю нині померлого ОСОБА_5 , відповідач ОСОБА_2 – син померлого, ОСОБА_3 – законний представник малолітньої дитини. За життя ОСОБА_5 належало майно:
-земельні ділянки загальною площею 3,36 га із кадастровими номерами 5124182900:01:002:0316, 5124182900:01:005:0668, розташовані на території Новосільської сільської ради Ренійського (нині – Ізмаїльського) району, виділені для ведення особистого селянського господарства - згідно державного акту серії ЯБ №439070 від 07.03.2006р. на право власності на земельну ділянку.
На випадок смерті ОСОБА_5 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_1 – помер. Після смерті відкрилась спадщина на належне йому майно.
Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 були його матір та син (обов`язкова доля у спадщині).
У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачка звернулась до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом. Про це свідчить її заява від 16.05.2024р. про прийняття спадщини після смерті сина. Законний представник ОСОБА_2 – мати дитини ОСОБА_3 не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у вигляді права на обов`язкову долю, на час розгляду справи судом ОСОБА_2 спадщину не прийняв, у судові засідання його законний представник не явився, відзиву на позов не надав.
У нинішній час, при зверненні позивачки до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину (на земельні ділянки), їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказані спадкові об`єкти.
Згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючих документів – у т.ч. і при видачі свідоцтва про право на спадщину.
На копіях (фотокопіях) зазначених документів проставляється відповідна відмітка про перехід права власності до набувача чи спадкоємця.
Отже, після смерті ОСОБА_5 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.
Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлого сина і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач її не прийняв та на неї не претендує.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Відповідно до ст. 1241 Цивільного кодексу України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).
Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємицею першої черги за законом.
У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачка звернулась до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначила позивачка, після смерті сина у неї були відсутні належно оформлені правовстановлюючі документи на спадкові земельні ділянки. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивачка не має можливості.
Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину юридично, оскільки її воля, як спадкоємиці за законом, була виражена у її діях по подачі заяви про прийняття спадщини нотаріусу, по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих та технічних документів на земельні ділянки, розпорядження щодо їх цільового використовування тощо).
Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки своєчасно подала заяву про прийняття спадщини та не заявила про відмову від неї.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб`єктом набуття права власності на земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 258, 259, 264 - 265, 268, 280-289, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП : НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на:
-земельні ділянки загальною площею 3,36 га із кадастровими номерами 5124182900:01:002:0316, 5124182900:01:005:0668, розташовані на території Новосільської сільської ради Ренійського (нині – Ізмаїльського) району, виділені для ведення особистого селянського господарства - згідно державного акту серії ЯБ №439070 від 07.03.2006р. на право власності на земельну ділянку,
що належали ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Ренійським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Вячеслав ДУДНИК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua