Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №521/8897/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа 521/8897/26

Номер провадження 3/521/3011/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року м.Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Федоренко Т.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно військовослужбовця Непала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

06.05.2026 року наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) “Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період” № 130, на військову службу було призвано громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_1 рішенням військово лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 від 28.04.2023, визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі графи II ст.64а, наказу МОУ № 402 від 2008.

Збір, перевірку документів та підготовку проекту наказу для призову ОСОБА_2 на військову службу здійснював старший офіцер відділення мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_7 , лейтенант ОСОБА_3 .

Відповідно до п.3 ч.6 ст.37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Відповідно до п.3.3. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2008 № 402, Особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби, можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов`язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров`я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу. Лікар - член ВЛК районного, міського ТЦК та СП формує електронне направлення в ЕСОЗ для проведення додаткових обстежень. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатка 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатка 1 до цього Положення.

Опитаний старший офіцер відділення мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_8 лейтенант ОСОБА_4 пояснив, що 06.05.2026 року він знаходився у добовому наряді чергової частини, помічником чергового ІНФОРМАЦІЯ_8 . Приблизно о 21-00 до ІНФОРМАЦІЯ_8 , групою оповіщення, було доставлено гр-на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Чи надавав гр-н ОСОБА_2 якісь документи, які підтверджують його непридатність до військової служби та зняття з військового обліку, він не пам`ятає. Після перевірки гр-на ОСОБА_2 по системі “ОБЕРІГ” він був направлений на проходження ВЛК. Перевірка за іншими базами не проводилась.

Відповідно до довідки ВЛК від 06.05.2026 № 2026-0414-1424-5887-3 ОСОБА_2 був визнаний придатним до військової служби на підставі статті 64в, 78в графи II розкладу хвороб.

На підставі перевірки лише за обліками “Оберіг” та довідки ВЛК лейтенант ОСОБА_4 підготував проект наказу “Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації на особливий період”, на підставі якого начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 видано наказ від 06.05.2026 №130, згідно якого ОСОБА_2 був призваний на військову службу та направлений до військової частини НОМЕР_2 .

На питання: чи надавав ОСОБА_2 інформацію або документи про не придатність ді військової служби виключенням з військового обліку, лейтенант ОСОБА_4 повідомив, що про це не пам`ятає.

На питання, чи відомо лейтенанту ОСОБА_4 про те, що громадяни визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку не підлягають призову на військову службу та повторному направленню на ВЛК останній повідомив що ні, він про це не знав.

З огляду на вищезазначене в діях лейтенанта ОСОБА_4 вбачаються ознаки військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За даним фактом працівником ІНФОРМАЦІЯ_9 складено протокол про адміністративне правопорушення від 29.05.2026 року серії ОДО №253 відносно ОСОБА_4 за ч.2 ст.172-15 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину визнав, просив його суворо не карати, зазначивши, що з протоколом згоден, просив у разі призначення штрафу, розстрочити його сплату у зв`язку із складним матеріальним становищем.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Указом Президента України "Про часткову мобілізацію” від 17.03.2014 №303/2014, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про часткову мобілізацію” від 17.03.2014 № 1126-VI1, відповідно до підпунктів 1, 17, 20 частини 1 статей 106, 112 Конституції України та статей 4, 11 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” № 3543-ХІІ від 21.10.1993 на території України оголошено про проведення часткової мобілізації.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України” № 1932-ХІ1 від 06.12.1991 та статті 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” №3543-Х1І від 21.10.1993 особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб” № 1952-VIIІ від 16.03.2017 (набрав законної сили 16.04.2017) внесено зміни до глави 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вчинення військовослужбовцями військових адміністративних правопорушень в умовах особливого періоду. Отже, в Україні діє особливий період.

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби відповідно до вимог п.п.1, 2, 3 ч.3 ст.24 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”.

Відповідно до вимог ст.ст.9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовець зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей.

Відтак, будучи військовослужбовцем, лейтенант ОСОБА_5 , згідно вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут), зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей.

Відповідно до вимог ст.49 Статуту військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Згідно вимог ст.ст.1, 2, 3, 4, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Відповідно до ст.65 Конституції України, захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України є обов`язком громадян України та ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці зобов`язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок;постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати і утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України. Відповідно до Постанови КМУ від 16.05.2025 №560 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період».

Судом встановлено, що 06.05.2026 року наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) “Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період” № 130, на військову службу було призвано громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_1 рішенням військово лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 від 28.04.2023, визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі графи II ст.64а, наказу МОУ № 402 від 2008.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_4 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП - діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.

Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 29.05.2026 року серії ОДО №253, заявою ОСОБА_6 , щодо можливих неправомірних дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_10 від 09.05.2026 року, довідкою військово-лікарської комісії від 28.04.2023 року №94, яким ОСОБА_2 визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, заявою ОСОБА_2 від 07.05.2026 року відповідно до якої останній просить внести до ЄДРП його актуальні дані, витягом з наказу від 06.05.2026 року №201 щодо організації груп оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_11 , відповідно до журналу обліку доставлених підрозділами національної поліції громадян, які порушили правила військового обліку, відповідно до якого 06.05.2026 року ОСОБА_2 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_11 , витягом з « ІНФОРМАЦІЯ_12 » відповідно до якого ОСОБА_2 виключений з військового обліку, журналом обліку видачі бодікамер ІНФОРМАЦІЯ_8 , відповідно до якого будь-які письмові примітки про несправність зазначених відеореєстратора відсутні, поясненнями ОСОБА_4 відповідно до яких останній підтверджує обставини викладені в протоколі.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 , які зазначені в протоколі, останній з правопорушенням згоден.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, обставини справи, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Щодо клопотання ОСОБА_4 про розстрочку виплати штрафу, суд зважає, що у чинному КпАП України відсутня стаття, яка б передбачала розстрочку сплати штрафу та порядок розгляду даного питання судом. Однак, у діючому Кримінальному кодексі України та Кримінальному процесуальному кодексі України наявні відповідні статті, які передбачають можливість розстрочення штрафу та визначають порядок розгляду питання про розстрочку, а тому, при розгляді даного клопотання вважаю за необхідне застосувати аналогію права.

Як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014, провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КпАП України.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) як джерело права.

Частина 4 ст. 53 КК України передбачає, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Крім того, як убачається з положень ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Ураховуючи, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем, звернувся до суду із клопотанням, у якому зазначає, що перебуває у скрутному матеріальному становищі, що ускладнює йому сплату штрафу одним платежем, суд вважає, що клопотання останнього про розстрочку виплати суми штрафу підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, суд надає ОСОБА_4 розстрочку у виплаті штрафу в сумі 17 000 грн строком на 10 місяців, тобто по 1700 грн. щомісяця.

Керуючись ст. ст. 172-15,221,252,283,284 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Розстрочити ОСОБА_4 виплату штрафу у розмірі 17000 грн на загальний строк 10 (десять) місяців зі сплатою щомісячно по 1700 грн починаючи з 01 липня 2026 року.

На підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року звільнити ОСОБА_4 від сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Т.І. Федоренко