Вирок від 21 червня 2026 р. у справі №507/1316/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1316/26

Провадження № 1-кп/507/45/2026

Номер рядка звіту 69

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026 рокуселище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні приміщенні суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області в порядку спрощеного провадження

кримінальне провадження за № 12026167180000064, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.05.2026 року, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тобол Ранановського району Кустанської області Республіки Казахстан, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на посаді стрілець - помічник гранатометника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому звані «солдат», раніше судимого, 22 квітня 2026 року вироком Любашівського районного суду Одеської області за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців,на підставі ч.1 та ч.4 ст.70 КК України, остаточно строком на два роки 6 місяців обмеження волі, звільненого від відбування покарання згідно ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

про обвинувачення у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи її на посаді стрільця-помічника гранатометника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому звані «солдат», 15 травня 2026 року приблизно о 02 год 00 хв, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, проходячи поблизу домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , діючи на підставі раптово виниклого умислу, спрямованого на незаконне проникнення до іншого володіння особи, а саме літньої кухні, яка перебуває у володінні та користуванні ОСОБА_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог статті 30 Конституції України, яка гарантує недоторканість житла чи іншого володіння особи, за відсутності вищевказаного власника домоволодіння, без дозволу та всупереч його волі, незаконно проник через огороджену земельну ділянку на територію вказаного домоволодіння та підійшовши до дверей приміщення літньої кухні, що знаходиться за вищевказаною адресою, належного ОСОБА_4 , переконавшись у відсутності власника, знявши за допомогою сили рук незачинений навісний замок, відчинив вхідні двері вказаного приміщення літньої кухні та незаконно проник в середину, чим порушив право на недоторканість до іншого володіння особи.

Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Частинами 2, 3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта долучено письмову заяву підозрюваного ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_5 , в якій він зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

До обвинувального акту надано письмову заяву потерпілої ОСОБА_4 , згідно якої вона не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, заяву потерпілої про згоду з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без її участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого та потерпілої, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали обвинувального акту та зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 , у скоєнні інкримінованого кримінального проступку повністю доведена.

Дії ОСОБА_3 , суд кваліфікує за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з положень ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При обранні покарання ОСОБА_3 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який є громадянином України, за місцем проживання характеризується негативно, проживає одиноко, судимий 22 квітня 2026 року вироком Любашівського районного суду Одеської області за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців,на підставі ч.1 та ч.4 ст.70 КК України, остаточно строком на два роки 6 місяців обмеження волі, звільненого від відбування покарання згідно ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, на обліку в лікарня-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, також суд враховує пом`якшуючі обставини та обтяжуючих обставин.

Так, обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 суд згідно ст.66 КК України визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

За таких обставин, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, слід призначити покарання за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі строком 2 роки 9 місяців та приходить до висновку про не можливість його виправлення без реального відбування покарання.

Саме таке покарання буде найбільше відповідати принципам та цілям призначення покарань і буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Вироком Любашівського районного суду Одеської області від 22 квітня 2026 року ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст.162 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців,на підставі ч.1 та ч.4 ст.70 КК України, остаточно строком на два роки 6 місяців обмеження волі, звільненого від відбування покарання згідно ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців

Дане кримінальне правопорушення ОСОБА_3 , вчинив 15 травня 2026 року тобто після ухвалення вироку Любашівським районним судом Одеської області 22 квітня 2026 року, а тому остаточне покарання ОСОБА_3 необхідно призначити за ч.1 ст. 71 КК України.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, ОСОБА_3 не обирався. Клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили від прокурора не надходило.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання даного вироку.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Речові докази, процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст.368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст.162 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки 9 місяців.

На підставі ч.1 та ч. 4 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Любашівського районного суду Одеської області від 22 квітня 2026 року (справа №507/833/26), та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання даного вироку.

Запобіжний захід не обирати.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду області через Любашівський районний суд Одеської області з урахуванням особливостей, передбачених ч.1 ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч.4 ст. 382 КПК України, копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1