Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №947/21800/26 — Київський районний суд м. Одеси

cправа №947/21800/26

провадження №3/947/2145/26

П О С Т А Н О В А

22 червня 2026 року м.Одеса

Суддя Київського районного суду міста Одеси Щербіна А.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

На адресу суду з Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №037834 від 21 травня 2026 року вбачається, що 13.05.2026 року близько 19 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , який вже був підданий адміністративному стягненню за ч.1 ст.173-2 КУпАП, вчинив повторно протягом року відносно дружини, ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображав образливими словами, висловлювався нецензурною лайкою, принижував честь та гідність, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП.

В матеріалах справи також містяться: 1) пояснення та протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.05.2026 року ОСОБА_2 , у яких вона просила вжити заходів адміністративного характеру до її чоловіка, ОСОБА_1 , який за адресою її проживання ( АДРЕСА_2 ) влаштував конфлікт, під час якого вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру: ображав нецензурною лайкою, образливими словами, принижував честь та гідність, внаслідок чого її психічному здоров`ю була завдана шкода; 2) пояснення ОСОБА_1 від 21.05.2026 року, з яких вбачається, що у нього з дружиною виник конфлікт через те, що вона залишає дітей вдома самих, вважав, що не ображав її і не погрожував; 3) форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 14.05.2026 року відносно ОСОБА_1 .

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином, за номером телефону, наявним у матеріалах справи. Надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, підтвердив обставини, викладені у протоколі, а саме, що ображав дружину та виражався на її адресу нецензурною лайкою.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зі змісту п.25 рішення Європейського суду з справ людини від 11 квітня 2011 року у справі «Жук проти України» вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їх вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їх право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про дату і час розгляду справи, а відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою при розгляді справ про адміністративні правопорушення, за ч.3 ст.173-2 КУпАП, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності останнього.

Потерпіла ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою, у судове засідання не з`явилася.

Частина 3 ст.173-2 КУпАП передбачає зокрема адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає зокрема адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі – Закон про домашнє насильство), домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

Пункт 14 ч.1 ст.1 Закону про домашнє насильство визначає, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно з п.1 ч.2 ст.3 Закону про домашнє насильство, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, незалежно від факту спільного проживання поширюється на осіб, які є подружжям.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, дослідивши докази по справі, оцінюючи кожний доказ з точку зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суддя робить висновок, що 13.05.2026 року близько 19 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , який вже був підданий адміністративному стягненню за ч.1 ст.173-2 КУпАП, вчинив повторно протягом року відносно дружини, ОСОБА_2 , домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображав образливими словами, висловлювався нецензурною лайкою, принижував честь та гідність, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення, зокрема враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.35 КУпАП суддею не встановлено.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.34 КУпАП, суддею не встановлено.

Таким чином, з метою виховання та запобігання вчинення ним нових правопорушень, суддя вважає, що обґрунтованим та достатнім буде застосувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Вирішуючи питання щодо направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, визнання вини ОСОБА_1 , тому вважає за можливе не направляти ОСОБА_1 на проходження відповідної програми.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 35, 40-1, 173-2, 251, 252, 280, 283, 284, 288, 289, 291, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять (15) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять (15) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.

4. Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

5. Ця постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя А.В. Щербіна