Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №946/2807/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/2807/26

Провадження № 1-кп/946/381/26

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________________________________________________________________________________

ВИРОК

Іменем України

23 червня 2026 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у місті Ізмаїлі Одеської області в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025164220000081 від 01.12.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїла Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду командира 2 відділення 1 взводу спеціального призначення 3 роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення «Донбас» військової частини НОМЕР_1 НГУ, у військовому званні «солдат», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

В С Т А Н О В И В:

I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Національної гвардії України та проходячи службу на посаді командира 2 відділення 1 взводу спеціального призначення 3 роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення «Донбас» військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у званні «солдат», у порушення Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, Дисциплінарного статуту Збройних сил України, Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого незаконного збагачення, у невстановлений час, але не пізніше листопада 2025 року (більш точну дату та час не встановлено) у невстановленому місці незаконно придбав: вибухові пристрої – 2 ручні осколкові гранати Ф-1 (складаються з 2 корпусів ручних осколкових гранат Ф-1 та 2 запалів УЗРГМ), що є вибуховими пристроями промислового виготовлення та належать до бойових припасів, придатні до вибуху з уражаючим фактором – осколковою дією, та почав їх носити при собі у тому числі шляхом транспортування безпосередньо при собі до місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , яка знаходиться в його користуванні (оренда житла), де зберігав вказані бойові припаси з метою подальшого збуту.

Надалі, ОСОБА_4 21.01.2026 о 12 год 50 хв, знаходячись у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем свого проживання, без передбаченого законом дозволу, збув мешканцю Одеської області ОСОБА_6 вибухові пристрої – 2 ручні осколкові гранати Ф-1 (складаються з 2 корпусів ручних осколкових гранат Ф-1 та 2 запалів УЗРГМ), що є вибуховими пристроями промислового виготовлення та належать до бойових припасів, придатні до вибуху з уражаючим фактором – осколковою дією, за що отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 200 (двісті) доларів США, що станом на 21.01.2026 згідно з офіційним курсом Національного банку України складало 8654 грн (вісім тисяч шістсот п`ятдесят чотири гривні).

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України за ознаками: носіння, зберігання, придбання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

2. Також, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Національної гвардії України та проходячи службу на посаді командира 2 відділення 1 взводу спеціального призначення 3 роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення «Донбас» військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у званні «солдат», у порушення Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, Дисциплінарного статуту Збройних сил України, Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з невстановленою метою, у невстановлений час, у невстановленому місці незаконно придбав вибуховий пристрій – ручну осколкову гранату РГД-5 (складається з корпусу ручної осколкової гранати РГД-5 та запалу УЗРГМ), що є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та належить до бойових припасів, придатних до вибуху з уражаючим фактором – осколковою дією, та почав її носити при собі у тому числі шляхом транспортування безпосередньо при собі до місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , яка знаходиться в його користуванні (оренда житла), де зберігав вказаний бойовий припас до 21.01.2026.

У подальшому 21.01.2026 приблизно о 12 год 30 хв ОСОБА_4 діючи умисно, з невстановленою метою, взявши ручну осколкову гранату РГД-5, почав переносити її з місця свого проживання, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , до території будинкового двору за адресою: АДРЕСА_3 , до моменту затримання працівниками правоохоронних органів 21.01.2026 приблизно о 12 год. 50 хв.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України за ознаками: носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

3. Крім того, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Національної гвардії України та проходячи службу на посаді командира 2 відділення 1 взводу спеціального призначення 3 роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення «Донбас» військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у званні «солдат», у порушення Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, Дисциплінарного статуту Збройних сил України, Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з невстановленою метою, у невстановлений час, у невстановленому місці незаконно придбав, переніс та зберігав за місцем свого проживання бойові припаси, а саме: 2 патрони, виготовлених промисловим способом, калібру 5,45?39 мм, які є боєприпасами центрального займання, з звичайними кулями зі сталевим сердечником ПС (7Н6/7Н6М), які призначені для стрільби з 5,45-мм автоматів АК-74, АКС-74, АКС-74У, ручних кулеметів РПК-74, РПКС-74, а також придатні для стрільби з іншої нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру; 8 патронів, виготовлених промисловим способом, калібру 7,62?54 мм, які є звичайними кулями зі сталевим сердечником ПС (7Н1 або ЛПС), які призначені для стрільби зі снайперських гвинтівок СВД, СВЧ, ОСВ-96, ручних та станкових кулеметів ПК, ПКМ, ПКТ, а також придатні для стрільби з іншої нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру; 1 патрон виготовлений промисловим способом, калібру 9?18 мм, який є боєприпасом центрального займання, з звичайною кулею зі сталевим сердечником (57-Н-181С або аналог), призначений для стрільби з пістолетів Макарова (ПМ), Стечкіна (АПС), ПСМ та іншої короткоствольної вогнепальної зброї відповідного калібру, а також придатні для стрільби з іншої нарізної вогнепальної зброї та 1 патрон, виготовлений промисловим способом, калібру 7,62?51 мм, який є боєприпасом центрального займання, з звичайною кулею зі сталевим сердечником (M80 Ball або аналог FMJ), які призначені для стрільби з бойових гвинтівок та карабінів під стандарт НАТО (M14, FN FAL, G3, M240, Мк 48 тощо), снайперських гвинтівок та кулеметів, а також придатні для стрільби з іншої нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру, до 18 год 26 хв 21.01.2026, тобто до моменту вилучення вказаних бойових припасів в ході проведення обшуку.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України за ознаками: носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

II. Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

«Стаття 263. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

1. Носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.»

III. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини вчинення кримінальних правопорушень, та щиро розкаявся в їх вчиненні.

Враховуючи, що всі учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що у суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, суд, на підставі ч. 3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), за згодою учасників кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. На виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, і погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України.

IV. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття.

Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК України підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК України суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися під час судового розгляду, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.

V. Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, керуючись ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення проти громадської безпеки.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 під наглядом лікаря-нарколога і лікаря-психіатра не перебуває, та не належить до осіб з інвалідністю.

Згідно з ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого. Так, з досудової доповіді, складеної відносно ОСОБА_4 вбачається, що ризики вчинення ним повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як середні. На думку органу пробації, виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини, причини та наслідки вчинення кримінального правопорушення, а також відомості, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , дані досудової доповіді, суд, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.263 КК України.

Суд переконаний у тому, що визначена міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, і таке покарання призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять в нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

VI. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні був затриманий 21.01.2026. Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси від 22.01.2026 відносно нього був застосований запобіжний захід – тримання під вартою. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06.02.2026 ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси від 22.01.2026 було скасовано, та постановлено нову ухвалу, якою застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21.03.2026, який у подальшому неодноразово продовжувався у встановленому порядку.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України, у разі засудження до позбавлення волі, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання з розрахунку день за день або за правилами, передбаченими у ч. 1 ст. 72 КК України.

Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ст. 100 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, з ОСОБА_4 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у сумі 49268,12 грн.

Керуючись ст. 369-371, 373-375, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

2. Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком суду законної сили.

3. Строк покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його затримання, а саме – з 21.01.2026.

4. Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк попереднього ув`язнення в строк покарання у виді позбавлення волі з 21.01.2026 до набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку день за день.

5. З набранням вироком законної сили скасувати накладені на підставі ухвал слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 30.01.2026 арешти, та:

- предмет зовні схожий на запал до гранати РГД-5, який працівниками вибухотехнічної служби ГУНП в Одеській області поміщено до сейф-пакету №WAR1312515, - знищити;

- мобільний телефон належний ОСОБА_4 марки та моделі Redmi 10C, ІМЕІ1 – НОМЕР_2 , ІМЕІ2 – НОМЕР_3 , без паролю доступу, який поміщено до сейф-пакету №S000804, - повернути власнику;

- предмети зовні схожі на бойові набої калібру 5,45х39 мм у кількості 2 (дві) штуки, які поміщено до сейф-пакету №S000808, - знищити;

- предмети зовні схожі на бойові набої калібру 7,62х39 мм у кількості 9 (дев`ять) штук, які поміщено до сейф-пакету №S000808, - знищити;

- предмети зовні схожі на бойові набої невстановленого калібру у кількості 3 (три) штуки, які поміщено до сейф-пакету №S000808, - знищити;

- предмети зовні схожі на кулі у кількості 6 (шість) штук, які поміщено до сейф-пакету №S000808, - знищити

- зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, яка за поясненнями ОСОБА_4 є наркотичним засобом Alpha-PVP, який поміщено до сейф-пакету №S000807, - знищити;

- мобільний телефон належний ОСОБА_4 марки та моделі Samsung M12, ІМЕІ1 – НОМЕР_4 , ІМЕІ2 – НОМЕР_5 , без паролю доступу, який поміщено до сейф-пакету №S000809, - повернути власнику;

- предмети зовні схожі на запали до гранат Ф-1 у кількості 2 (дві) штуки, які працівниками вибухотехнічної служби ГУНП в Одеській області поміщено до сейф-пакету №WAR1312515, - знищити;

- предмети зовні схожі на гранати Ф-1 у кількості 2 (дві) штуки, які працівниками вибухотехнічної служби ГУНП в Одеській області поміщено до сейф-пакету №WAR13112514, - знищити;

- предмет зовні схожий на корпус гранати РГД-5, який працівниками вибухотехнічної служби ГУНП в Одеській області поміщено до сейф-пакету №WAR1312514, - знищити;

- предмети зовні схожі на купюри номіналом по 100 (сто) доларів США у кількості 2 (дві) штуки, на загальну суму 200 (двісті) доларів США з наступними серіями та номерами купюр: PK93409771G та PB71940373Н, - повернути власнику.

6. Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз в сумі 49268,12 грн (сорок дев`ять тисяч двісті шістдесят вісім гривень 12 коп.).

7. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_4 , який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

8. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

9. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

10. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду

Одеської області ОСОБА_1