Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №748/1004/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 748/1004/26 Головуючий у 1 інстанції Майборода С. М.

Провадження № 33/4823/579/26

Категорія - частина 3 статті 172-20 КУпАП

Постанова

іменем України

23 червня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Парфененко О. Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівіської області від 06 травня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

встановив:

1. Короткий зміст оскарженого судового рішення.

Постановою Чернігівського районного суду Чернігівіської області від 06 травня 2026 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення: штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн.

Суд першої інстанції встановив, що 22 березня 2026 року о 22 годині 30 хвилин, в межах населеного пункту Чернігівського району Чернігівської області, в умовах особливого періоду, був виявлений майор ОСОБА_1 з вираженими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, мова нерозбірлива. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у розташуванні підрозділу у військовій частині та у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 КУпАП.

2. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не погодився із постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, у якій просив: поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції; скасувати оскаржену постанову; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП – закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтував тим, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що у діях ОСОБА_1 наявні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП. Огляд на стан сп`яніння був проведений з порушеннями процедури, яка передбачена в статті 266-1 КУпАП, оскільки уповноважена посадова особа не вчинила дій щодо направлення його на медичний огляд до закладу охорони здоров`я для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Суд першої інстанції не звернув увагу на письмові пояснення ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення, з яких слідує, що він виявляв бажання пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

ОСОБА_1 , посилаючись на дію воєнного стану, просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки він є військовослужбовцем і безперервно перебуває на службі, що призвело до відсутності об`єктивної можливості подати апеляційну скаргу у строк, визначений законом.

3. Позиції учасників провадження.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності подав заяву, у якій просив розглянути апеляційну скаргу за його відсутності та зазначив, що підтримує апеляційну скаргу.

4. Мотиви та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

За приписами статті 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційний суд уважає, що ОСОБА_2 пропустив строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення з поважної причини, тому дійшов висновку поновити строк на оскарження постанови.

Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до статті 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.

Згідно зі статтею 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 172-20 КУпАП передбачена, зокрема за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинене в умовах особливого періоду.

Об`єктом правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення військової служби.

Суб`єктами даного адміністративного правопорушення є військовослужбовці.

За змістом частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжений, зокрема останній раз - до 02 серпня 2026 року.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи ( занять ) протягом робочого ( навчального ) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком ( розкладом занять ); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника ); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, виконав вимоги статті 280 КУпАП, повно з`ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та вірно прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП: відмова військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, вчинене в умовах особливого періоду.

Так, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП підтверджується: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_2 ; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу від 23 березня 2026 року, в якому є відмітка, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 23 березня 2026 року, зі змісту яких слідує, що ОСОБА_1 перебував на території військової частини з ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах з порожнини рота, хитка хода, мова нерозбірлива, на пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці відмовився, також відмовився пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою з дотриманням вимог статтей 254-256 КУпАП та містить усі необхідні для розгляду справи відомості, істотні недоліки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б тягли за собою визнання протоколу недопустимим доказом – відсутні, достовірність відомостей, які зазначені у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Доводи апеляційної скарги про те, що було порушено процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння, яка передбачена у статті 266-1 КУпАП, апеляційний суд відхиляє, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився уповноваженою особою військової служби правопорядку і у цієї посадової особи були достатні підстави вважати, що у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проведений в присутності двох свідків. ОСОБА_1 у присутності свідків відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці так і у закладі охорони здоров`я, про свідки вказали у своїх письмових поясненнях.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що процедура проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, яка передбачена статтею 266-1 КУпАП була дотримана.

Інші доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності спростовуються дослідженими доказами та є такими, що не є визначальними для встановленні винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП.

Відповідно до положень статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція частини третьої статті 172-20 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Суд першої інстанції призначив адміністративне стягнення ОСОБА_2 у відповідності із вимогами статті 33 КУпАП, у мінімальному розмірі штрафу, визначеному в санкції частини третьої статті 172-20 КУпАП.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції дійшов висновку залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд -

постановив :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області від 06 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 06 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. Я. Парфененко