Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №591/7400/24 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м.Суми

Справа №591/7400/24

Номер провадження 22-ц/816/317/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Сидоренко А. П. , Щербаченко М. В.

з участю секретаря судового засідання – Овчаренко М.В.

у присутності:

представника відповідача Акціонерного товариства «Сумиобленерго» - Стовбира Сергія Миколайовича

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Семиволосом Володимиром Владиславовичем,

на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 березня 2025 року у складі судді Бичкова І.Г., постановлену у м. Суми,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сумиобленерго» про визнання дій незаконними, стягнення матеріальної і моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати дії АТ «Сумиобленерго» щодо відключення електричної енергії у квартирі АДРЕСА_1 незаконними; стягнути з АТ «Сумиобленерго» на її користь завдану незаконними діями щодо відключення електроенергії матеріальної шкоди ва сумі 720 грн 01 коп. та 10000 грн 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 березня 2025 року позов ОСОБА_1 до АТ «Сумиобленерго» про визнання дій незаконними, стягнення матеріальної і моральної шкоди залишено без розгляду.

Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка повторно не з`явилася в судове засідання.

Не погодившись з цією ухвалою ОСОБА_1 , діючи через свого представника – адвоката Семиволоса В.В., подала апеляційну скаргу та посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що позивачка за станом здоров`я не має можливості брати участь в судових засіданнях безпосередньо в залі судових засідання та отримувати судову кореспонденція на відділенні поштового зв`язку. Зазначає, що у відповіді на відзив представником позивача ставилося питання про участь позивачки в судових засіданнях в режимі відеоконференції, але судом дане питання вирішено не було. Вказує на те, що представник позивача про судові засідання вчасно не повідомлявся. На переконання заявника апеляційної скарги, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про належне повідомлення позивачки про час і місце слухання справи, адже поштової кореспонденції вона не отримувала, а на ВКЗ суд її не запрошував.

АТ «Сумиобленерго» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, просить її залишити без змін, а доводи апеляційної скарги просить залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який заперечив проти доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

За змістом статті 30 ЦПК України сторонами у цивільному процесі (позивачем і відповідачем) можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За правилами частини п`ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частин шостої, восьмої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Також, відповідно до частин п`ятої, шостої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Вважаючи встановленою ту обставину, що належним чином повідомлена позивачка повторно не з`явилася в судове засідання, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позову без розгляду.

З таким висновком суду першої інстанції погодитися неможливо.

Із матеріалів справи вбачається, що позовна заява в інтересах ОСОБА_1 була подана її представником – адвокатом Мамай А.С., яким на підтвердження своїх повноважень було подано доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги (а.с. 4).

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 серпня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , по справі підготовче судове засідання призначено на 16 вересня 2024 року (а.с. 19). Того ж дня були сформовані судові повістки про виклик до суду, адресовані ОСОБА_1 та АТ «Сумиобленерго» (а.с. 20). Докази отримання судової повістки позивачкою до матеріалів справи не долучено, а її представнику – адвокату Мамаю А.С. судова повістка не надсилалася.

16 вересня 2024 року представником позивача – адвокатом Семиволосом В.В. подана заява про відкладення розгляду справи, яку мотивував неотриманням відзиву на позовну заяву (а.с. 46).

Розгляд справи призначений на 16 вересня 2024 року відкладено на 24 вересня 2024 року, про що був повідомлений представник позивачки (а.с. 49).

У судове засідання, призначене на 24 вересня 2024 року сторони не з`явилися від представника відповідача до суду надійшла заява, розгляд справи відкладено на 12 листопада 2024 року (а.с. 52). Судова повістка про виклик позивачки на 12 листопада 2024 року було долучено до матеріалів справи, але відсутні докази її отримання позивачкою, а також докази на підтвердження надсилання судової повістки про виклик представнику позивачки (а.с. 54).

24 вересня 2024 року представник позивачки –адвокат Семиволос В.В. подав відповідь на відзив, в кому зазначив, що про обставини даної судової справи може повідомити безпосередньо позивачка, яка за станом здоров`я може прийняти участь в режимі відео конференції (а.с. 56). Однак, дане клопотання судом першої інстанції вирішено не було.

Згідно протоколу судового засідання від 12 листопада 2024 року розгляд справи було відкладено на 22 січня 2025 року (а.с. 68). Проте, ухвалою суду від 12 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та призначення справу за позовом ОСОБА_1 по суті на 22 січня 2025 року на 13-00 год. (а.с. 69).

Докази отримання ОСОБА_1 судової повістки про виклик до суду на 22 січня 2025 року, а також надсилання судової повістки її представнику матеріали справи не містять.

Розгляд справи, призначений на 22 січня 2025 року не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Бичкова І.Г. в нарадчій кімнаті, відкладено на 26 березня 2025 року (а.с. 87). Судові повістки про виклик були надіслані сторонам та представнику позивачки, але докази отримання ними судових повісток в матеріалах справи відсутні (а.с. 88- 91).

В судове засідання, призначене на 26 березня 2025 року сторони не з`явилися.

Верховний Суд виробив сталий підхід щодо застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК і такі висновки враховуються у спірних правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.

Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19).

Також Верховний Суд звертав увагу, що повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (див. постанову Верховного Суду від 17 вересня 2025 року у справі № 764/6846/24).

Колегією суддів встановлено, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача та її представника про призначення розгляду справи на 12 листопада 2024 року та 22 січня 2025 року. Судове засідання, призначене на 22 січня 2025 року не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді в нарадчій кімнаті, а не у зв`язку з неявкою позивачки та її представника.

Крім того, суд першої інстанції не забезпечив права позивача на участь у судовому засідання в режимі відеоконференції, відповідне клопотання представника позивача, викладене у відзиві на позовну заяву, суд залишив поза увагою.

За встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що підстави для застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України відсутні.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Суд першої інстанції формально підійшов до розгляду даної справи, постановив оскаржувану ухвалу з порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, позбавивши позивача права на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Встановивши, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, апеляційний суд дійшов висновку про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 258, 259, 263, 359, 367, 374-376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Семиволосом Володимиром Владиславовичем, задовольнити.

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 березня 2025 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повна постанова складена 23 червня 2026 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: А. П. Сидоренко

М. В. Щербаченко