Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №592/19448/25 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м.Суми

Справа №592/19448/25

Номер провадження 22-ц/816/2032/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Щербаченко М. В. (суддя-доповідач), суддів Собини О. І. , Нестеренка М. В. , розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ – КАПІТАЛ» на заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 лютого 2026 року у складі судді Фоменко І.М., ухваленого в м. Суми,

у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ – КАПІТАЛ» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У грудні 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі – ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ») звернулося до суду з указаним позовом.

Позов мотивований тим, що 09.01.2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем укладений Договір про споживчий кредит № 6815188 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідач отримав 3000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором. ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі, визначеному умовами кредитного договору. У свою чергу відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання.

29.05.2023 між первісним кредитором та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладений договір відступлення права вимоги № 97-МЛ, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги щодо осіб, зазначених в реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача за кредитним договором № 6815188 від 09.01.2023.

Заборгованість відповідача за указаним кредитним договором становить 12 075 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 3000 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків – 8775 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту – 300 грн.

Посилаючись на указані обставини, просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 6815188 від 09.01.2023 в сумі 12 075 грн.

Заочним рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 лютого 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 6815188 від 09.01.2023 року в розмірі 3 975 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим вважав наявними підстави для стягнення з останнього заборгованості за сумою кредиту 3000 грн та сумою комісії за надання кредиту 300 грн. Щодо стягнення заборгованості за відсотками, суд вказав, що в Анкеті-заяві ОСОБА_2 просив надати йому кредит в сумі 3000 грн на строк 15 днів, а нав`язаний йому строк кредитування 105 днів не відповідає його внутрішній волі, тому оскільки позивачем не доведений факт вчинення відповідачем дій, які б підтверджували факт пролонгації за волею відповідача, тому строк кредитування за кредитним договором закінчився 24.01.2023, відповідно з цього часу у позивача було відсутнє право нараховувати відсотки за користування кредитом. З огляду на зазначене суд констатував, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими після 24.01.2023 року є необґрунтованими, а тому стягнув заборгованість за відсотками за 15 днів у розмірі 675 грн.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

20 березня 2026 року ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» подало Сумському апеляційному суду апеляційну скаргу в електронній формі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення справи, які суд визнав установленими, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, просить скасувати заочне рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 24 лютого 2026 року у частині щодо вирішення вимог про стягнення відсотків за користування кредитними коштами та судових витрат, ухваливши нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що умови договору були погоджені при укладенні кредитного договору. Відповідач був належним чином ознайомлений з графіком платежів, строком кредиту та сукупною вартістю кредиту. Він здійснив волевиявлення щодо укладення договору шляхом направлення підписаної електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповіді про прийняття пропозиції укласти кредитний договір № 6815188 від 09.01.2023. Нарахування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалось відповідно до умов кредитного договору. Згідно з розрахунком заборгованості нараховано процентів за пільговий період 15 днів (з 09.01.2023 по 24.01.2023 включно), виходячи з процентної ставки 1,5% в день, в сумі 675 грн та за поточний період 90 днів (з 25.01.2023 по 24.04.2023 включно), виходячи з процентної ставки 3,0% в день, в сумі 8100 грн, а всього на загальну суму 8775 грн. Розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом. Відповідач указаний розрахунок не спростував. Вважає, що умови кредитного договору відповідають вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування» та не встановлюють непропорційно великої суми компенсації.

Стосовно витрат на правничу допомогу зазначає, що указані витрати є документально підтверджені та доведені.

Судове рішення місцевого суду в частині стягнення тіла кредиту та комісії за видачу кредиту в апеляційному порядку не оскаржується та відповідно в цій частині апеляційним судом не переглядається.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

09.01.2023 відповідач на сайті miloan.ua заповнив анкету-заяву на кредит № 6815188, яка містить його персональні дані. В заяві просив надати йому кредит в сумі 3000 грн зі строком кредиту 15 днів з 09.01.2023, датою повернення кредиту 24.01.2023, сума до повернення 3975 грн. Складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту 300 грн, нараховується одноразово за ставкою 10% від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом 675 грн, нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а.с. 10 – на звороті).

09.01.2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем укладений договір про споживчий кредит № 6815188 (індивідуальна частина) в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства (а.с. 7-9), відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.4 договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Сума кредиту становить 3000 грн.

Відповідно до п. 1.3 договору кредит надається загальним строком на 105 днів з 09.01.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів.

Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту і завершується 24.01.2023 (рекомендована дата платежу) (п.1.3.1 договору).

Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 24.04.2023 (дата остаточного погашення заборгованості) (п. 1.3.2 договору).

Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 24.01.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 24.04.2023 (останнього дня строку кредитування).

Орієнтовна загальна вартість кредиту за пільговий період складає 3975 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування складає 12 075 грн.

Комісія за надання кредиту 300 грн, яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1 договору).

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 675 грн, які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом пільгового періоду (п. 1.5.2 договору).

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду - 8100 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п. 1.5.3).

Пунктом 2.3 договору передбачена можливість пролонгації договору.

Указаний договір відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором J78411 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Додаток № 1 до указаного кредитного договору містить Графік платежів (а.с. 9 – на звороті).

Відповідно до платіжного доручення № 90964770 від 09.01.2023 ТОВ «МІЛОАН» переказало Парфилу Д.В. кошти в сумі 3000 грн на картку 414962*79 згідно договору № 6815188 (а.с. 11).

29.05.2023 між ТОВ «МІЛОАН» (кредитор) та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (новий кредитор) укладений договір відступлення прав вимоги № 97-МЛ, відповідно до умов якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості) (а.с. 12-15).

Відповідно до п. 6.2.3 договору відступлення прав вимоги права вимоги переходять до нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в п. 7.1 цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі Реєстру боржників (Додаток № 2) відповідно до п. 8.3.2 договору.

Позивачем надано платіжну інструкцію № 71529 від 29.05.2023 про сплату на користь ТОВ «МІЛОАН» 1 104 663 грн 30 коп. плати за відступлення права вимоги згідно указаного договору № 97-МЛ від 29.05.2023 (а.с. 16 – на звороті).

Також 29.05.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» підписано акт приймання-передачі Реєстру боржників від 29.05.2023 до договору відступлення прав вимоги № 97-МЛ від 29.05.2023 (а.с. 16 – на звороті).

Згідно Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 97-МЛ від 29.05.2023 позивач набув право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 6815188 від 09.01.2023, загальний розмір заборгованості - 12 075 грн, залишок тіла кредиту – 3000 грн, залишок по відсотках – 8775 грн, залишок по комісії – 300 грн (а.с. 17).

Позивачем надано претензію від 04.11.2025 за № 22737766/1112, адресовану відповідачу, про погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 12 075 грн (а.с. 17).

З виписки з особового рахунку за кредитним договором № 6815188 від 09.01.2023 убачається, що заборгованість відповідача за указаним кредитним договором становить 12 075 грн, з яких: 3000 грн – прострочене тіло, 8775 грн – прострочені відсотки, 300 грн – заборгованість за комісіями (а.с. 12).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Предметом спору у справі, яка переглядається є вимога про стягнення заборгованості за договором споживчого кредитування укладеного в електронній формі .

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

За змістом частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статей 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті.

У справі, яка переглядається, Договір про споживчий кредит № 6815188 від 09 січня 2023 року укладений відповідачем ОСОБА_3 з первісним кредитором в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства «Мілоан». Сторони договору у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору про споживчий кредит, у тому числі щодо строку кредитування та відсотків за користування кредитом, розмір та порядок нарахування яких визначено у тексті договору.

Указаний договір відповідно до вимог статті 628 ЦК України є обов`язковими до виконання кредитором та позичальником.

При зверненні до суду з указаним позовом позивач просив серед інших складових боргу стягнути з відповідача відсотки за користуванням кредитними коштами у розмірі 8775 грн., які нараховані за період з 09 січня по 24 квітня 2023 року, у тому числі за період з 09 по 24 січня 2023 року за ставкою 1,5 % на день або 45 грн 00 коп., а за період з 24 січня по 24 квітня 2023 року за ставкою 3 % на день або 90 грн 00 коп.

Відмовляючи у стягненні частини відсотків за період з 24 січня по 24 квітня 2023 року за ставкою 3 % , суд першої інстанції виходив з того, що в Анкеті-заяві на кредит ОСОБА_2 просив надати йому кредит в сумі 3000 грн на строк 15 днів, а нав`язаний йому строк кредитування 105 днів не відповідає його внутрішній волі. Оскільки позивачем не доведений факт вчинення відповідачем дій, які б підтверджували факт пролонгації за волею відповідача, тому строк кредитування за кредитним договором закінчився 24.01.2023, відповідно з цього часу у позивача було відсутнє право нараховувати відсотки за користування кредитом.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками місцевого суду, зважаючи на такі мотиви.

Свобода договору належить до загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України). Тлумачення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договором про споживчий кредит № 6815188 від 09.01.2023 передбачений строк кредитування 105 днів з 09.01.2023 по 24.04.2023, який складається з пільгового періоду 15 днів (з 09.01.2023 по 24.01.2023), протягом якого відсотки нараховуються за процентною ставкою 1,5% в день, та поточного періоду 90 днів (з 25.01.2023 по 24.04.2023), протягом якого відсотки нараховуються за процентною ставкою 3,0% в день.

Орієнтовна загальна вартість кредиту 12 075 грн визначена пунктом 1.5 договору про споживчий кредит. Графік платежів передбачає аналогічну вартість кредиту.

Підписавши кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідач погодився на такі умови кредитування, в тому числі щодо строку кредитування тривалістю 105 днів, який складається з пільгового періоду тривалістю 15 днів та поточного періоду 90 днів.

Місцевий суд помилково надав перевагу відомостям, викладеним в Анкеті-заяві, необґрунтовано не взявши до уваги умови укладеного сторонами договору про споживчий кредит. Хоча саме договір є правочином, який установлює права та обов`язки сторін.

Підписавши договір, відповідач підтвердив згоду з усіма його умовами, включаючи строк кредитування. Висновок місцевого суду про відсутність у кредитодавця права нараховувати проценти після 24.01.2023 не ґрунтується на змісті укладеного договору та суперечить статтям 627, 629, 638 ЦК України.

Суд першої інстанції необґрунтовано пов`язав право кредитодавця нараховувати проценти з доведенням факту пролонгації. Проте кредитодавець здійснював нарахування процентів не внаслідок продовження строку кредитування, а в межах первісно погодженого сторонами строку дії договору тривалістю 105 днів.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсотками за період з 09.01.2023 по 24.04.2023 становить 8775 грн (675 грн – за 15 днів пільгового період (з 09.01.2023 по 24.01.2023), виходячи з процентної ставки 1,5% в день, та 8100 – за 90 днів поточного періоду (з 25.01.2023 по 24.04.2023), виходячи з процентної ставки 3,0% в день, відповідає умовам кредитного договору.

Таким чином вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 8775 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за відсотками у заявленому позивачем розмірі 8775 грн, тому оскаржуване рішення в оскаржуваній частині підлягає зміні в частині збільшення суми заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідача, з 3975 грн до 12 075 грн.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України).

Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення на підставі пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України необхідно змінити в частині розміру заборгованості, що підлягає стягненню.

Висновки суду щодо судових витрат

Щодо витрат позивача на сплату судового збору

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та 2 статті 141 ЦПК України).

Оскільки рішення суду першої інстанції підлягає зміні, необхідно змінити розподіл судових витрат, виходячи з того, що позов задоволено повністю. Отже, з відповідача з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422 грн 40 коп. судового збору.

За подання апеляційної скарги відповідач сплатив 3633 грн 60 коп. судового збору, тому, оскільки апеляційну скаргу задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути вказану суму судового збору.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу понесені в суді першої інстанції

Частиною третьою статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до третьої та четвертої статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).

З матеріалів справи установлено, що професійну правничу допомогу в суді першої інстанції позивачу надавав адвокат Усенко М.І. (а.с.19).

У першій заяві по суті спору (позовній заяві) позивачем було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, яку він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, зокрема витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача було надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, відповідно до умов якого вартість наданих послуг правничої допомоги за одну кредитну справу складає 8000 грн без ПДВ (а.с. 18 на звороті); Акт № Д/7964 наданих послуг (правової (правничої допомоги) від 12.11.2025 року, згідно з яким сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000 грн (а.с. 19) та детальний опис наданих послуг до Акту № Д/7964 від 12.11.2025 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 (а.с. 19 – на звороті).

Відповідач відповідно до частини четвертої, п`ятої статті 137 ЦПК України клопотання про зменшення заявлених до відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу суду першої інстанції не подавав, доводів щодо неспівмірності витрат не заявляв.

У постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 Велика Палата Верховного Суду у пунктах 139-145 дійшла таких правових висновків: «У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям.»

Апеляційний суд звертає увагу, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

З огляду на незначну складність справи, належність її до категорії малозначних, невеликий обсяг доказів, обсяг фактично наданих адвокатом Усенко М.І. послуг, які по суті зводяться до підготовки позовної заяви, ураховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений позивачем розмір судових витрат, понесених в суді першої інстанції, підлягає зменшенню до 4000 грн 00 коп.

Керуючись вимогами статей 141, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ – КАПІТАЛ» задовольнити.

Заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 лютого 2026 року змінити в частині розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, та в частині розподілу судових витрат, виклавши перший, другий та третій абзаци резолютивної частини рішення у такій редакції:

«Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ – КАПІТАЛ» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ – КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 6815188 від 09.01.2023 рокуу розмірі 12 075 гривень 00 копійок, яка складається з: 3000 грн 00 копійок – заборгованості за тілом кредиту; 8775 гривень – заборгованості за відсотками; 300 гривень 00 копійок – заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ – КАПІТАЛ» суму сплаченого судового збору у розмірі 2422 гривень 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 гривень 00 копійок.»

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ – КАПІТАЛ» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3633 гривні 60 копійок.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. В. Щербаченко

Судді О. І. Собина

М. В. Нестеренко