Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №742/5916/25 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/225/26

Єдиний унікальний № 742/5916/25

ВИРОК

Іменем України

23 червня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025270330000823 від 01.10.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Полонки Прилуцького району Чернігівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

-прокурора Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_4 ,

-обвинуваченого

ОСОБА_3 обвинувачення, яке суд визнав доведеним.

1.30.09.2025 близько 16 год 10 хв поліцейський відділу реагування патрульної поліції Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 , інспектори відділу реагування патрульної поліції Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які перебували на добовому чергуванні з патрулювання вулиць в м. Прилуки та Прилуцького району Чернігівської області, перебуваючи неподалік житлового будинку № 27 по вул. Сорочинській в м. Прилуки Чернігівської області, зупинили транспортний засіб — автомобіль марки «ВАЗ-2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_9 , в якому як пасажир також перебував ОСОБА_3 .

2.При цьому водій ОСОБА_9 порушив вимоги Правил дорожнього руху, а саме: повторно протягом року керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а також повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У подальшому інспектор ВРПП Прилуцького РВП ОСОБА_6 повідомив водія ОСОБА_9 про складення відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП.

3.У зв`язку з наявністю очевидних підстав для притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності, у пассажира вказаного автомобіля ОСОБА_3 виник умисел на надання працівникам поліції неправомірної вигоди з метою уникнення водієм відповідальності за вчинені правопорушення.

4.У подальшому, цього ж дня, перебуваючи поблизу житлового будинку № 27 по вул. Сорочинській в м. Прилуки Чернігівської області, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що стосовно водія ОСОБА_9 буде складено протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП, діючи умисно, з прямим умислом, спрямованим на уникнення ОСОБА_9 адміністративної відповідальності, будучи достовірно обізнаним про те, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є працівниками правоохоронного органу та службовими особами, під час спілкування з інспектором ВРПП Прилуцького РВП ОСОБА_6 висловив пропозицію надати останнім неправомірну вигоду у виді грошових коштів: спочатку о 16 год 30 хв у сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень, а згодом о 16 год 47 хв — у сумі 6000 (шість тисяч) гривень.

5.Вказану неправомірну вигоду ОСОБА_3 пропонував за невчинення інспектором та поліцейськими відділу реагування патрульної поліції Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 дій з використанням їхнього службового становища, а саме за нескладання стосовно ОСОБА_9 протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на що отримав відмову від працівників поліції.

6.Таким чином, ОСОБА_3 висловив пропозицію надати неправомірну вигоду службовим особам правоохоронного органу — поліцейським ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області за невчинення ними дій, пов`язаних з використанням наданого їм службового становища.

ІІ. Позиції учасників кримінального провадження.

7.В обґрунтування винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину сторона обвинувачення посилалася на визнання ОСОБА_3 своєї провини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та визначений сторонами обсяг доказів, що підлягають дослідженню згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України. Під час судових дебатів прокурор вважав зазначені обставини достатніми для того, щоб поза розумним сумнівом довести винуватість ОСОБА_3 у висунутому обвинуваченні в повному обсязі.

8. ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, погодився на недоцільність дослідження доказів у кримінальному провадженні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України. В судових дебатах просив суд призначити покарання у виді штрафу та зобов`язався в такому разі його сплатити.

ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та докази на їх підтвердження

9.Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у висунутому звинуваченні визнав у повному обсязі, дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину, показавши, що 30.09.2025 близько 16 год 10 хв він перебував як пасажир в автомобілі марки «ВАЗ-2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_9 , який неподалік житлового будинку № 27 по вул. Сорочинській в м. Прилуки Чернігівської області був зупинений працівниками поліції.

10.Після того, як працівники поліції виявили у водія ОСОБА_9 ознаки алкогольного сп`яніння та встановили факт повторного протягом року керування транспортним засобом без права керування, інспектор поліції повідомив про складання відносно ОСОБА_9 протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП. Не бажаючи притягнення водія ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 під час спілкування з інспектором поліції запропонував працівникам поліції неправомірну вигоду в сумі 5000 гривень, а в подальшому запропонував неправомірну вигоду в сумі 6000 гривень за нескладання вказаних адміністративних протоколів стосовно ОСОБА_9 , на що отримав відмову від поліцейських.

11.Під час допиту у судовому засіданні ОСОБА_3 негативно оцінив вчинене ним діяння, засудив свою поведінку та висловив жаль з приводу скоєного. Запевнив, що зробив належні висновки з вчиненого.

12.Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

13.Отже, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_3 30.09.2025 о 16 год 30 хв та о 16 год 47 хв висловив пропозицію надати неправомірну вигоду поліцейському ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 та інспекторам ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які є службовими особами правоохоронного органу, за невчинення ними відносно ОСОБА_9 дій, що пов`язані з використанням наданого їм службового становища.

ІV. Правова кваліфікація дій обвинуваченого.

14.Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує як пропозицію надати неправомірну вигоду поліцейському ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 та інспекторам ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які є службовими особами правоохоронного органу, за невчинення ними відносно ОСОБА_9 дій, що пов`язані з використанням наданого їм службового становища, тобто як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України.

V. Мотиви призначення покарання та обставини, які суд враховує при призначенні покарання

15.Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Ступінь тяжкості вчиненого злочину

16.За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України передбачене покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк. Відтак, в силу ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення належить до нетяжких злочинів.

Обставини, які характеризують особу обвинуваченого

17. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, раніше не судимий, неодружений, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на обліку Прилуцького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області не перебуває.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

18.Обставини, які обтяжують покарання – відсутні.

19.Обставини, які пом`якшують покарання – щире каяття обвинуваченого, який у судовому засіданні різко негативно оцінив вчинене ним діяння та висловив щирий жаль з приводу цього.

20.При призначенні ОСОБА_3 покарання суд враховує обставини, що вказані в п.п. 17-19 вироку. Водночас суд враховує, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 369 КК України хоча і є нетяжким, однак в силу вимог примітки до ст. 45 КК України належить до корупційних кримінальних правопорушень.

21.Боротьба з корупційними кримінальними правопорушеннями є одним з зобов`язань, взятих на себе Україною в міжнародних правових актах, зокрема в Конвенції ООН проти корупції ,ратифікована Україною 18.10.2006, Угоді про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифіковану Україною 16.09.2014. Суд відмічає, що в щорічних звітах Єврокомісії за результатами виконання Угоди про асоціацію окрема увага приділяється розділу 2.2 Ruleoflawandfundamentalrights. У звітах за 2022 та 2023 роки Єврокомісія наголошує на продовженні боротьби з проявами корупції та посиленні інституційної спроможності антикорупційних органів (https://enlargement.ec.europa.eu/ukraine-report-2023_en; https://enlargement.ec.europa.eu/ukraine-report-2024_en).

22.Звісно, вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення не становить значної загрози виконанню антикорупційних заходів, однак воно лежить в парадигмі того, що є результатом усталеного суспільного сприйняття про всеосяжність корупції та можливості вирішення питання з представниками влади шляхом надання неправомірної вигоди. Наслідком такого сприйняття є толерування побутової корупції та в результаті створення враження про Україну як про наскрізь корумповану державу.

23.У той же час, враховуючи показання ОСОБА_3 в судовому засіданні та його різко негативне відношення до скоєного, це, на думку суду, дає підстави для призначення йому кримінального покарання в межах санкції статті, передбаченої ч. 1 ст. 369 КК України, однак не пов`язаного з позбавленням волі.

24.Приймаючи до уваги обставини, наведені судом в розділі V вироку, суд дійшов висновку, що покарання у виді штрафу буде достатнім як для покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , так і для запобігання вчинення ним в подальшому нових злочинів.

VI. Процесуальні витрати

25.Процесуальні витрати у справі відсутні.

VII. Речові докази

26.У справі наявні речові докази, а саме відеозаписи, вилучені з реєстратора №2020011180007 від 30.09.2025, записані на диск DVD-R. Відповідно до ст. 100 КПК України вказані відеозаписи варто зберігати в матеріалах кримінального провадження.

VIII. Заходи забезпечення кримінального провадження.

27.Під час досудового розслідування запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався, сторонами під час судового розгляду відповідні клопотання не заявлялись. Відтак, суд не вбачає підстав обирати обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід до вступу вироку в законну силу.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, 368, 373-376, 615 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України.

Призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу - не обирати.

Речові докази у кримінальному провадженні – відеозаписи, вилучені з відео реєстратора №2020011180007 від 30.09.2025, записані на диск DVD-R – зберігати в матеріалах криминального провадження.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_10