Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №750/1986/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/1986/26

Провадження № 2/750/1765/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді – Слісаря А.В.,

за участю секретаря – Примак Т.В.,

представника позивача – адвоката Данич О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

треті особи – ОСОБА_3 , Чернігівська міська рада,

в с т а н о в и в :

у лютому 2026 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 . Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач є наймачем вказаної квартири, відповідач не проживає у спірній квартирі більше 6 місяців, за комунальні послуги не сплачує, не несе інших витрат по утриманню спірного житла.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивач не прибув. Його представник позов підтримав та просив його задовольнити з наведених у позові підстав.

Відповідач у судове засідання не прибув. На електронну адресу суду надіслав заяву у якій вказав що позов визнає.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не прибув. На електронну адресу направив заяву у якій позовні вимоги підтримав.

Представник Чернігівської міської ради подав заяву про розгляд справи без його участі, при вирішенні справи поклався на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що є сусідом позивача та відповідача. Сторони у справі є подружжям. У березні 2022 року відповідачка з дочкою виїхали із квартири і з того часу у ній не проживають.

Заслухавши осіб, які прибули у судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що з копії ордеру на жиле приміщення № 180 від 23.05.1994 року вбачається, що ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_1 (а.с.9).

В квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 з 15.06.1994 року, ОСОБА_2 з 15.06.1994 року, ОСОБА_3 з 14.07.1996 року(а.с. 10).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 482340351 від 18.06.2026 року вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстровано. У матеріалах справи міститься довідка Чернігівської міської ради, що вказана квартира не приватизована.

З акту від 17.02.2026 року вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована, але не проживає ОСОБА_2 (а.с.16).

Згідно ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності без поважних причин наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Поважних причин відсутності відповідача за місцем реєстрації понад передбачені законом строки судом не встановлено.

Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Факт не проживання відповідача у квартирі АДРЕСА_1 , підтверджується актом про не проживання особи від 17.02.2026, затвердженого в КП «ЖЕК-10» Чернігівської міської ради та у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що є сусідом сторін у справі та відповідач із березня 2022 року не проживає у вказаній квартирі. Відповідач надіслала суду заяву у якій визнала позов.

Доказів на підтвердження поважності причин не проживання відповідача за вищевказаною адресою суду не надано.

З аналізу вищезазначених норм права випливає, що втрата особи права на користування житловим приміщенням пов`язується зі спливом строків, встановлених ч. 1 ст. 71 ЖК України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 280-283, 289, 354 ЦПК, ст. 71 ЖК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. СЛІСАР