Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №577/2878/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2878/26

Провадження № 1-кп/577/363/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотопі кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026200450000325 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, розлученого, працюючого ТОВ «Нива» різноробочим, інваліда армії 2 групи, раніше не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2026 року у невстановлений день та час ОСОБА_4 в лісосмузі біля с. Митченки Ніжинського району, Чернігівської області виявив два корпуси наступально осколкових гранат РГН та два уніфікованих запали ручних гранат модернізованих УЗРГМ-2, які належать до категорії вибухових пристроїв, а також корпус ручної наступальної осколково-фугасної гранати типу «OF 37» та засіб підриву запал типу «F11», які належать до категорії бойових припасів. У подальшому 02.04.2026 року в обідній час ОСОБА_4 , розуміючи суспільну небезпечність своїх дій та їх наслідки, діючи умисно в порушення вимог Постанови ВР України №2471-ХІІ від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою КМУ №576 від 12.10.1992 року, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС України №292 від 12.04.1999 року, якими не передбачено право цивільної особи на отримання, носіння або зберігання бойових гранат будь якого типу, прибув на власному автомобілі марки «BMW-730» д.н.з. ВОСМАН до лісосмуги біля с. Митченки Ніжинського району, Чернігівської області та без відповідного дозволу переніс з місця знахідки та розмістив під капотом автомобіля зазначені вибухові пристрої та бойовий припас. У цей же день близько 16 год. ОСОБА_4 , рухаючись на вказаному автомобілі через блокпост №1406, розташований на автодорозі Р-61 в районі с. Попівка, Конотопського району, був зупинений працівниками поліції, які в ході огляду за правилами обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Конотопського міськрайонного суду від 03.04.2026 року, під капотом транспортного засобу виявили та вилучили, сховані під повітряним фільтром, два корпуси наступально осколкових гранат РГН, два уніфікованих запали ручних гранат модернізованих УЗРГМ-2, корпус ручної наступальної осколково-фугасної гранати типу «OF 37» та засіб підриву запал типу «F11».

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/119-26/5370-ВТХ від 22.04.2026 року надані на дослідження об`єкти являються двома корпусами наступально осколкових ручних гранат РГН, які споряджаються вибуховою речовиною А-ІХ-1 (флегматизований гексоген) та двома уніфікованими запалами ручних гранат модернізованих УЗРГМ-2, промислового виготовлення, що застосовуються для споряджання ручних осколкових гранат Ф-1, РГД-5, РГ-42 і споряджаються комбінованою вибуховою речовиною (ініціюючою та бризантною): ТНРС+азид свинцю, масою 0,2+0,2 г відповідно, та тетрил (ТЕН або гексоген) масою 1,02 г, які конструктивно поєднані двома перехідниками (адаптерами) із полімерного матеріалу, та які при конструктивному поєднанні утворюють два остаточно споряджених саморобних вибухових пристрої типу наступальних осколкових ручних гранат РГН, в кількості 2 одиниць.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-26/ 5413-ВТХ від 24.04.2026 року надані на дослідження об`єкти є корпусом ручної наступальної осколково-фугасної гранати типу «OF 37», яка згідно довідкової літератури споряджається бризантною вибуховою речовиною (тротил), масою 90 г та засобом підриву запалом «F11», які є основними комплектуючими частинами ручної наступальної осколково-фугасної гранати типу «OF 37» і при їх конструктивному поєднання утворюють остаточно споряджений вибуховий пристрій промислового виготовлення військового призначення – ручну наступальну осколково-фугасну гранату типу «OF 37», що належить до категорії бойових припасів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, при обставинах, визначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, зазначеного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, він його в повному обсязі підтверджує. Щиро розкаюється у вчиненому.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, у суду відсутні сумніви в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_4 просив суд визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні при обставинах викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції. Роз`яснивши йому положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів (крім допиту обвинуваченого та дослідження документів, які характеризують особу обвинуваченого) стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Таким чином вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України — придбання, носіння та зберігання вибухових пристроїв, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ст. 12 КК України обвинувачений вчинив тяжкий злочин.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_4 , складену Ніжинським РС №3 філії ДУ “Центр пробації” в Чернігівській області. Так, відповідно до досудової доповіді ОСОБА_4 має середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень небезпеки для суспільства. Можливе виправлення без ізоляції від суспільства.

Враховуючи всі ці обставини, а також виходячи з принципів індивідуалізації і співмірності заходів примусу характеру вчинених дій, суд вважає, що необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі.

Але, в той же час, враховуючи наявність декілька пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, характер вчинених ОСОБА_4 дій та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин справи, ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, висновок органу пробації, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, позицію прокурора, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, є інвалідом армії 2 групи, суд приходить до висновку, що за таких обставин, з урахуванням засад виваженості та справедливості, досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - покарання має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) суд визнає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і запобігання скоєнню ним нових кримінальних правопорушень (злочинів) можливо без ізоляції його від суспільства, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від нього на підставі ст.75 КК України, якщо протягом встановленого цим вироком іспитового строку він не скоїть нових кримінальних правопорушень та виконає обов`язки передбачені ст. 76 КК України.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Така міра покарання, на думку суду, буде необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_4 і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, дозволить забезпечити належний контроль за його поведінкою.

Процесуальні витрати, що складаються з вартості проведених експертиз в сумі 6739,04 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого у відповідності зі ст. 124 КПК України на користь держави.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 126, 368, 370, 371 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним за ч.1 ст. 263 КК України і призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03.04.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ) на користь держави процесуальні витрати в розмірі 6739,04 грн. (шість тисяч сімсот тридцять дев`ять грн. 04 коп.).

Речові докази по справі:

предмети зовні схожі на корпуси гранат типу РГН в кількості 2 шт. (спецпакет NPU6094287), предмет зовні схожий на корпус гранат типу ОФ-37 (спецпакет NPU6094286), предмет зовні схожий на запал від гранати типу F-11 (спецпакет NPU6094289), предмети зовні схожі на запали від гранат типу УЗРГМ-2 в кількості 2 шт. (спецпакет NPU6094288), два корпуси ручних гранат РГН та первинні упакування (сейфпакет Експертна служба МВС № 5774914), два запали гранат УЗРГМ-2 та первинні упакування (сейфпакет Експертна служба МВС № 5774913), корпус гранат «ОФ-37» та первинне упакування (сейфпакет Експертна служба МВС № 6585891), запал гранати F-11 та первинне упакування (сейфпакет Експертна служба МВС № 6585892) – передати військовій частині НОМЕР_1 ;

три змиви на відрізках марлевого бинта з корпусу предметів зовні схожих на гранати (паперові пакети №1,2,3) – залишити в матеріалах кримінального провадження;

автомобіль марки «BMW» д.н.з. НОМЕР_2 білого кольору – повернути ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Конотопський міськрайонний суд Сумської області, а для обвинуваченого в той же строк після вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1