Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №644/4542/23 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/4542/23

Провадження № 1-кп/644/323/26

23.06.2026

ВИРОК

Іменем України

23 червня 2026 року м.Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

За участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42022222020000051 від 01.09.2022 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Червоний Донець, Балаклійського району, Харківської області, громадянка України, одружена, з повною загальною середньою освітою, офіційно працевлаштована комірником у ПрАТ «САН ІНБЕВ ЕФЕС», яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Конституції України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент Російської Федерації, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.

Так, збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20.02.2014, коли були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації всупереч міжнародно-правовим зобов`язанням Російської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань, дислокованих у Криму відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28.05.1997 для блокування українських військових частин.

Також 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській. Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який неодноразово продовжено.

У період дії воєнного стану, у невстановлений період часу, але не пізніше 08.05.2022 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, направлений на виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України.

З метою реалізації свого злочинного протиправного умислу, ОСОБА_4 в період часу з 08 травня 2022 року по 16 липня 2022 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи власний ноутбук марки НР, з використанням власної сторінки « ОСОБА_6 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 у соціальній мережі «Одноклассники», віднаходила та поширювала на вказаній сторінці, яка є відкритою та загальнодоступною, матеріали невизначеному колу осіб, в яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 розмістила на своїй сторінці « ОСОБА_6 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 у соціальній мережі «Одноклассники» матеріал із текстовим написом, який починається словами: «Украинское шило в американском мешке Геи, демократические журналисты, евроукры, российские оппозиционеры, а также Ургант и Собчак, конечно, могут не согласиться, но факты таковы…» та закінчується словами: «И есть мнение, на Украине многие уже давно мучаются кошмарами по ночам в предчувствии будущей расплаты за содеянное. Для них это оттого страшнее, что американские хозяева, скорее всего, не дадут дожить до суда тем, кто сможет дать полный расклад, предложив всему миру факты, подтверждающие разработку США того самого биологического оружия, которым сами американцы пугают весь мир уже много лет», який відповідно до висновку судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи мовлення №19018 від 02.06.2023, містить ознаки заперечення тимчасової окупації частини території України, а саме: окупації РФ території Криму, тим самим здійснила поширення матеріалу із текстовим написом на особистій сторінці у соціальній мережі, доступній невизначеному колу осіб.

Продовжуючи свою злочинну протиправну діяльність, ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 розмістила на своїй сторінці « ОСОБА_6 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 у соціальній мережі «Одноклассники» матеріал із текстовим написом, який починається словами: «Правильные слова написаны в письме…мы сами виноваты в том ,что получили.. И наступит все равно конец этой оголтелой ненависти во всему русскому!!! Не может зло победить добро!!!Сила в правде!!А правда всегда побеждает!!!», закінчується словами: «За наше безразличие, за нашу трусость и за нашу глупость - Мы ПОТЕРЯЛИ УКРАИНУ. Она больше никогда не будет не только в прежних границах.. ЛЮДИ П О М Е Н Я Л И С Ь !!! Чаша терпения у Юго-Востока переполнена. Украина оказалась для них злой мачехой, с усиками под носом и СВАСТИКОЙ на рукаве.... ....У меня нету ни одного аргумента для россиян против их справедливой ненависти к этой полоумной Украине."...», який, відповідно до висновку судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи мовлення №19018 від 02.06.2023, містить ознаки виправдовування, схвалення (визнання правомірною) збройної агресії Російської Федерації щодо України, представлення збройної агресії РФ проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, тим самим здійснила поширення матеріалу із текстовим написом на особистій сторінці у соціальній мережі, доступній невизначеному колу осіб.

Окрім цього, ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 розмістила на своїй сторінці « ОСОБА_6 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 у соціальній мережі «Одноклассники», матеріал із текстовим написом, який починається словами: «Я - понимаю информвойну - среди " выживших в ней " ))) Я- не понимаю иного ... Например - как можно изображать из себя - " идейного бойца за Украину , если ты - продажный жидяра из продажного же Квартала ?.. ))) - если ты - - просто " актер эпизодично-трагической роли ... "», та закінчується словами: «Но которое - вернется в США иль контробандным путем (пути контрабанды - неисповедимы ) ))) , или - ...в обычных морских контейнерах - с маркировкой ЛЮБОЙ страны мира. Бойтесь теперь, полисмены США - застрелить любого чернокожего подростка - ваш же Джавелин - вам в голову и прилетит . Аминь ! )))», який, відповідно до висновку судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи мовлення №19018 від 02.06.2023, містить ознаки заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, тим самим здійснила поширення матеріалу із текстовим написом на особистій сторінці у соціальній мережі, доступній невизначеному колу осіб.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 436-2 КК України, тобто поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 розмістила на своїй сторінці « ОСОБА_6 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 у соціальній мережі «Одноклассники» матеріал із текстовим написом, який починається словами: «Правильные слова написаны в письме…мы сами виноваты в том ,что получили.. И наступит все равно конец этой оголтелой ненависти во всему русскому!!! Не может зло победить добро!!!Сила в правде!!А правда всегда побеждает!!!», закінчується словами: «За наше безразличие, за нашу трусость и за нашу глупость - Мы ПОТЕРЯЛИ УКРАИНУ. Она больше никогда не будет не только в прежних границах.. ЛЮДИ П О М Е Н Я Л И С Ь !!! Чаша терпения у Юго-Востока переполнена. Украина оказалась для них злой мачехой, с усиками под носом и СВАСТИКОЙ на рукаве.... ....У меня нету ни одного аргумента для россиян против их справедливой ненависти к этой полоумной Украине."...», який, відповідно до висновку судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи мовлення №19018 від 02.06.2023, містить лінгвістичні ознаки розпалювання національної та регіональної ворожнечі та ненависті, тим самим здійснила поширення матеріалу із текстовим написом на особистій сторінці у соціальній мережі, доступній невизначеному колу осіб.

Окрім цього, ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 розмістила на своїй сторінці « ОСОБА_6 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 у соціальній мережі «Одноклассники», матеріал із текстовим написом, який починається словами: «Я - понимаю информвойну - среди " выживших в ней " ))) Я- не понимаю иного ... Например - как можно изображать из себя - " идейного бойца за Украину , если ты - продажный жидяра из продажного же Квартала ?.. ))) - если ты - - просто " актер эпизодично-трагической роли ... "», та закінчується словами: «Но которое - вернется в США иль контробандным путем (пути контрабанды - неисповедимы ) ))) , или - ...в обычных морских контейнерах - с маркировкой ЛЮБОЙ страны мира. Бойтесь теперь, полисмены США - застрелить любого чернокожего подростка - ваш же Джавелин - вам в голову и прилетит . Аминь ! )))», який, відповідно до висновку судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи мовлення №19018 від 02.06.2023, містить лінгвістичні ознаки розпалювання національної та регіональної ворожнечі та ненависті, тим самим здійснила поширення матеріалу із текстовим написом на особистій сторінці у соціальній мережі, доступній невизначеному колу осіб.

Таким чином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 161 КК України, тобто умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, регіональної ворожнечі та ненависті.

У судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання щодо визначення обсягу доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження.

Прокурор зазначив, що враховуючи повне визнання обвинуваченою своєї вини, добровільності позиції обвинуваченої, відсутності сумнівів у тому, що обвинувачена розуміє суть обвинувачення та не оспорює фактичні обставини справи, він вважає за можливе визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої, а також дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченої та ряд матеріалів кримінального провадження. Захисник погодився з думкою прокурора.

Обвинувачена, ОСОБА_4 з запропонованим прокурором обсягом та порядком дослідження доказів погодилася, також, із запропонованим порядком дослідження доказів погодився захисник обвинуваченої.

Суд заслухавши думку учасників процесу, з урахуванням положень частин 2 та 3 статті 349 КПК України на місці постановив ухвалу про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та встановлення запропонованого прокурором порядку дослідження доказів, а саме: допит обвинуваченої, дослідження доказів, що характеризують особу обвинуваченої, а також вивчення матеріалів кримінального провадження, які підтверджують процесуальні дії органу досудового розслідування та процесуальні витрати.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена зазначила, що свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.161 КК України та ч.2 ст.436-2 КК України, визнає в повному обсязі, кримінальне правопорушення нею було вчинено саме за тих обставин, які викладені у обвинувальному акті. У тому, що вчинила вказане кримінальне правопорушення, вона розкаялася, пояснила, що дійсно засуджує свії вчинки, визнає, що діяла неправомірно. Зазначила, що події відбувались саме на початку повномасштабного вторгнення російської федерації, вона заплуталась, підпала під дію пропаганди і не могла правильно оцінювати обстановку, в зв`язку із чим і допустила і поширювала висловлювання щодо яких її обвинувачують. Дуже шкодує про це, після 2022 року не допускала жодних висловлювань чи поширень подібного характеру, розуміє, що діяла неправомірно.

Показання обвинуваченої щодо пред`явленого обвинувачення є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Судовий розгляд провадження проводився відносно обвинуваченої в межах пред`явленого обвинувачення. Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

Отже, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ч.1 ст.161 КК України та ч.2 ст.436-2 ККУкраїни обвинувачення знайшло своє підтвердження, суд приходить до переконання, що події кримінального правопорушення мали місце, провину обвинуваченого повністю доведено, а вчинені обвинуваченим злочини вірно кваліфіковані.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України судом не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає щире каяття обвинуваченої.

Щодо призначення покарання, суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_4 є осудною, раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, скоєні правопорушення є не тяжкими злочинами у відповідності до ст. 12 КК України, а також враховує характер вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, суспільну небезпеку.

Суд враховує, що в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році становить значну суспільну небезпеку, особливо в період воєнного стану.

Згідно з вимогами КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12 червня 2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання , призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Також, суд враховує думку сторони обвинувачення, підтриману обвинуваченою та захисником, щодо покарання із застосуванням статей 75,76 КК України, з заявлену у судових дебатах та наявні ризики щодо поведінки обвинуваченої, можливість скоєння нею нових кримінальних правопорушень у випадку призначення покарання, яке буде необгрунтовано м`яким.

Наведені обставини у своїй сукупності, свідчать про те, що враховуючи обставини кримінальних правопорушень суд приходить до висновку, що обвинувачена має бути засуджена: за скоєння кримінального правопорушення за ч.1 ст.161 КК України до обмеженням волі, за скоєння кримінального правопорушення за ч.2 ст. 436-2 до покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статтей особливої частини КК України.

Оскільки обвинувачена раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, має міцні соціальні зв`язки, розуміє протиправність своїх дій, суд вважає, що її виправлення можливе без ізоляції від суспільства та з можливістю звільнення від відбування покарання з випробуванням.

При цьому, суд вважає за неможливе застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 вимог ст. 69 КК України, оскільки у судовому розгляді не встановлено наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирався, клопотання про його обрання прокурором не подавалось, тож суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 118 КПК України витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КПК України «Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

У відповідності з вимогами ч.2 ст. 124, п.2 ч.4 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, рішення про відшкодування процесуальних витрат у разі визнання особи винуватою зазначається у резолютивній частині вироку.

Згідно Довідок про витрати на проведення судових експертиз у кримінальному провадження, стороною обвинувачення доведено такі витрати:

-витрати на проведення судової лінгвістичної (сематико-текстуальної) експертизи №19018 від 02.06.2023 в розмірі 14338,80 грн.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення яке, зокрема, передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 1 статті 96-1 КК України).

Спеціальна конфіскація застосовується, зокрема, у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, а також були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення (пункти 3 та 4 частини 1 статті 96-2 КК України).

Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому, гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання (частина 9 статті 100 КПК України).

Одним із речових доказів у кримінальному провадженні є мобільний телефон НТС ІМЕІ НОМЕР_1 червоного кольору.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави у справі № 552/6513/22 від 10.10.2022 накладено арешт на майно, яке було вилучено при проведенні обшуку у обвинуваченої, частина з вилученого майна, а саме вищенаведений мобільний телефон став знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а тому це майно підлягає спеціальній конфіскації в порядку пункту 1 частини 9 статті 100 КПК України на підставі пункту 4 частини 1 статті 96-2 Кримінального кодексу України.

За наведених обставин, арешт накладений на вищевказане майно слід залишити в силі щодо зазначеного мобільного телефона, з огляду на необхідність забезпечення виконання вироку в частині спеціальної конфіскації майна.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 369-370, 373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161 Кримінального кодексу України і призначити їй покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 Кримінального кодексу України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, та призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три ) роки без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від відбування призначеного їй покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Початок відбування іспитового строку рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 23.06.2026.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Скасувати частково арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави у справі № 552/6513/22 від 10.10.2022, зокрема скасувати арешт майна, накладений у кримінальному провадженні № 42022222020000051 від 01.09.2022 на ноутбук НР, серійний номер 5СG4040NL9 сірого кольору та мобільний телефон ІРhone8, ІМЕІ НОМЕР_2 чорного кольору. В частині арештованого майна – телефону НТС ІМЕІ НОМЕР_1 червоного кольору – арешт залишити в силі з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

На підставі статей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та примусово безоплатно вилучити у власність держави майно належне ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон НТС ІМЕІ НОМЕР_1 червоного кольору.

Речові докази: ноутбук НР, серійний номер 5СG4040NL9 сірого кольору, та мобільний телефон ІРhone8, ІМЕІ НОМЕР_2 чорного кольору - повернути володільцю майна.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової лінгвістичної (сематико-текстуальної) експертизи №19018 від 02.06.2023 в розмірі 14338,80 грн.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок ухвалено в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Головуюча суддя ОСОБА_7