Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №396/2069/24 — Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Суд: Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про встановлення батьківства або материнства

Дата: 18 червня 2026 р.

Справа: №396/2069/24

Суддя: Цесельська О. С.

Справа № 396/2069/24

Провадження № 2/396/14/26

РІШЕННЯ

Іменем України

19.06.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Цесельської О.С.,

за участю секретаря судового засідання: Кравченко І.В., представника позивача - адвоката Руденко Г.В., у загальному позовному провадженні цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Руденко Ганна Валентинівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Новоукраїнський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача - адвокат Руденко Г.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Новоукраїнський відділ ДРАЦС у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Міністерства юстиції про визнання батьківства. В обґрунтування позову зазначено, що позивач є біологічним батьком дитини - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач ОСОБА_2 на той час у шлюбі не перебувала, реєстрацію народження дочки здійснила сама, батька зазначила як « ОСОБА_5 ». В січня 2024 року ОСОБА_1 від ОСОБА_2 стало відомо, що вона та ОСОБА_3 вчинили дії щодо визнання батьківства ОСОБА_3 відносно ОСОБА_6 , 2015 р.н. Зазначає, що такими діями порушені його права як біологічного батька дитини, тому він звернувся до суду з зазначеним позовом.

07.11.2024 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження по справі за загальними правилами позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

04.02.2025 року по справі призначено судову молекулярно - генетичну експертизу, провадження зупинено. Ухвалою суду від 08.04.2025 року провадження по справі було відновлено, ухвалою суду від 30.04.2025 року призначено судову експертизу, зупинено провадження по справі.

Ухвалою суду від 24.03.2026 року було скасовано ухвалу про проведення експертизи, та 24.03.2026 року закрито підготовчий розгляд, призначено справу до судового розгляду.

Відповідачі відзиви на позов до суду не надавали, звернулися з клопотанням про застосування позовної давності, вказуючи що відповідач ОСОБА_2 05.05.2023 року зверталася до суду з позовом до ОСОБА_1 з позовом про визнання батьківства, 22.09.2023 року провадження було залишено без розгляду.

Позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених в позові, прохали їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила доводи відповідачів щодо пропуску позивачем 1 річного строку, визначеного ч.2 ст.129 СК України, крім того відповідачі визнали обставини батьківства позивача по відношенню до дитини, а тому є всі підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечив, прохав у задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 прохала у позові відмовити, оскільки позивач не цікавився життям дитини, дочка сприймає ОСОБА_3 як батька, в сім`ї склалися відповідні добрі родинні стосунки.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази та матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька ОСОБА_5 , були зазначені на підставі заяви матері згідно з ст. 135 СК України, також до цього ж актового запису були внесені зміни 30 січня 2024 року на підставі заяви матері та батька про визнання батьківства від 26 січня 2024 року, змінено прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », по батькові з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 », внесені відомості про батька « ОСОБА_3 », відомості про матур вказано « ОСОБА_11 ». (а.с.65-65)

Відповідачкою ОСОБА_2 не заперечувалося під час судового розгляду, що батьківство її дочки ОСОБА_12 , 2015 року народження було визнано відповідачем ОСОБА_3 в 2024 році, шляхом звернення з відповідною заявою в органи РАЦС. Також відповідачкою ОСОБА_2 не заперечувалося під час судового розгляду що біологічним батьком її дочки ОСОБА_12 є позивач ОСОБА_1 , до якого вона зверталася з позовом про встановлення батьківства, позов було залишено без розгляду за її заявою.

У відповідності до ст. 128 ч. 1 Сімейного кодексу України, за відсутністю заяви, право на подання якої встановлено ст.126 СК, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Згідно ст. 128 ч. 3 Сімейного кодексу України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до ч.1 ст. 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 визначено, що особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства.

Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст. 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я по батькові матері, батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). При розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 01 січня 2004 року, суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2, з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

З урахуванням викладених обставин, а саме, що запис відповідача ОСОБА_3 батьком дитини був здійснений за спільною заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у 2024 році; з урахуванням визнання позивачем себе біологічним батьком дитини, та з врахуванням позиції матері дитини - відповідачки ОСОБА_2 , яка фактично не заперечувала, що саме позивач є біологічним батьком її дочки, при цьому відповідач ОСОБА_2 фактично відмовилася приймати участь у проведенні судово - генетичної експертизи та забезпечення участі у проведенні такої експертизи дочкою ОСОБА_13 ; суд вважає за можливе визнати, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2

У зв`язку із визнанням судом батьківства позивача, позовні вимоги про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька та внесення відповідних змін також підлягають задоволенню, крім зміни прізвища дитини. Оскільки визнання батьківства саме по собі не тягне автоматичної зміни прізвища дитини на батькове, такої необхідності позивачем в суді не доведено.

Стосовно заперечення відповідачів щодо задоволення позову через пропуск позивачем річного строку звернення до суду з даним позовом суд зазначає наступне.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідачі посилались на те, що позивач пропустив до заявлених вимог строк позовної давності, який встановлений в один рік та починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно зі статтею 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Згідно зі статтею 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

У справі наявний спір між позивачем та чоловіком матері дитини - ОСОБА_3 про батьківство щодо дитини ОСОБА_14 , 2015 року народження, тому судом підлягають застосуванню саме положення статті 129 СК України і, відповідно, річна позовна давність.

Моментом порушення прав та інтересів позивача є дата внесення інформації у актовий запис про народження ОСОБА_4 щодо її батька ОСОБА_15 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.64-65).

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (частина перша статті 256 Цивільного кодексу України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Згідно із частиною третьою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частини четверта та п`ята статті 267 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що у цій справі відповідачі заявили про застосування наслідків спливу позовної давності.

Водночас з30 січня 2024 року зупинення перебігу строків позовної давності на період дії воєнного стану було запроваджено Законом України № 3450-IX від 08.11.2023 року.

Позивач звернувся до суду з позовом 05.11.2024 року, тому позовна давність, визначена статтею 129 СК України, позивачем не пропущена, а заява відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності до позовних вимог позивача у цій справі задоволенню не підлягала.

З відповідачів на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору - по 605 гривень 60 копійок з кожного відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 129 СК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України батьком ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до актового запису про народження № 19 від 17 серпня 2015 року, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного виконавчим комітетом Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області: виключити відомості про ОСОБА_3 , як батька ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести відомості про батька, вказавши батьком « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України», змінити по - батькові дитини з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_9 ».

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 605 гривень 60 копійок витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 605 гривень 60 копійок витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 19.06.2026 року.

Суддя: О. С. Цесельська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua