Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №186/923/26 — Шахтарський міський суд Дніпропетровської області

Провадження номер № 2/0186/1272/26

Справа № 186/923/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м.Шахтарське

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Янжули С.А.,

при секретарі - Лиман Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Шахтарському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживача,

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2026 року в провадження Шахтарського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22 листопада 2025 року він придбав у магазині "ROY ROBSON" кросівки артикул 124983630. У перший день використання було виявлено виробничий дефект правої напівпари взуття. 01 грудня 2025 року він звернувся до продавця з вимогою про обмін товару неналежної якості, однак отримав відмову від адміністрації магазину через месенджер Telegram. Вважаючи свої права споживача порушеними, він звернувся за їх судовим захистом.

Просить суд зобов`язати відповідача обміняти товар належної якості, придбаний ним - кросівки, артикул 124983630, розмір 41, на аналогічні кросівки, артикул 124983630, розмір 41, належної якості або інший рівноцінний товар належної якості за відповідним функціоналом (взуття); стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду - 1 гривня; стягнути з відповідача на користь позивача сплачену суму витрат, понесених внаслідок експертного дослідження в розмірі 2 721,60 гривень та витрати на правову допомогу - 10 000 гривень.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, останній надав заяву про розгляд справи в їх відсутність, позов підтримує, просить його задовільнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, про причини неявки суд не сповістила, однак надала відзив на позовну заяву, в якому вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач надав відповідь на відзив на позовну заяву, в якому підтримав свої позовні вимоги.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, встановив наступне.

Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22 листопада 2025 року ОСОБА_1 придбав кросівки, артикул 124983630, розмір 41 у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованому у ТРЦ «Пасаж» у АДРЕСА_1 .

В ході першого дня експлуатації, позивач виявив ознаки невідповідності встановленим вимогам якості товару, оскільки права напівпара кросівок проявила виробничий дефект деталей верху взуття у вигляді ділянки з відсутністю ворсу у вставці з текстильної тканини.

01 грудня 2025 року позивач звернувся до магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованого у ТРЦ «Пасаж» у м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 50, із повідомленням про те, що придбаний ним 22 листопада 2025 року товар - «кросівки, артикул 124983630, розмір 41», що підтверджується фіскальним чеком від 22 листопада 2025 року - має ознаки невідповідності встановленим вимогам якості, оскільки виявлені недоліки, що перешкоджають його належному використанню. Товар було придбано під час дії Акційної пропозиції «1+1=3», ціна по чеку товару відповідно становить 1 грн, тоді як знижка на товар становила 10 998, 00 гривень.

Адміністратором магазину "ROY ROBSON", розташованого у ТРЦ «Пасаж» у м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 50 позивачу направлено відповідь у особисті смс повідомлення месенджер про відмову у обміні товару.

У відповіді на адвокатський запит №1/14 від 15 грудня 2025 року представнику позивача повідомлено, що під час огляду товару виявлено ознаки його експлуатації, а саме: забруднення підошви та деформацію. Ознак істотного недоліку, передбаченого Законом України «Про захист прав споживачів», не встановлено. Відповідач зазначив, що виявлені пошкодження виникли внаслідок експлуатації товару та можливого неправильного підбору розміру взуття, що відповідно до умов гарантійного обслуговування не є гарантійним випадком. Також, повідомлено, що покупець придбав взуття розміру 41, незважаючи на рекомендації продавця обрати більший розмір. За результатами огляду відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для визнання виявлених пошкоджень істотним недоліком, що виник з вини виробника чи продавця, у зв`язку з чим відмовив у поверненні коштів або обміні товару.

Не погоджуючись з наведеними підставами відмови, позивач звернувся до Дніпропетровської торгово-промислової палати для проведення відповідного дослідження, з метою встановлення причин появи дефекту.

Згідно Висновку експерта ГО – 129 від 10 лютого 2026 року, встановлено, що кросівки чоловічі, а саме: права напівпара, має виробничий дефект деталей верху взуття у вигляді ділянки з відсутністю ворса (плішини) у вставці з текстильної тканини. Причина дефекту – неналежна якість тканини, використаної для оздоблення деталей верху взуття. Механічних пошкоджень взуття, що сприяють утворенню дефекту, не виявлено.

11 травня 2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, де відповідач зазначив, що позивач придбав у магазині «ROY ROBSON» кросівки артикул 124983630, розмір 41. Товар було придбано в межах акції «1+1=3», при цьому за кросівки фактично сплачено 1,00 грн. 01 грудня 2025 року позивач звернувся із заявою про обмін товару або повернення коштів. Під час огляду товару встановлено наявність слідів експлуатації та деформації взуття. Ознак істотного недоліку не виявлено. Позивач не надав жодних належних доказів наявності виробничого дефекту чи істотного недоліку товару, а також причинного зв`язку між діями відповідача та виявленими деформаціями. Виявлені пошкодження мають експлуатаційний характер та можуть бути наслідком неправильного підбору розміру взуття. Під час примірки продавець-консультант повідомляв позивача, що обраний розмір 41 є замалим, однак позивач самостійно прийняв рішення про придбання товару. З огляду на відсутність доказів істотного недоліку товару та вини відповідача, підстави для обміну товару або повернення коштів відсутні.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Крім того, ст. 3 ЦК України передбачає свободу договору як одну із засад цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

За вимогами ст. 655, ч. 1 ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого має відповідати умовам договору купівлі-продажу, а покупець зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, серед іншого, на належну якість продукції та обслуговування; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Таким чином, саме на продавця покладається безпосередньо обов`язок перед споживачем перевірити належну якість товару.

Статтею 708 ЦК України передбачено, що у разі придбання ним товару неналежної якості протягом гарантійного та інших строків, визначених обов`язковими для сторін правилами чи договором, при виявленні недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару за своїм вибором вимагати від продавця або виробника заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком різниці в ціні.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором (пункт 12 статті 1 Закону).

Частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Відповідно до ч. 6 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», за наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості - протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін. У разі відсутності товару вимога споживача про його заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу споживача про заміну товару в установлений строк неможливо, споживач вправі на свій вибір пред`явити продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх функції) інші вимоги, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої цієї статті.

Відповідно до пунктів 1,2 ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», при пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів здати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк. На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані створювати (мати) обмінний фонд товарів. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

Саме на споживача покладається обов`язок довести наявність істотного дефекту продукції, а тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

В порушення зазначених вимог, відповідачем надано оцінку відсутності істотних недоліків з візуального огляду, що підтверджується зокрема, листом вих.№12 від 16 січня 2026 року, без проведення експертизи відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до положень абзацу 2 частини першої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» та пункту 29 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року № 104, за наведених умов позивачу надано право вибору: розірвати договір та вимагати повернення оплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару на такий же товар, або аналогічний, з числа наявних у продавця.

Положення щодо прав покупців на отримання товару належної якості, яка гарантується продавцем, закріплено у статтях 673 та 675 ЦК України. Згідно частини 1 статті 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає вимогам договору купівлі - продажу. Відповідно ч. 1статті 675 ЦК України передбачено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення і відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі - продажу, а частина 2 цієї статті встановлює, що договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Правові наслідки передання товару неналежної якості та права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості визначені також статтями 678 ЦК України та і статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до частин першої-другої статті 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Пунктом 1 ст. 672 ЦК України, передбачено, якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений-вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до статті 673 ЦК України та статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець зобов`язаний надати покупцеві інформацію про товар, а також передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Проте відповідач при розгляді звернення позивача не навів жодного доказу того, що вказані недоліки та дефекти, виникли з вини позивача, а всі аргументи відповідача зводяться до його припущень.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж.

Отже, придбаний Позивачем товар мав виробничий дефект, який підтверджується висновком експерта ГО-129 від 10 лютого 2026 року. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що виявлений недолік виник внаслідок порушення позивачем правил експлуатації товару або з інших причин, за які продавець не несе відповідальності. При цьому, всупереч вимогам абзацу другого частини другої статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідач не організував проведення експертизи для встановлення причин втрати якості продукції, а обмежився лише власним візуальним оглядом товару.

На підставі викладеного та встановлених обставин справи, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з метою захисту порушених прав споживача, шляхом зобов`язання відповідача здійснити обмін товару неналежної якості на аналогічний товар належної якості, оскільки саме такий спосіб захисту був обраний позивачем, тоді як підстав для стягнення вартості товару чи розірвання договору купівлі-продажу судом не встановлено, з урахуванням того, що товар був придбаний у межах акційної пропозиції.

За ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Обґрунтовуючи наявність та розмір заподіяної моральної шкоди позивач зазначає, що був змушений витрачати додатковий час та зусилля на неодноразові звернення до продавця з метою врегулювання спору, підготовку письмових звернень, збір необхідних документів та організацію проведення експертного дослідження товару. Такі обставини спричинили для позивача додаткові хвилювання, відчуття несправедливості та емоційний дискомфорт, оскільки замість належного та своєчасного вирішення питання щодо товару неналежної якості відповідач фактично ухилявся від виконання своїх обов`язків.

Також слід врахувати, що придбані кросівки є зимовим взуттям, яке купувалося позивачем саме для використання у зимовий період. Однак у зв`язку з наявністю дефекту, необхідністю звернення до продавця та проведенням відповідних процедур щодо встановлення причин недоліків, позивач був позбавлений можливості користуватися взуттям за його прямим призначенням у відповідний сезон. Станом на березень фактично завершився період, для якого таке взуття призначене, унаслідок чого кросівки протягом усього часу перебували у позивача без можливості їх належного використання.

Унаслідок такої поведінки відповідача, позивач зазнав душевних переживань, розчарування та морального напруження, пов`язаних із необхідністю витрачати особистий час та зусилля для захисту своїх прав, що порушило звичний ритм його життя. З огляду на викладене, позивач вважає, що йому було завдано моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню у грошовій формі.

Будь-якого відшкодування зі сторони відповідачів позивач не отримував.

Згідно з положеннями ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 5, 9 постанови Пленуму).

На підставі викладеного суд приходить до висновку про стягнення моральної шкоди у розмірі 1 грн., що не являється завищеною сумою та співвідноситься до вартості придбаного товару та відношення відповідача, який не вчинив жодної дії по врегулюванню виниклого спору та не обміняв товар неналежної якості на інший аналогічний товар належної якості.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1 331,20 гривень.

Крім того, позивач просив стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн., яку підтверджують договором про надання правової допомоги від 08 грудня 2025 року.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За змістом норм ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

При цьому, згідно статті 30 згаданого Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ усправі «East/WestAllianceLimited»проти України»).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що заявлена позивачем до відшкодування сума документально не підтверджена належними та допустимими доказами, оскільки до матеріалів справи не надано детального розрахунку понесених витрат, акта приймання-передачі наданих послуг, а також детального опису виконаних адвокатом робіт із зазначенням їх виду, обсягу, дати виконання та витраченого часу. При цьому, Верховний Суд у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 904/8308/17 зазначив, що підставою для відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу може бути ненадання переліку послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом.

За таких обставин, керуючись принципами розумності та співмірності судових витрат, суд доходить висновку про відмову у задоволенні вимог позивача в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 81, 137, 141, 247, 263-265, 270, 273, 354 ЦПК України, -суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживача – задовільнити частково.

Зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 обміняти товар неналежної якості, придбаний ОСОБА_1 , - кросівки, артикул 124983630, розмір 41, на аналогічні кросівки, артикул 124983630, розмір 41 належної якості або інший рівноцінний товар належної якості за відповідним функціоналом (взуття).

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 1 (одну) гривню.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену суму витрат, понесених в наслідок експертного дослідження у розмірі 2 721 (двох тисяч семиста двадцяти однієї) гривні 60 копійок.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 1 331 (однієї тисячі трьохста тридцяти однієї) гривні 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Інформація про учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , фактично проживає по АДРЕСА_3 .

Відповідач: ФОП ОСОБА_2 (представник - магазину ROY ROBSON ТРЦ «Пасаж» м.Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 50) РНОКПП (ЄДРПОУ): 3231017927, 18035, м.Черкаси, вул. Генерала Рибалка, буд. 31.

Суддя: С.А. Янжула.