Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил руху через залізничні переїзди
Дата: 08 червня 2026 р.
Справа: №183/4584/26
Суддя: Березюк В. В.
Справа № 183/4584/26
№ 3/183/1840/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2026 року суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Березюк В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровської області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст. 123 КУпАП,
в с т а н о в и в :
20.04.2026 року о 06.20 годині по вул. Північній, 5 в м. Самар Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ГАЗ», д/н НОМЕР_1 , проїхав залізничний переїзд при увімкненому забороненому червоному сигналі світлофора.
В суд ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про місце і час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
Суд вважає встановленою вину ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 123 КУпАП, на підставі наступних доказів, досліджених судом: протоколу про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано факт правопорушення разом з відеозаписом до нього; рапорту інспектора поліції про те, що під час несення ним служби по вул. Північній в м. Самар Дніпропетровської області, було зупинено автомобіль «ГАЗ», д/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 за порушення ПДР, після чого, відносно ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ч.2 ст.123 КУпАП.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 123 КУпАП, а саме, в`їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений.
Обставин, які пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
При накладенні стягнення, суд, керуючись ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність. За таких обставин, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 повинно бути застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на рівні мінімальної межі санкції ч.2 ст. 123 КУпАП, що у відповідності до ст. 23 КУпАП, буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, без оплатного вилучення транспортного засобу.
З цих же підстав суд не вбачає необхідності піддавати ОСОБА_1 адміністративному стягненню в межах найбільшої санкції ч.2 ст. 123 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, а тому, з правопорушника слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 123, 279, 280 КУпАП, суд
п о с т а н о в и в :
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 123 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 850 гривень 00 копійок, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665 гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим – протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя В.В. Березюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua