Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №183/10428/24 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/10428/24

№ 2/183/1573/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Григорьєвої В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТОЛЮКС», третя особа – Регіональний сервісний центр ГЦС МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях, про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

встановив:

Стислий виклад позиції сторін у процесуальних заявах по суті.

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТОЛЮКС», третя особа – Регіональний сервісний центр ГЦС МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях, в якому просить витребувати у ОСОБА_2 , транспортний засіб, а саме автомобіль марки SKODAOCTAVIA, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN) НОМЕР_1 , білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 .

В обґрунтування поданого позову ОСОБА_1 зазначає, що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого органом ТСЦ 6546 від 16.09.2020, вона є власником транспортного засобу SKODAOCTAVIA, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN) НОМЕР_1 , білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

З початком військової агресії РФ проти України, 25.02.2022 року позивачка разом з малолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виїхали на вищевказаному автомобілі до Німеччини.

З ОСОБА_1 виїхав також її чоловік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3

З 05.03.2022 року по теперішній час ОСОБА_1 з дітьми проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Після переїзду до міста Рот, Німеччина, транспортним засобом Позивача користувався ОСОБА_5 , в якого зберігались ключі та реєстраційні документи на автомобіль.

З січня 2024 року шлюбні відносини ОСОБА_1 та ОСОБА_5 припинили своє існування, останні перестали проживати однією сім`єю, і на момент звернення до суду перебували в процедурі розлучення.

З лютого 2024 року фактичне місце знаходження транспортного засобу Позивачу не відомо, так як ОСОБА_5 його переховував.

На численні вимоги Позивача повернути транспортний засіб, ОСОБА_5 жодним чином не реагував, у зв`язку з чим, Позивачка вимушена була звернутись за правовою допомогою.

Представником Позивача здійснено ряд запитів на предмет перевірки реєстрації транспортного засобу, та можливого місця знаходження.

За отриманою інформацією встановлено, що автомобіль без відома Позивача було ввезено на територію України, після чого відчужено за підробленими документами на користь третіх осіб.

Так, відповідно до відомостей Державної митної служби України, транспортним засобом SKODAOCTAVIA, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснено виїзд з території України 25.02.2022 року (дата виїзду ОСОБА_1 ).

13.03.2024 року в пункті пропуску НОМЕР_4 вказаним авто здійснено в`їзд на територію України.

В подальшому, з листа регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) встановлено, що 25.06.2024 року в ТСЦ МВС № 1246, на підставі акту огляду та договору купівлі-продажу, транспортний засіб SKODAOCTAVIA, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , перереєстровано на ОСОБА_2 .

Додатком до вказаного листа є копії частково знеособлених документів:

1. Договір комісії № 6547/24/1/001620 від 13.06.2024 року, укладений між ТОВ «ПРЕМІУМ АВТО ЛЮКС» та ОСОБА_1 , відповідно до якого, ТОВ «ПРЕМІУМ АВТО ЛЮКС» (комісіонер) зобов`язувалось за дорученням комітента здійснити продаж транспортного засобу SKODAOCTAVIA, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

2. Акт технічного стану транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер № 6547/24/1/001620 від 13.06.2024.

3. Акт огляду реалізованого транспортного засобу № 6547/24/001475 від 14.06.2024.

4. Договір купівлі-продажу транспортного засобу 6547/24/001620 від 14.06.2024, укладений між ТОВ «ПРЕМІУМ АВТО ЛЮКС» та ОСОБА_2 . Предметом договору є відчуження належного ОСОБА_1 транспортного засобу SKODAOCTAVIA, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Позивачка наполягає на тому, що будь-яких дій з відчуження транспортного засобу вона не вчиняла, доручень на відчуження також не видавала, всі її підписи в документах з відчуження автомобіля (договір комісії, акт) підроблені.

З 25.02.2022 року по теперішній час ОСОБА_1 перебуває в Німеччині (доказами є додатки №№ 4, 5), і фізично не могла бути присутньою при відчуженні автомобіля, а ОСОБА_2 (новий власник авто) є матір`ю колишнього чоловіка позивачки – ОСОБА_5 .

За фактом протиправних дій із незаконного заволодіння транспортного засобу ОСОБА_1 , подано заяву про злочин до Відділення поліції № 7 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області. Поліцією порушено кримінальне провадження № 12024041640000929 від 24.07.2024 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України. Наразі здійснюється досудове розслідування.

Відчуження належного Позивачу автомобіля здійснено на підставі підроблених документів та всупереч її волі, як власника, у зв`язку з чим, остання звернулася до суду за захистом свого порушеного права.

Процесуальні дії у справі.

Постановленою суддею Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сорокою О.В. від 14 жовтня 2024 року, з урахуванням заяви про виправлення описки, вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на автомобіль марки SKODAOCTAVIA, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та заборони Територіальним центрам, регіональним сервісним центрам Головного сервісного Центру МВС України, Мінстерству юстиції, його територіальним підрозділам, нотаріусам здійснювати реєстраційні дії, пов`язані зі зміною власника означеного транспортного засобу (т.1, а.с. 67-68, 90).

Постановленою суддею Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сорокою О.В. від 07 листопада 2024 року відкрите провадження у справі, розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження (т.1, а.с. 93).

Ухвалою суду від 27 січня 2025 року витребувано у ТОВ «Преміум Автолюкс» докази, а саме оригінали: Договору комісії № 6547/24/1/001620 від 13.06.2024 року, укладений між ТОВ «ПРЕМІУМ АВТО ЛЮКС» та ОСОБА_1 , Акту технічного стану транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер № 6547/24/1/001620 від 13.06.2024, копії інших документів, що знаходяться в розпорядження відповідача щодо відчуження означеного транспортного засобу (т.1, а.с. 136).

Ухвалою суду від 19 березня 2025 року витребувано в Регіональному сервісному центрі ГЦС МВС України в Дніпропетровській та Запорізькій областях документи, на підставі яких відбулася перереєстрація транспортного засобу 25.06.2024 року (т.1, а.с. 144).

Ухвалою суду від 09 липня 2025 року по справі призначено почеркознавчу експертиза, провадження по справі зупинено. (т.1, а.с. 200-201).

Ухвалою суду від 17 листопада 2025 року провадження у справі поновлено (т.1, а.с. 240).

Ухвалою суду від 02 лютого 2026 року закінчене підготовче судове засідання, призначено розгляд справи по суті т.2, а.с. 9).

Позиція сторін в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, вказаних в ньому.

Позивачка, надаючи пояснення по суті позову, як свідок, детально надала показання про те, що під час повномасштабного вторгнення рф на України, вона разом з дітьми на означеному автомобілі виїхала до Німеччини, її чоловік також виїхав до Німеччини. Автомобіль перебував у користуванні чоловіка, в тому числі. Між подружжям припинено сімейно-шлюбні відносини, тому, маючи намір користуватися автомобілем SKODAOCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , для власних потреб та потреб малолітніх дітей, вона просила чоловіка повернути їй автомобіль, однак цього не відбулося, тому вона була змушена звернутися за правовою допомогою. Дізнавшись, що автомобіль виїхав з Німеччини та в`їхав на територію України без її дозволу, зрозумілим є наявність підробленого їх підпису на договорі купівлі-продажу. Позивачка наполягає, що не надавала доручень та самостійно не підписувала документів, які стали підставою для перереєстрації автомобіля на ім`я ОСОБА_2 , яка є матір`ю її колишнього чоловіка.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_6 та представники відповідача – ТОВ «ПРЕМІУМ АВТОЛЮКС» не з`явилися, відзиви на позов не подали. Підстав неявки не повідомили. Викликалися в судове засідання, шляхом направлення судових повісток на адресу місця реєстрації, тому суд, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, зі згоди позивача, провів заочний розгляд справи.

Представник третьої особи надав суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, що з`явилися в судове засідання, оцінивши надані сторонами та отримані судом докази судом встановлено таке.

Суду надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, із застосунку ДІЯ, серії НОМЕР_3 , виданого органом ТСЦ 6546 від 16.09.2020 року, у відповідності до якого ОСОБА_1 є власником транспортного засобу SKODAOCTAVIA, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN) НОМЕР_1 , білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 (т.1, а.с. 8-9).

Листом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Донецькій, Луганській областях, АР Кримта м. Севастополя № 31/27/06/72аз/012024762024 від 08.08.2024 року також підтверджується факт первинної реєстрації означеного транспортного засобу, 16.09.2020 року у ТСЦ МВС № 6546 Регіонального сервісного центру АР Крим та м.Севастополь (т.1, а.с. 10).

У відповідності до поданого до суду листа Державної прикордонної служби України № 19-49675/18/24-Вих від 19.07.2024 року, 25.02.2022 року Позивачка разом з малолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виїхали на автомобілі, реєстраційний номер НОМЕР_2 , через пункт пропуску Вилок (т.1, а.с. 11).

На момент звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 , починаючи з 05.03.2022 року по теперішній час, разом з малолітніми дітьми проживає за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 12-18).

У позові позивачка наполягає на тому, що з лютого 2024 року фактичне місце знаходження транспортного засобу їй не відомо, так як її колишній чоловік ОСОБА_5 його переховував.

Так, відповідно до відомостей Державної митної служби України, транспортним засобом SKODAOCTAVIA, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснено виїзд з території України 25.02.2022 року(дата виїзду ОСОБА_1 ).

13.03.2024 року в пункті пропуску НОМЕР_4 вказаним авто здійснено в`їзд на територію України. (т.1, а.с. 21 зворотна сторона).

З листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) судом встановлено, що 25.06.2024 року в ТСЦ МВС № 1246, на підставі акту огляду та договору купівлі-продажу транспортний засіб марки SKODAOCTAVIA, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , перереєстровано на ОСОБА_2 (т.1, а.с. 22).

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 24.07.2024 року до ЄРДР за № 12015040650001789, за заявою ОСОБА_1 , внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України (а.с. 26).

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані наступними нормами закону.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

За своїм змістом договір купівлі-продажу є двостороннім, консенсуальним та відплатним правочином, метою якого є відчуження майна від однієї сторони та передання його у власність іншій стороні.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина 1 статті 658 ЦК України).

Тож розпоряджатися майном, за загальним правилом, може тільки власник.

Серед винятків є вчинення правочину представником від імені власника товару.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (частини 1, 3 статті 237 ЦК України).

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (стаття 1011 ЦК України).

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Така дія повинна бути правомірною, а її неправомірність є підставою для визнання правочину недійсним.

Якщо спір стосується правочину, укладеного самим власником (від його імені його представником), то його відносини з контрагентом мають договірний (зобов`язальний) характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав. Водночас, коли власник (його представник) та володілець майна не перебували у договірних (зобов`язальних) відносинах один з одним, власник майна може використовувати тільки речово-правові способи захисту.

Як зазначав суд вище, відповідно до витягу з реєстру досудового розслідування від 24.07.2024 слідчим відділом Відділення поліції № 7 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області за заявою представника ОСОБА_1 внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024041640000929 за ознаками кримінального правопорушення, передбачених частиною 3 статті 358КК України.

З досліджених у судовому засіданні письмових доказів беззаперечно вбачається, що в момент укладення договору комісії спірного автомобіля, ОСОБА_1 фізично знаходилась в Німеччині, і не могла вчиняти вказаний правочин. Всі підписи, розташовані у графах «комітент - прізвище, ініціали, підпис уповноваженої особи» в договорі комісії № 6547/24/1/001620 від 13.06.2024, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Судом, за клопотанням позивача призначалася судово-почеркознавча експертиза, для проведення експертного дослідження у ТОВ «ПРЕМІУМ АВТО ЛЮКС» судом витребувано оригінал договору комісії та акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що укладені між зазначеним підприємством та ОСОБА_1 (т.1, а.с. 200-201).

Ухвала суду ТОВ «ПРЕМІУМ АВТО ЛЮКС» не виконана, рекомендований лист з повідомленням про вручення ухвали відповідній особі повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (т.1, а.с. 206, 217-225).

Дніпропетровський науково-дослідний інституту судових експертиза за виконання ухвали суду про призначення судової почеркознавчої експертизи надав повідомлення про неможливість надання висновку № 2147-25 від 27.10.2025 року, в зв`язку з не виконанням клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, в тому числі оригіналу досліджуваних документів (т.1, а.с. 237-239).

У відповідності до ч.1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Як зазначав суд вище, за клопотанням позивача, судом була призначена судова почеркознавча експертиза, для проведення якої відповідач ТОВ «ПРЕМІУМ АВТОЛЮКС» зобов`язаний був надати оригінали досліджуваних доказів.

При цьому, суду надані докази належного повідомлення відповідача про проведення експертизи визначеною експертною установою, відповідач не надав суду оригінали досліджуваних доказів.

У відповідності до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд незалежно від того, хто із цих осіб ухиляється, яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Поряд з цим, згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представника повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, суду доведено, що ОСОБА_1 не уповноважувала ТОВ «ПРЕМІУМ АВТО ЛЮКС» вчинити правочин від її імені, договір комісії № 6547/24/1/001620 від 13.06.2024 є неукладеним.

Крім того, в судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які надали показання про те, що ОСОБА_1 придбала спірний автомобіль у власність, користувалася ним для своїх потреб та потреб малолітніх дітей. На початку війни вона разом з дітьми на автомобілі SKODAOCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , виїхала до Німеччини та не поверталася до України до цього часу. Однак, зазначений автомобіль знаходиться в м.Самар Дніпропетровської області, свідки підтвердили той факт, що ОСОБА_1 не поверталася до України, і не мала наміру продавати свій автомобіль, жодних доручень не видавала.

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що транспортний засіб SKODAOCTAVIA, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 вибув з володіння ОСОБА_1 не з її волі, а тому підлягає витребуванню від недобросовісного набувача.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 330ЦК України встановлено, що в разі, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України.

Вказаний висновок Верховного Суду сформульований у постанові від 20.07.2022 у справі № 278/1025/19 року.

Відповідно до частини 1 статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, право власності на автомобіль SKODAOCTAVIA, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , яке було передано за правочинами щодо його відчуження поза волею власника, не набувається, у тому числі й добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване.

Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Таким чином, у випадку, якщо майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, останній може розраховувати на повернення такого майна, незважаючи на від платність його набуття сторонніми особами, і має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК Україниможе витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 201/12569/16-ц.

Отже, правова мета віндикаційного позову полягає у поверненні певного майна законному власнику як у його фактичне володіння, так і у власність цієї особи, тобто шляхом відновлення відповідних записів у державних реєстрах. Відповідний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 14.12.2023 у справі № 211/7262/21.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

У своїй діяльності Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) керується принципом пропорційності, тобто дотримання «справедливого балансу» між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 наполягала на тому, що спірний автомобіль вибув з її володіння поза волею на підставі підроблених документів. Жодних правочинів щодо розпорядження та відчуження належного їй вказаного транспортного засобу позивачка не вчиняла та не підписувала.

Судом встановлена така обставина, оцінка доказа, поданим зі сторони позивача, надана вище.

У постанові від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що будь-який правочин є вольовою дією, а тому, перед тим як здійснювати оцінку на предмет дійсності чи недійсності, потрібно встановити наявність та вираження волі особи (осіб), які його вчинили. У частині першій статті 215 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів у випадках, коли існує волевиявлення учасника правочину, зафіксоване в належній формі, що, однак, не відповідає волі цього учасника правочину. Тож внаслідок правочину учасники набувають права і обов`язки, що не спричиняють для них правових наслідків. У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли. У разі якщо договір виконувався обома сторонами, то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше). Також Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. У випадку заперечення самого факту укладення правочину, як і його виконання, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Згідно із пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляд у цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 за № 9, рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Таким чином, задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц.

Таким чином, суду доведено неукладеність правочину щодо відчуження автомобіля SKODAOCTAVIA, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що є підставою для витребування майна з чужого незаконного володіння.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підтверджені належними та допустимими доказами, якими позивач довів факт порушення її майнового права, вимоги позивача є обґрунтованими та законними, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог частково, позивачем сплачено судовий збір у мінімальному розмірі, враховуючи принцип розумності, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн. (т.1, а.с. 1), витрати по сплаті судового збору за подачу заяви про забезпечення позову у розмірі 605,60 грн. (т.1, а.с. 39).

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3ст. 137 ЦПК України).

Згідно із ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На професійну правничу допомогу, зокрема аналіз документів, підготовку позовної заяви та клопотання про витребування доказів, участь адвоката в судових засіданнях позивачем понесено витрати в розмірі 25000 грн. (т.2, а.с. 34-48)

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги те, що розмір документально підтверджених та доведених понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу становить 25000 грн., а також те, що клопотання про зменшення таких витрат відповідачем не заявлено суд доходить висновку про стягнення цих витрат з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.12,81,141,247,263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТОЛЮКС», третя особа – Регіональний сервісний центр ГЦС МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях, про витребування майна з чужого незаконного володіння, - задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_2 транспортний засіб-автомобіль SKODAOCTAVIA, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN) НОМЕР_1 , білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 908 гривень, 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 12500 гривень, а всього 13408 гривень, 40 копійок (тринадцять тисяч чотириста вісім гривень, 40 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТОЛЮКС» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 908 гривень, 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 12500 гривень, а всього 13408 гривень, 40 копійок (тринадцять тисяч чотириста вісім гривень, 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП – невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_6 виданий Новомосковським РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 26.04.2016 року;

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО ЛЮКС», місцезнаходження: вул. Тракторна, 20, м. Херсон, Херсонська обл., 73000, код ЄДРПОУ 37840347,

Третя особа – Регіональний сервісний центр ГЦС МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях, місцезнаходження: просп. Праці, 16, м. Дніпро, 49041, код ЄДРПОУ 45291657.

Повне судове рішення виготовлене 19 червня 2026 року.

Суддя О.В. Сорока.