Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №177/2104/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2104/26

Провадження № 1-кп/177/207/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026046230000125 від 02.06.2026 з доданими до нього матеріалами, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої в с. Володимирівка Апостолівського (нині Криворізького) району Дніпропетровської області, з середньою освітою, неодруженої, має на утриманні доньку ОСОБА_4 , 2017 р.н., працює на посаді оглядача вагонів РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», інвалідності не має, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, РНОКПП НОМЕР_1

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України;

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 18 травня 2026 року приблизно о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходилась на вулиці поблизу місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де між нею та потерпілою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на ґрунті раптово-виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій.

Діючи умисно, реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливі суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання ОСОБА_3 знаходячись з потерпілою на вулиці на вказаній ділянці місцевості, стоячи навпроти потерпілої ОСОБА_5 , своєю правою рукою схопила потерпілу за ліве плече та приклавши силу стиснула його своєю рукою, внаслідок чого потерпілій спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця грудної клітини та садна лівого плечового суглобу, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 854 від 03 червня 2026, за своїм характером, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше шести днів (відповідно до п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995).

Зазначені умисні дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч.1 ст. 125 КК України, за ознаками: умисне легке тілесне ушкодження.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 , отримавши копії матеріалів дізнання, добровільно, беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчиненого нею кримінального проступку, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст. 394 КПК України, та за участі захисника - адвоката ОСОБА_6 , подала письмову заяву про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за її відсутності.

Потерпіла ОСОБА_5 зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального проступку погодилася, будучи обізнаною про обмеження права апеляційного оскарження, надала письмову згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, цивільного позову не заявлено.

Таким чином, за результатами спрощеного провадження встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчить клопотання прокурора викладене в обвинувальному акті щодо його розгляду в порядку спрощеного провадження та заява обвинуваченої ОСОБА_3 , що складена в присутності захисника, а також заява потерпілої.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акта та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковано вірно за ч.1 ст. 125 КК України, за ознаками - умисного легкого тілесного ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченій, суд керується положеннями ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання останньої.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, вину визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому, за місцем проживання характеризується посередньо, скарг на неї від сусідів не надходило (а.п. 64), раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.п. 60), на обліку лікаря психіатра, нарколога не перебуває (а.п. 62), є офіційно працевлаштованою (а.п. 64-65).

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття обвинуваченої.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 не встановлено.

За таких обставин, враховуючи обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, наявність пом`якшуючої обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченій у межах санкції інкримінованої статті у виді штрафу.

Суд приходить до висновку, що у відповідності до ст. 50 КК України саме таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому з урахуванням положень ст. 69, 69-1, 75 КК України суд не вбачає.

Речові докази відсутні.

Витрати на проведення експертизи по справі відсутні.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не пред`являвся.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у рамках даного кримінального провадження не обирався.

Керуючись ст.ст. 369-370, 373-374, 381-382, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та піддати покаранню у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його отримання, в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, через Криворізький районний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1