Суд: Індустріальний районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 11 червня 2026 р.
Справа: №202/2635/26
Суддя: Кухтін Г. О.
Справа № 202/2635/26
Провадження № 3/202/878/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2026 року м.Дніпро
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпра Кухтін Г.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №613651, складеного 13.03.2026 водій ОСОБА_1 13.03.2026 року о 09 годині 17 хвилин у м. Дніпрі по вул.. Журналістів 17, керував транспортним засобом МАН д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покрову, порушення мови, огляд на стан сп`яніння проводився на місці за допомого приладу Драгер 6820 результат якого склав 2,01 проміле, чим порушив вимоги п. 2,9 а Правил дорожнього руху України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений у передбачений законом спосіб, про причини неявки суд не повідомив.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, та на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне та вмотивоване рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, згідно із ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, який проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Порядок проходження огляду на стан сп`яніння, встановленого ст. 266 КУпАП, деталізований затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі - Постанова) та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція).
Пунктами 2, 6 Розділу І Інструкції та п.п. 1-6 Порядку передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці - лікарем закладу охорони здоров`я.
Пунктами 8, 9 Інструкції та пунктами 7, 8 Порядку регламентовано, що з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до положень пункту 12 Розділу 2 Інструкції, У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
У даному випадку, з наявного відеозапису випливає, що працівники поліції під`їхали до автомобіля МАН д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у нерухомому стані на узбіччі з відчиненою дверкою з пасажирської сторони, позаду якого стояли два автомобіля, в одному з яких перебував ОСОБА_1 з особами у військовій формі, яких працівником поліції було встановлено як працівники ТЦК та СП, після чого працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 , що вони прибули за фактом повідомлення про керування ним у стані алкогольного сп`яніння автомобілем МАН, на що ОСОБА_1 одразу вказав, що він не керував автомобілем і він не є водієм даного авто, а перебував в якості пасажиру.
У подальшому, в процесі спілкування з ОСОБА_1 працівником поліції було вказано про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння і запропоновано пройти огляд на місці за допомогою приладу Драгер на що він погоди вся, втім зазначив, що не перебував за кермом, після чого працівником поліції було надано останньому прилад Драгер, та він пройшов такий огляд і прилад Драгер не видав результату, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, та який видав внутрішню помилку, про що вказав сам поліцейський, що здійснював процедуру огляду, після чого працівником поліції було запропоновано повторно проти такий огляд за допомогою цього ж приладу, так після певного часу коли прибор перебував у готовності до проведення ОСОБА_1 повторно пройшов такий огляд на цьому ж приладу, який видав результат про наявність алкогольного сп`яніння.
При цьому працівником поліції при встановленні у ОСОБА_1 згоди з вказаним результатом, не ініційовано питання, що у разі його незгоди, а також за фактичною наявністю такої невідповідності приладу при первинному огляді і вторинному є можливість проведення огляду у медичному закладі, та одразу повідомлено про складання у відношенні ОСОБА_1 протоколу, що у свою чергу свідчить про недотримання працівниками поліції процедури проведення огляду на стан сп`яніння, та про сумнівність остаточного результату Драгеру з огляду і на наявну технічну проблему при його використанні, про у свою чергу було вказано працівником поліції.
Разом з тим, наявним відеозаписом і матеріалами у своїй сукупності працівниками поліції не було достовірно встановлено, що ОСОБА_1 дійсно керував автомобілем МАН д.н.з. НОМЕР_1 , з чим останній категорично не погоджувався на протязі всього часу спілкування з працівниками поліції, крім того посилання на свідків які бачили як ОСОБА_1 керував автомобілем, зокрема ОСОБА_2 є сумнівними, та не можуть прийматися судом як достовірний доказ, оскільки згідно зазначених пояснень даний свідок є військовослужбовцем ТЦК т СП, в той час перебував у групі оповіщення і вони вирішили перевірити документи чоловіка, який йшов по узбіччю, разом з тим здійснено посилання на наявність відео фіксації на нагрудний відео реєстратор з якого видно, що ОСОБА_1 керував авто, втім відео з якого не долучено до матеріалів, а отже впевнитися в достовірності зазначених даних неможливо.
Крім того, згідно наявних в матеріалах справи пояснень ОСОБА_1 , останній вказав, що він за кермом не перебував, а за кермом перебував ОСОБА_3 , особу якого працівниками поліції не було з`ясовано, а отже вказані обставини, у своїй сукупності не свідчать достовірно про факт перебування за кермом ОСОБА_1 і здійснення керування ним автомобілем.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а отже ключовим фактором для притягнення особи до відповідальності є підтвердження саме факту керування особою транспортним засобом у такому стані, та при наявності не доведення такого факту та сумнівів є неможливим піддати таку особу відповідальності, що у протилежному випадку нівелюватиме презумпцію невинуватості.
Таким чином наведене, у своїй сукупності ставить під сумнів дотримання працівниками поліції процедури проведення огляду на стан сп`яніння встановленої Інструкцією та правомірність такої дії в цілому.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, який проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним.
З наведеного випливає, що працівниками поліції при складанні протоколу у відношенні ОСОБА_1 зазначених вимог закону, порядку проведення процедури огляду на стан сп`яніння, зокрема застосування приладу Драгеру і достовірно факту керування, дотримано не було, що у свою чергу створює обставини за яких неможливо дійти висновку про винуватість останнього у інкримінованому адміністративному правопорушенні поза розумним сумнівом.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, не доведена допустимими та достовірними доказами.
З урахуванням наведеного, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КупАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.: 23; 130; 247, 283-284; 288;КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя: Г.О. Кухтін
Оригінал: reyestr.court.gov.ua