Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №212/9560/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа №212/9560/26

1-кп/212/1262/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд м. Кривого Рогу в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні, за відсутності учасників судового провадження та відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України без фіксування судового провадження технічними засобами, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026046730000184 від 03.06.2026 з обвинувальним актом по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянки України, заміжньої, із середньо – спеціальною освітою, не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Сторони кримінального провадження: прокурор Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , неповнолітня потерпіла ОСОБА_5 , законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 , захисник обвинуваченого ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_3

встановив:

Згідно встановлених обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, 16.05.2026 близько 20:10 годині неповнолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із своєю неповнолітньою подругою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебували на лавці біля першого під`їзду будинку АДРЕСА_3 . В цей час до вищевказаних осіб підійшла раніше не знайома ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які почали наполягати аби неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_8 залишили вищевказану лавку. В ході спілкування ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , між останніми виник словесний конфлікт, який переріс у сварку. Продовжуючи сварку, знаходячись у зазначеному місці, у ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник прямий умисел, направлений на умисне завдання тілесних ушкоджень неповнолітній потерпілій ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій прямий умисел, ОСОБА_3 , знаходячись у безпосередній близькості до потерпілої, сидячи від неї з правої сторони, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно – небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно – небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно схопила потерпілу ОСОБА_5 своєю лівою рукою за волосся на потилиці та почала тягнути до себе. При цьому, тримаючи в руках невстановлений слідством предмет, за своїми властивостями схожий на електронну сигарету, в подальшому нанесла 1 удар лівою рукою, в область правого ока неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 .

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_3 неповнолітній потерпілій ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: підшкірної гематоми потилиці, контузія правого ока, свідчить про їх утворення від дії тупого твердого предмета (предметів) за механізмом удар (удар - стиснення), які згідно висновку судово-медичної експертизи №887 від 08.06.2026 за своїм характером відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів.

Отже, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності, а обвинувачений, у присутності захисника, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. А тому суд, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 382 КПК України, розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів, замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин обмежується зазначенням встановлених органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, із ухваленням вироку.

Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені судом докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 , а його дії вірно кваліфікованими за ч. 1 ст. 125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченій виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченої, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, не судима, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не заміжня, інвалідом не являється.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченій відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченій відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.

Враховуючи особу обвинуваченої, характер скоєного кримінального проступку, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень має бути кримінальне покарання у виді штрафу.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного та керуючись ст. 125 КК України, ст.ст. 373, 374,375,376, 381-382 КПК України суд,-

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 винною у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Матеріали досудового розслідування кримінального провадження залишити при обвинувальному акті.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч.1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1