Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №209/3146/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/3146/26

Провадження № 3/209/551/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 червня 2026 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області Шендрик К.Л., розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП судом не встановлений, яка працює продавцем у торгівельному кіоску, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 863356 від 03 квітня 2026 року, ОСОБА_1 03 квітня 2026 року о 15.50 годині, знаходячись у кіоску, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювала реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного збору.

29 травня 2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Переверзев І.В. подав до суду клопотання про закриття провадження, у якому зазначив, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на жодну норму ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», яку порушила ОСОБА_1 . Таким чином, особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не вказано зміст правопорушення та не наведено норм закону, які нібито порушене ОСОБА_1 . Суб`єктами правопорушень, передбачених ч.1 ст. 156 КУпАП, можуть бути лише спеціальні суб`єкти, а саме - суб`єкти підприємницької діяльності, що мають відповідну державну реєстрацію свого підприємницького статусу. Проте, матеріали справи не містять інформації про те, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку зареєстрована, як суб`єкт господарської діяльності, тобто є ФОП, як і відсутні документальні відомості про те, що вона має ліцензію на здійснення продажу тютюнових виробів. Будь-яких дозвільних документів на ведення ОСОБА_1 підприємницької діяльності, зокрема, щодо роздрібної торгівлі тютюновими виробами, матеріали справи не містять. Тобто, саме відносно особи, яка є суб`єктом господарювання та має відповідну ліцензію, у якої працює ОСОБА_1 , мали скласти протокол про адміністративне правопорушення за реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку, а не відносно продавця, яка є лише найманим працівником. Що стосується працівників об`єктів торгівлі, то для цієї категорії передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 156 КУпАП. Особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення зазначено, що місцем роботи ОСОБА_1 є «продавець в торговому кіоску» та не встановлено, що вона є суб`єктом господарювання. Суть описаного особою, яка склала протокол правопорушення та його правова кваліфікація, інкримінованого ОСОБА_1 , є незрозумілою та суперечливою і не дає чіткого розуміння в чому ж саме її обвинувачують. Також з наявних матеріалів справи вбачається, що будь-яких доказів, які б вказували на факт реалізації ОСОБА_1 тютюнових виробів, немає. Крім того, не зафіксований факт продажу та отримання грошей за товар, фіксація обставин вчинення правопорушення за допомогою фото чи відеозапису не здійснювалася. Пояснення ОСОБА_1 , як реалізатора, не можуть бути використані як доказ, який підтверджує наявність у її діях об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП. За відсутності доказів саме торгівлі, а не разового продажу особистої речі, притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП є необґрунтованим.

17 червня 2026 року ОСОБА_1 подала до суду письмові пояснення, у яких зазначила, що вважає за необхідне надати суду ці письмові пояснення щодо обставин складання її пояснень від 03 квітня 2026 року. Свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення вона не визнає. Вона не здійснювала реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного додатку, не торгувала такими тютюновими виробами, не мала на меті їх продавати, не здійснювала будь-якої систематичної або організованої торгівлі такими товарами, не отримувала виручку від продажу таких виробів. Пояснення від 03 квітня 2026 року вона писала не самостійно та не з власної ініціативи. Фактично зміст цих пояснень їй диктували працівники поліції. Вона перебувала у сильному хвилюванні, розгубилася та не розуміла, як правильно поводитися в такій ситуації. Їй 70 років і через свій похилий вік, хвилювання та відсутність юридичних знань вона вважала, що якщо працівники поліції говорять їй, що саме треба написати, то вона повинна це зробити. Вона не розуміла, що має право не погоджуватися з нав`язаним їй змістом пояснень, викладати лише те, що дійсно вважає правильним, або відмовитися від написання пояснень у запропонованій їй формі. На момент написання пояснень, вона була налякана самою ситуацією, присутністю працівників поліції та тим, що щодо неї складаються адміністративні матеріали. Вона не мала достатнього часу спокійно обдумати кожне слово, яке записувала, не усвідомлювала повното мірою значення цих пояснень і не розуміла, що в подальшому вони можуть бути використані проти неї. Просить суд критично оцінити її письмові пояснення від 03 квітня 2026 року, оскільки вони не відображають її дійсну позицію та були написані нею під диктовку працівників поліції в умовах хвилювання, розгубленості та психологічного дискомфорту. Її дійсна позиція полягає в тому, що вона не здійснювала продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку, не вчиняла адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, та заперечує наявність своєї вини.

Вивчивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення ОСОБА_1 , фототаблицю, витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів, пенсійне посвідчення ОСОБА_1 , квитанцію № ВАД 863356 від 03 квітня 2026 року, клопотання про закриття провадження, письмові пояснення ОСОБА_1 від 17 червня 2026 року, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 156 КУпАП, яка передбачає відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП полягає у здійсненні торгівлі, тобто процесу обміну товарами та грошима.

Однак, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані щодо отримання ОСОБА_1 грошей від продажу тютюнових виробів. Сам протокол про адміністративне правопорушення не є достатнім доказам, який дасть підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП. Будь-яких інших доказів, які б взагалі підтверджували факт торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного податку суду не надано.

Зазначене виключає об`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення та унеможливлює його склад.

Згідно ст. 7 КупАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

Відповідно до положень п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки суду не надано безспірних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, суд вважає, що її вина належним чином не доведена, тому справу необхідно закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу правопорушення.

Відповідно до ст. 265 КУпАП, речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

Таким чином, вилучені тютюнові вироби та алкогольні напої, згідно з квитанцією № ВАД 863356 від 03 квітня 2026 року, підлягають поверненню володільцю.

Керуючись ст.ст. 7, 156, 245, 247, 283, 284 КУпАП, суд –

п о с т а н о в и в:

На підставі п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 156 КУпАП – закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Тютюнові вироби, вилучені 03 квітня 2026 року, які зберігаються у ВП № 1 Кам`янського РУП ГУПН в Дніпропетровській обл. (квитанція № ВАД 863356 від 03 квітня 2026 року, номер книги обліку речових доказів 101, порядковий номер 418) - повернути власнику.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення.

Суддя К.Л.Шендрик