Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №990/495/25 — Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року

м. Київ

справа № 990/495/25

провадження № 11-153заі26

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Кривенди О. В.,

суддів Білоконь О. В., Булейко О. Л., Гімона М. М., Губської О. А., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Тітова М. Ю., Ткача І. В., Уркевича В. Ю.

розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

за апеляційною скаргою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 березня 2026 року (судді Рибачук А. І., Берназюк Я. О., Бучик А. Ю., Кравчук В. М., Стародуб О. П.),

УСТАНОВИЛА

І. ФАБУЛА СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

1. ОСОБА_1 у жовтні 2025 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просив:

- визнати протиправними дії ВККС щодо його недопуску до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації, за якою на третьому етапі кваліфікаційного іспиту він набрав прохідний бал та середній допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений Комісією - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п`ятої статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII);

- зобов`язати ВККС допустити його до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації, за якою на третьому етапі кваліфікаційного іспиту він набрав прохідний бал та середній допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений Комісією, - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII;

- зобов`язати ВККС внести зміни до пункту 3 рішення Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 шляхом допуску до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал, а саме ОСОБА_1 , і внести зміни до додатка 4 пункту 3 рішення Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 шляхом допуску кандидата на посаду судді місцевого загального суду ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту;

- зобов`язати ВККС визначити та оприлюднити на офіційному вебсайті Комісії графік виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду кандидата на посаду судді місцевого загального суду, який успішно склав тестування когнітивних здібностей та набрав прохідний бал, а саме ОСОБА_1 .

2. ОСОБА_1 обґрунтовував пред`явлений позов тим, що Комісія всупереч вимогам частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII та пункту 6.8.3 Положення, яке затверджене рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп?24 «Про затвердження Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів» (зі змінами, далі - Положення № 185/зп-24), неправомірно визначила прохідний бал за тестування когнітивних здібностей з урахуванням кількості вакантних посад у розмірі, що перевищує встановлений середній допустимий бал. На думку позивача, підвищення прохідного бала допускається виключно щодо інших етапів кваліфікаційного іспиту - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду, а також виконання практичного завдання - і не може застосовуватися до етапу тестування когнітивних здібностей.

3. Зазначав, що рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року №162/зп-25 «Про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду» визначено особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методику оцінювання його результатів під час кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, однак будь-яких відомостей щодо програмного забезпечення, за допомогою якого буде здійснюватися це тестування, Комісія учасникам конкурсу не надала.

4. ВККС 05 вересня 2025 року, тобто за 3 календарних дні до проведення перших тестувань, на своєму вебсайті опублікувала дев`ять додаткових нових прикладів завдань тестування когнітивних здібностей, що створило нерівні умови складення тестування, оскільки деякі з кандидатів, які складали тестування за алфавітним порядком першими, не були завчасно повідомлені про наявність нових прикладів завдань та не мали достатньо часу для їх опрацювання.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції

5. Рішенням ВККС від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1 800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах (далі також - добір).

6. Рішенням від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 Комісія призначила кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, та визначила таку послідовність етапів його проведення (далі - кваліфікаційний іспит):

перший етап - тестування знань з історії української державності;

другий етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду;

третій етап - тестування когнітивних здібностей;

четвертий етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

Комісія встановила, що кожен етап кваліфікаційного іспиту призначається окремим рішенням Комісії.

Визначено прохідний бал першого етапу кваліфікаційного іспиту (тестування знань з історії української державності) з урахуванням того, що до другого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 75 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше 7 200 кандидатів на посаду судді та суддів.

ВККС установила прохідний бал другого етапу кваліфікаційного іспиту (тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду) з урахуванням того, що до третього етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 75 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 4 200 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 600 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 600 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.

Визначено прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.

7. Рішенням ВККС від 25 липня 2025 року № 142/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування знань з історії української державності та призначено тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду у межах кваліфікаційного іспиту.

8. Рішенням ВККС від 27 серпня 2025 року № 161/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого загального суду. До третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей допущено кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого загального суду, що успішно склали тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого загального суду і набрали прохідний бал, у кількості 4 489.

9. ОСОБА_1 успішно склав тестування знань з історії української державності, загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого загального суду та був допущений до тестування когнітивних здібностей.

10. Рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 призначено тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.

Визначено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії графік складання тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту.

Визначено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів у межах кваліфікаційного іспиту.

Встановлено, що тестування когнітивних здібностей здійснюватиметься з використанням комп`ютерної техніки. Визначено, що тривалість тестування когнітивних здібностей - 30 хвилин, кількість запитань у тесті на когнітивні здібності - 40, максимально можливий бал на етапі тестування когнітивних здібностей - 60.

Встановлено середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали.

Визначено прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду. У разі якщо двоє і більше кандидатів на посаду судді та суддів отримали однаковий найнижчий прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту, до четвертого етапу допускаються всі такі кандидати на посаду судді та судді.

11. Рішенням Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 09, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 та 17 вересня 2025 року у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (додаток 1).

12. Допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду 2 851 кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал (додаток 4).

13. У додатку 1 до рішення Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25, зокрема, зазначена така інформація: під порядковим номером 2591 учасник - ОСОБА_1 , статус учасника - кандидат на посаду судді, спеціалізація - загальна, дата складання тестування - 13 вересня 2025 року, код учасника - K139243559EF6064, бал учасника - 33,80, результат етапу кваліфікаційного іспиту - успішно складено.

14. Водночас у додатку 4 до рішення ВККС від 19 вересня 2025 року

№ 173/зп-25 «Список кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та допущені до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду», немає кандидата на посаду судді ОСОБА_1

15. Позивач, не погодившись із діями Комісії, які полягають у недопуску його до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду, звернувся до Верховного Суду із цим позовом.

Стислий виклад змісту рішення суду першої інстанції

16. Рішенням від 16 березня 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду задовольнив частково позов ОСОБА_1 .

Визнав протиправними дії Комісії щодо недопуску до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації ОСОБА_1 як кандидата на посаду судді, який успішно склав тестування когнітивних здібностей.

Зобов`язав Комісію допустити до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації ОСОБА_1 як кандидата на посаду судді, який успішно склав тестування когнітивних здібностей.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ВККС понесені ним витрати зі сплати судового збору на суму 968,96 грн.

17. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Комісія, встановивши додатковий бар`єр у вигляді «прохідного бала» за тестування когнітивних здібностей, який є вищим за середній допустимий бал відповідного тестування, діяла всупереч вимогам Закону № 1402-VIII та Положення № 185/зп-24, у зв`язку із чим позивач як особа, яка за результатом тестування когнітивних здібностей набрала більше середнього допустимого бала тестування (33), визначеного рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25, мав бути допущений до участі в наступному етапі кваліфікаційного іспиту.

18. Доводи позивача про те, що Комісія не надала учасникам конкурсу інформації про програмне забезпечення, за допомогою якого проводиться тестування когнітивних здібностей, а також про створення нерівних умов складання цього тестування у зв`язку з оприлюдненням за три дні до його початку дев`яти нових прикладів тестових завдань, суд першої інстанції відхилив. Звернув увагу на те, що Законом № 1402?VIII на Комісію покладено обов`язок затвердити форму та зміст тестувань, а також порядок їх проведення, тоді як програмне забезпечення, за допомогою якого здійснюється тестування, є лише технічним інструментом, який використовується для проведення відповідного тестування. До того ж ані Закон № 1402-VIII, ані Положення № 185/зп-24 не встановлюють обов`язку Комісії оприлюднювати відомості про програмне забезпечення, що застосовується під час тестування.

19. Також суд першої інстанції вважав необґрунтованими доводи позивача щодо створення ВККС нерівних умов для учасників кваліфікаційного іспиту у зв`язку з публікацією 05 вересня 2025 року (за три дні до початку тестування когнітивних здібностей) на офіційному вебсайті Комісії дев`яти додаткових прикладів тестових завдань, оскільки оприлюднені матеріали становили лише нові зразки типових запитань, метою яких було ілюстрування логіки та структури тестових завдань, а не зміна їх змісту чи складності. До того ж відповідні матеріали було опубліковано на офіційному вебсайті Комісії у вільному доступі, а отже, як позивач, так і будь-хто з учасників конкурсу мали реальну можливість ознайомитися з ними.

20. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що ВККС, не допустивши ОСОБА_1 до подальшої участі в конкурсі попри те, що за результатами тестування когнітивних здібностей він набрав 33,80 бала, тобто більше середнього допустимого бала тестування - 33, визначеного рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25, діяла необґрунтовано та поза межами наданих їй Законом № 1402-VIII і Положенням № 185/зп-24 повноважень, що свідчить про недотримання нею принципів обґрунтованості та законності, що є самостійною та достатньою підставою для визнання таких дій протиправними.

21. Стосовно інших позовних вимог, зокрема про зобов`язання ВККС внести зміни до її рішення від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 та його додатків, а також визначити й оприлюднити графік виконання практичного завдання, колегія суддів зазначила, що вони не підлягають задоволенню, оскільки їх реалізація належить до дискреційних повноважень відповідача, які мають бути здійснені з урахуванням цього судового рішення у встановленому законом порядку.

22. Інші доводи учасників справи суд першої інстанції вважав невизначальними для прийняття рішення у цій справі, у зв`язку із чим не встановив необхідності надавати їм оцінку.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

23. ВККС 14 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 березня 2026 року, у якій, стверджуючи, що це рішення не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо законності й обґрунтованості, повноти та об`єктивності аналізу фактичних обставин і зібраних у справі доказів, просить його скасувати й ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача

24. Системний аналіз частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII та відповідних норм Положення № 185/зп-24 свідчить, що Комісія встановлює прохідний бал для кожного етапу кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за мінімально допустимий або середньо допустимий бал, залежно від виду тестування. До того ж під час добору на посаду судді прохідний бал визначається Комісією з урахуванням кількості вакантних посад, щодо яких оголошено добір.

25. Такий підхід до тлумачення зазначених понять також підтверджується змістом частини десятої статті 74 Закону № 1402-VIII, якою передбачено ситуацію, коли кандидат на посаду судді успішно склав кваліфікаційний іспит, але не набрав установленого прохідного бала. У цьому випадку законодавець надає право використати результати складеного іспиту під час участі в наступному доборі на посаду судді, оголошеному протягом двох років з дня затвердження відповідних результатів.

26. Тож системне тлумачення статті 74 Закону № 1402-VIII вказує на те, що кожен етап кваліфікаційного іспиту має власний поріг успішності, який визначається Комісією. Встановлення прохідного бала для окремих етапів, зокрема тестування когнітивних здібностей, є реалізацією дискреційних повноважень Комісії, передбачених законом.

27. Прохідний бал не є фіксованим (не є остаточним числовим показником), а встановлений з урахуванням кількості кандидатів, які можуть бути допущені до наступного етапу та фактично визначається залежно від результатів складання етапу кваліфікаційного іспиту.

28. Механізм рейтингового визначення прохідного бала кваліфікаційного іспиту з урахуванням його етапності та змінюваності кількості осіб за відповідною спеціалізацією, допущених до наступних етапів, є не лише правом Комісії, а і її обов`язком, визначеним законодавством. Застосування цього механізму забезпечує належну кількість кандидатів для наступних етапів та унеможливлює створення ситуацій, за яких кількість учасників не співвідноситься з наявними вакантними посадами.

29. Отже, визначаючи прохідний бал окремих етапів кваліфікаційного іспиту та встановлюючи граничну кількість кандидатів, які допускаються до наступного етапу, Комісія діяла у межах наданих їй законом повноважень та відповідно до приписів частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII.

Узагальнені доводи позиції позивача

30. ОСОБА_1 , не погоджуючись із аргументами апеляційної скарги Комісії, 06 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подав до Великої Палати Верховного Суду відзив на цю апеляційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 березня 2026 року - без змін.

31. Зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин як

Закон № 1402-VIII так і Положення № 185/зп-24 визначали встановлення Комісією виключно середнього допустимого бала тестування когнітивних здібностей, набрання якого є єдиною умовою, що підтверджує успішне проходження цього етапу кваліфікаційного іспиту.

32. Позивач набрав 33,80 бала, тобто більше середнього допустимого бала (33), визначеного рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25, а результат його тестування був офіційно визнаний Комісією як «успішно складено». Відтак він мав бути допущений до наступного етапу іспиту.

33. Також вважає безпідставними посилання Комісії на наявність дискреційних повноважень, оскільки дискреція встановлює можливість вибору між кількома правомірними варіантами поведінки в межах, визначених законом, але не надає повноважень змінювати або доповнювати встановлені законом критерії. Оскільки законодавець прямо визначив єдиний критерій успішного проходження відповідного етапу - набрання середнього допустимого бала, то встановлення Комісією додаткового прохідного бала є не реалізацією дискреції, а фактичним нормотворенням поза межами наданих їй повноважень (ultra vires), що порушує принцип законності та правової визначеності, а також обмежує право на рівний доступ до публічної служби.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

34. Ухвалою від 16 квітня 2026 року Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комісії, ухвалою від 03 червня 2026 року призначила справу до апеляційного розгляду на 09 червня 2026 року без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження).

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

35. Велика Палата Верховного Суду перевірила у межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробила такі висновки.

Право, застосоване судом

36. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

37. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII.

38. Статтею 93 Закону № 1402-VIII визначено повноваження Комісії, до яких згідно з пунктами 2, 6 частини першої цієї статті належить проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді і затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів.

39. Пунктами 1 та 4 частини першої статті 70 Закону № 1402-VIII передбачено, що добір на посаду судді місцевого суду здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та, крім іншого, включає в себе такі етапи, як оголошення добору на посаду судді та складання кваліфікаційного іспиту.

40. Частиною другою цієї статті встановлений обов`язок ВККС забезпечити прозорість та відкритість добору на посаду судді.

41. Відповідно до частин першої - шостої статті 74 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

42. Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення ВККС України.

43. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС України.

44. ВККС не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднює його програму та перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) на своєму офіційному вебсайті.

45. Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:

1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;

2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;

3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого ВККС.

46. Комісія встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту. Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.

47. Кандидат на посаду судді, який склав кваліфікаційний іспит, але не набрав прохідний бал, може використати результати такого іспиту під час участі у наступному доборі на посаду судді, оголошеному протягом двох років з дня затвердження таких результатів (частина десята статті 74 Закону № 1402-VIII).

48. Відповідно до підпунктів 1.1-1.3 Положення № 185/зп-24 кваліфікаційний іспит є атестуванням та основним засобом встановлення відповідності кандидата на посаду судді та судді критерію професійної компетентності.

49. Метою іспиту є виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності учасника здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації.

50. Завданнями іспиту є встановлення відповідності учасника вимогам до посади судді відповідного рівня та спеціалізації за критерієм професійної компетентності та, зокрема, такими показниками (підпункти 1.3.1-1.3.4): когнітивні здібності, що встановлюються за сукупністю таких складових: логічне мислення (вміння та навички визначати причинно-наслідкові зв`язки, закономірності та характеристики предметів, явищ і процесів за сукупністю їх ознак); вербальне мислення (уміння та навички визначати важливі дані, розуміти складні тексти, виокремлювати основне від другорядного, а також формулювати правильні висновки за результатами аналізу отриманої інформації).

51. Відповідно до пункту 1.8 Положення № 185/зп-24 засобами проведення іспиту є, зокрема, складання анонімного тестування, що визначає рівень когнітивних здібностей.

52. Згідно з пунктом 1.15 Положення № 185/зп-24 за результатами успішного проходження певного етапу (певних етапів) іспиту Комісія може ухвалити рішення про допуск учасника (учасників) до наступного етапу.

53. Пунктом 2.4 Положення № 185/зп-24 встановлено, що проєкти програм етапів іспиту, таксономічні характеристики тестувань та завдання іспиту розробляються Національною школою суддів України або самостійно Комісією. До виконання цих заходів може бути залучено інших фахівців.

54. Відповідно до пункту 2.5 Положення № 185/зп-24 програми етапів іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), таксономічні характеристики тестувань для відповідного етапу іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей) затверджуються Комісією та оприлюднюються на офіційному вебсайті Комісії не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення відповідного етапу іспиту.

55. Водночас як особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей, так і методика його оцінювання визначаються окремим рішенням Комісії (пункти 5.4, 8.4 Положення № 185/зп-24).

56. Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей та історії української державності, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала таких тестувань.

57. За підпунктом 6.3.4 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що не склав етап іспиту, у разі: набрання менше 75 відсотків від максимально можливого бала за тестування з історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду, а також за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду (підпункт 6.3.4.1); набрання менше середнього допустимого бала за результатами тестування когнітивних здібностей (підпункт 6.3.4.2); відмови від складання іспиту (етапу іспиту) (підпункт 6.3.4.3).

58. Учасник визнається таким, що успішно склав іспит, у разі успішного складання усіх його етапів (підпункт 6.5.4 Положення № 185/зп-24).

59. Учасник іспиту визнається таким, що не склав іспит, у разі нескладання одного або більше його етапів (підпункт 6.5.5 Положення № 185/зп-24).

60. Відповідно до підпунктів 6.8.2, 6.8.3 Положення № 185/зп-24 прохідний бал за тестування когнітивних здібностей - середній допустимий бал тестування, встановлений Комісією. Прохідний бал іспиту в межах добору на посаду судді місцевого суду визначається з урахуванням кількості посад, на які оголошено добір.

61. Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що призначення на посаду судді здійснюється за наслідками проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді, який уповноважена проводити виключно ВККС. Проведення добору включає в себе низку етапів, серед яких складення кваліфікаційного іспиту, обов`язок з проведення якого також покладений на ВККС. Тестування когнітивних здібностей є складовою кваліфікаційного іспиту.

62. У цій справі позивач оскаржив рішення, яким ВККС, зокрема, затвердила результати тестування когнітивних здібностей та призначила четвертий етап кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, у межах добору, оголошеного рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24, що мало наслідком припинення участі позивача у зазначеному доборі.

63. Основними доводами позивача, з якими погодився і суд першої інстанції, є те, що Комісія всупереч вимогам частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII та пункту 6.8.3 Положення № 185/зп-24 неправомірно визначила прохідний бал за тестування когнітивних здібностей з урахуванням кількості вакантних посад у розмірі, що перевищує встановлений середній допустимий бал.

64. Вмотивованим є рішення, в якому зазначені підстави, на яких воно ґрунтується.

65. Суд першої інстанції дійшов висновку, що законодавець наділив ВККС повноваженням встановлювати прохідний бал кваліфікаційного іспиту загалом, а не окремих його етапів. На момент виникнення спірних правовідносин як норми Закону № 1402-VIII, так і приписи Положення № 185/зп-24 визначали встановлення Комісією виключно середнього допустимого бала тестування когнітивних здібностей, набрання якого є єдиною умовою, що підтверджує успішне проходження цього етапу кваліфікаційного іспиту. Як Закон № 1402-VIII, так і Положення № 185/зп-24 не визначають можливості встановлення ВККС будь-якого іншого додаткового, у тому числі вищого, прохідного порогу за результатами тестування когнітивних здібностей.

66. Велика Палата Верховного Суду не може погодитися з висновками суду першої інстанції в цій частині з огляду на таке.

Щодо особливостей процедури допуску до четвертого етапу в межах процедури кваліфікаційного іспиту

Дискреція членів екзаменаційної комісії у визначенні середнього допустимого та прохідного балів

67. Проаналізувавши наведене вище нормативне врегулювання, Велика Палата Верховного Суду наголошує на змісті повноважень ВККС у процедурі кваліфікаційного іспиту, які є дискреційними.

68. Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам?членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року як дискреційне потрібно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

69. Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації відповідних процедур з дотриманням правових норм.

70. Дискреційні повноваження Комісії під час кваліфікаційного іспиту проявляються у багатьох аспектах, у тому числі, але не виключно, у визначенні умов допуску кандидатів до наступних етапів добору, включаючи встановлення прохідного бала та граничної кількості кандидатів, яких може бути допущено до кожного наступного етапу.

71. Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII та підпункту 6.3.3 Положення № 185/зп-24 набрання кандидатом мінімально допустимого (середнього допустимого) бала є нормативною підставою для визнання етапу тестування щодо когнітивних здібностей успішно складеним. Цей показник виконує функцію кваліфікаційного порогу. У разі його досягнення кандидат вважається таким, що подолав відповідний етап, що підтверджує його право (згідно із частиною десятою статті 74 Закону № 1402-VIII) зберегти отриманий результат протягом двох років для використання в наступних процедурах добору, навіть якщо в межах поточного добору набраний бал виявиться недостатнім для продовження участі.

72. Водночас частина шоста статті 74 Закону № 1402-VIII покладає на Комісію окремий обов`язок - установлювати прохідний бал кваліфікаційного іспиту. Встановлена законом заборона визначати прохідний бал нижче 75 відсотків стосується лише тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду і виконання практичного завдання, тоді як тестування когнітивних здібностей виключене з цього обмеження - тобто законодавець свідомо надав Комісії ширшу дискрецію щодо третього етапу іспиту.

73. Закон № 1402-VIII розрізняє два самостійні терміни: «прохідний бал» та «середній допустимий бал», наділяючи їх різним правовим змістом і різними наслідками. Успішне складення третього етапу іспиту пов`язується з набранням середнього допустимого бала (у цьому доборі - 55 %, або 33 бали). Допуск до наступного етапу пов`язується з набранням прохідного бала, який може бути вищим. Тож досягнення середнього допустимого бала є необхідною, але не достатньою умовою для проходження до четвертого етапу іспиту. Змішування цих двох понять, на що фактично спрямована позиція апелянта, суперечить згаданому Закону.

74. Потрібно зазначити, що Закон № 1402-VIII не встановлює конкретного числового значення ні середнього допустимого бала, ні прохідного бала за результатами тестування когнітивних здібностей, а надає ВККС повноваження визначати їх самостійно. Частина п`ята статті 74 зобов`язує Комісію встановити середній допустимий бал; частина шоста - прохідний бал з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір. Таке законодавче рішення є свідомим і відображає специфіку конкурсних процедур: законодавець не міг і не мав наміру наперед фіксувати числові пороги, що залежать від конкретної конкурентної ситуації під час кожного добору.

75. Отже, законодавець наділив Комісію дискреційними повноваженнями у визначенні конкретного значення прохідного бала для допуску кандидатів до наступного етапу іспиту. Реалізація цих повноважень не може бути переглянута судом в порядку повторної оцінки доцільності рішення - суд перевіряє лише дотримання встановлених законом меж дискреції та процедурних вимог.

Щодо правомірності встановлення прохідного бала

76. Щодо суті спору потрібно зазначити, що Комісія рішенням від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 призначила кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів у межах добору.

77. Цим рішенням Комісія встановила прохідний бал кожного етапу кваліфікаційного іспиту, у тому числі третього (тестування когнітивних здібностей), визначивши, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів - для місцевого загального суду; 400 кандидатів - для місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів - для місцевого господарського суду.

78. Додатково Комісія, ураховуючи кількість вакантних посад та кількість осіб, які виявили намір узяти участь у доборі, вважала за необхідне встановити прохідний бал з урахуванням двох критеріїв, а саме:

- відсотка від максимально можливого бала за кожен етап кваліфікаційного іспиту;

- співвідношення кількості кандидатів на посаду судді та суддів, які успішно складуть етап кваліфікаційного іспиту, до кількості прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах, з урахуванням яких оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду.

79. Застосування саме цих критеріїв є не лише логічно виправданим, а й прямо вимагається законом. Частина шоста статті 74 Закону № 1402-VIII зобов`язує враховувати кількість посад під час визначення прохідного бала. Відповідно Комісія правомірно пов`язала прохідний бал не з конкретною, наперед визначеною цифрою, а з дотриманням сукупно двох умов: набранням мінімально допустимого бала та потраплянням за рейтингом до визначеного числа кандидатів. Такий підхід забезпечує гнучкість процедури відповідно до реальної конкурентності кожного добору.

80. Добір на посаду судді має конкурентний характер, а прохідний бал виконує функцію інструменту відбору в умовах обмеженої кількості посад. На цьому Велика Палата Верховного Суду наголошувала у своїх попередніх постановах, зокрема від 04 березня 2026 року у справі № 990/464/25, від 07 травня 2026 року у справі № 990/482/25, від 14 травня 2026 року у справі № 990/439/25.

81. Недосягнення позивачем установленого прохідного бала є достатньою і єдиною підставою для недопущення його до наступного етапу. Закон не вимагає, щоб різниця між результатом кандидата та прохідним балом перевищувала будь?який визначений поріг «суттєвості».

82. Встановлення прохідного бала з тестування когнітивних здібностей на рівні, вищому за середній допустимий бал, узгоджується з природою конкурсної процедури добору та метою кваліфікаційного іспиту - забезпечити відбір осіб, найбільш здатних здійснювати правосуддя, в умовах обмеженої кількості посад.

83. Рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 установлено середній допустимий бал третього етапу - 55 відсотків від максимально можливого бала, або 33 бали. Прохідний бал визначено за тим самим механізмом: до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали не менше 55 % максимального бала, у кількості не більше 2 800 кандидатів для місцевого загального суду, 400 - для адміністративного та 400 - для господарського суду.

84. Значення прохідного бала може збігатися із середнім допустимим балом - якщо кількість кандидатів, що подолали цей поріг, виявиться меншою за встановлену максимальну кількість. Якщо ж кількість таких кандидатів перевищує ліміт, прохідний бал визначається фактичними результатами тестування в межах рейтингу. Саме це і відбулося в цьому доборі: рівень конкуренції зумовив прохідний бал вищий за мінімально допустимий.

85. За результатами тестування когнітивних здібностей, з урахування усіх вимог, встановлених Комісією, прохідний бал для кандидатів, які виявили намір бути призначеними або переведеними до місцевого загального суду, становить 34,69 бала.

86. Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 набрав 33,80 бала, що підтверджує успішне подолання середнього допустимого бала та успішне складення ним третього етапу іспиту. Втім установленого прохідного бала позивач не досяг. Відповідно до закону та встановленої Комісією процедури ОСОБА_1 правомірно не було допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду.

87. Дискреційні повноваження Комісії щодо встановлення прохідного бала реалізовані завчасно - рішеннями від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 та від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25. Застосування встановлених правил до всіх без винятку учасників є не «формалізмом», а гарантією рівності та передбачуваності конкурсної процедури.

88. Позивач добровільно взяв участь у доборі, не оскаржуючи в судовому порядку рішення Комісії від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 та від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25, якими визначено прохідний бал і встановлено умови допуску. Відповідно позивач прийняв установлений порядок проведення іспиту та його умови. Оскарження результату після проходження іспиту з посиланням на невідповідність умов процедури принципу пропорційності, за умови неоскарження самих цих умов у встановлений час, суперечить принципу правової визначеності та недопустимості зловживання процесуальними правами.

89. Велика Палата Верховного Суду резюмує, що допуск позивача до наступного етапу в обхід встановленого прохідного бала порушував би принцип рівності учасників іспиту та їх законні очікування на застосування єдиного підходу до оцінювання. Фактично позивач просить суд надати йому привілейоване становище шляхом допуску його до наступного етапу, незважаючи на ненабрання ним прохідного бала. Втім конкурсна процедура виключає будь-яке індивідуальне коригування результатів, оскільки воно підриває об`єктивність добору загалом та суперечить меті кваліфікаційного іспиту.

90. Відповідно до меж апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України), тому Велика Палата Верховного Суду не надає оцінки іншим позовним вимогам, заявленим у цьому позові.

91. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскаржувані дії ВККС є правомірними, вчиненими з дотриманням вимог законодавства, а доводи позивача не спростовують законності прийнятих рішень.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

92. Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскаржуване рішення ВККС є вмотивованим, ухвалене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, а також відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності, визначеним статтею 2 КАС України, тому підстав для його скасування немає.

93. Натомість суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права, якими врегульовано процедуру кваліфікаційного оцінювання, та порушив норми процесуального права, визначивши спосіб захисту, який не відповідає закону, і відповідно дійшов помилкових висновків про часткове задоволення позову, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду за результатами його апеляційного перегляду та ухвалення нового рішення - про відмову в задоволенні позову.

94. Згідно із частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

95. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

96. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

97. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частина друга статті 317 КАС України).

98. Оскільки наведені в апеляційній скарзі ВККС доводи спростовують викладені в рішенні суду першої інстанції висновки, то апеляційна скарга Комісії підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову, а в іншій частині - залишенню без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

99. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

100. Проте згідно із частиною другою статті 139 цього Кодексу у разі задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

101. Оскільки Велика Палата Верховного Суду задовольнила апеляційну скаргу Комісії, яка понесла судові витрати винятково у виді судового збору за подання скарги, то сплачений нею судовий збір не підлягає стягненню з фізичної особи на користь суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 317, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України задовольнити.

Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 березня 2026 року у справі № 990/495/25 у частині задоволення позову ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 березня 2026 року у справі № 990/495/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Кривенда

Судді: О. В. Білоконь Н. М. Мартинюк

О. Л. Булейко С. О. Погрібний

М. М. Гімон Н. С. Стефанів

О. А. Губська Т. Г. Стрелець

А. А. Ємець О. В. Ступак

Л. Ю. Кишакевич М. Ю. Тітов

В. В. Король І. В. Ткач

М. В. Мазур В. Ю. Уркевич