Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №990/479/25 — Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року

м. Київ

справа № 990/479/25

провадження № 11-135заі26

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Гімона М. М.,

суддів Білоконь О. В., Булейко О. Л., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Тітова М. Ю., Ткача І. В., Уркевича В. Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадженняадміністративну справу № 990/479/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 березня 2026 року (судді Бучик А. Ю., Берназюк Я. О., Рибачук А. І., Стародуб О. П., Тацій Л. В.),

УСТАНОВИЛА:

Вступ

Спір у цій справі стосувався методики встановлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (далі - ВККС, Комісія, відповідач) прохідного бала для третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) в процедурі добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, який після проведення тестування виявився більшим за середній допустимий бал, встановлений Комісією.

Велика Палата Верховного Суду врахувала сформовану до цього практику у спорах цієї категорії і дійшла висновку про правомірність дій ВККС, у зв`язку із чим рішення суду першої інстанції скасувала в частині задоволених позовних вимог і ухвалила нове - про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У жовтні 2025 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з позовом до ВККС, у якому просила:

- визнати протиправними дії ВККС щодо недопуску ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації, по якій на третьому етапі кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 набрала прохідний бал та середній допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений Комісією, - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п`ятої статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1402-VIII);

- зобов`язати ВККС допустити ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації, по якій на третьому етапі кваліфікаційного іспиту вона набрала прохідний бал та середній допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений Комісією, - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII;

- зобов`язати ВККС внести зміни до пункту 3 рішення ВККС від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 шляхом допуску до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал, ОСОБА_1 й унести зміни до пункту 3 додатка 4 рішення Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 шляхом допуску кандидата на посаду судді місцевого загального суду ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту;

- зобов`язати ВККС визначити та оприлюднити на офіційному вебсайті Комісії графік виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду кандидата на посаду судді місцевого загального суду, яка успішно склала тестування когнітивних здібностей та набрала прохідний бал, ОСОБА_1 .

2. На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що встановлення Комісією прохідного бала третього етапу (тестування когнітивних здібностей) вищого, ніж середній допустимий бал, суперечить вимогам частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII та пункту 6.8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (далі - Положення № 185/зп-24). Для цього етапу кваліфікаційного іспиту, на переконання позивача, законодавець установив єдину вимогу - набрання середнього допустимого бала, який Комісія визначила на рівні 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали. Враховуючи, що ОСОБА_1 набрала 34,08 бала, тобто вище за середній допустимий бал, встановлений Комісією, то остання зобов`язана була допустити її до наступного етапу кваліфікаційного іспиту.

3. Також позивач посилалася на допущення Комісією процедурних порушень під час призначення і проведення тестування когнітивних здібностей, зокрема ненадання учасникам інформації щодо програмного забезпечення, за допомогою якого буде здійснюватися це тестування, створення нерівних умови складення тестування і його непередбачуваності.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та його мотиви

4. Касаційний адміністративний суд рішенням від 17 березня 2026 року позов задовольнив частково, а саме:

- визнав протиправними дії ВККС щодо недопуску до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації ОСОБА_1 як кандидатки на посаду судді, яка успішно склала тестування когнітивних здібностей;

- зобов`язав ВККС допустити до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації ОСОБА_1 як кандидатку на посаду судді, яка успішно склала тестування когнітивних здібностей.

5. У задоволенні позовних вимог в іншій частині Касаційний адміністративний суд відмовив. З урахуванням результату судового розгляду суд здійснив розподіл судових витрат.

6. Судове рішення вмотивоване тим, що законодавець наділив Комісію повноваженнями встановлювати прохідний бал кваліфікаційного іспиту в цілому, а не окремих його етапів. При цьому станом на момент виникнення спірних правовідносин як норми Закону № 1402-VIII, так і приписи Положення № 185/зп-24 передбачали встановлення Комісією виключно середнього допустимого бала тестування когнітивних здібностей, набрання якого є єдиною умовою, що підтверджує успішне проходження цього етапу кваліфікаційного іспиту.

7. За висновком суду, ані Закон № 1402-VIII, ані Положення № 185/зп-24 не передбачають можливості встановлення ВККС будь-якого іншого додаткового, у тому числі вищого, прохідного порогу за результатами тестування когнітивних здібностей.

8. З цих підстав суд дійшов висновку, що Комісія, встановивши додатковий бар`єр у вигляді «прохідного бала» за тестування когнітивних здібностей, який є вищим за середній допустимий бал відповідного тестування, діяла всупереч вимогам Закону № 1402-VIII та Положення № 185/зп-24. Позивач як особа, яка за результатом тестування когнітивних здібностей набрала більше середнього допустимого бала тестування (33), визначеного Комісією, мала бути допущена до участі в наступному етапі кваліфікаційного іспиту.

9. Водночас суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов`язання ВККС внести зміни до її рішення від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 та його додатків, а також визначити й оприлюднити графік виконання практичного завдання з тих підстав, що їх реалізація належить до дискреційних повноважень відповідача, які мають бути здійснені з урахуванням цього судового рішення в установленому законом порядку.

10. Суд визнав такими, що не знайшли свого підтвердження, доводи позивача про допущення Комісією процедурних порушень. Інші доводи учасників справи суд визнав такими, що не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

11. ВККС не погодилася з рішенням Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року і подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

12. На обґрунтування своїх вимог ВККС посилається на те, що спеціальною нормою для процедури добору є абзац другий частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII, якому кореспондують приписи абзацу другого підпункту 6.8.3 пункту 6.8. розділу 6 Положення № 185/зп-24, згідно з якими Комісія при визначенні прохідного бала зобов`язана врахувати кількість посад, щодо яких оголошено добір (співвідношення учасників до наявних вакансій).

13. ВККС звертає увагу, що кваліфікаційний іспит складається із чотирьох етапів, кожен з яких має свій мінімальний або середній допустимий бал (тестування щодо історії української державності та когнітивних здібностей). Успішне складання кваліфікаційного іспиту передбачає набрання кандидатом мінімального (середнього) допустимого бала, що, однак, не є тотожним набранню прохідного бала. Виключно набрання прохідного бала є підставою для допущення учасника до наступного етапу, натомість саме собою успішне складення етапу кваліфікаційного іспиту не є такою підставою. Водночас Закон

№ 1402-VIII прямо передбачив, що учасник, який успішно склав кваліфікаційний іспит, але не набрав прохідний бал, може використати свої результати іспиту під час участі у наступному доборі на посаду судді, оголошеному протягом двох років з дня затвердження таких результатів.

14. На переконання Комісії, системне тлумачення статті 74 Закону № 1402-VIII свідчить, що кожен етап кваліфікаційного іспиту має власний поріг успішності, який визначається Комісією. При цьому абзац перший частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII не скасовує обов`язку Комісії визначати прохідний бал для всіх складових кваліфікаційного іспиту, у тому числі для тестування когнітивних здібностей. Формулювання «крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності» стосується лише обмеження у 75 відсотків максимально можливого бала, тобто для таких видів тестування Комісія має дискреційне повноваження встановлювати інший, відмінний від 75 відсотків, поріг, але не звільняється від обов`язку його визначення.

15. У зв`язку з викладеним Комісія вважає, що законодавець розмежував поняття середнього допустимого бала та прохідного бала, а встановлення останнього для окремих етапів, зокрема тестування когнітивних здібностей, є реалізацією дискреційних повноважень Комісії, передбачених законом. Алгоритм визначення прохідного бала кваліфікаційного іспиту, який складається з декількох етапів, передбачає, що прохідний бал першого, другого та третього етапів кваліфікаційного іспиту, який застосовувався Комісією, мав рейтинговий характер. Тобто прохідний бал не був фіксованим (не був остаточним числовим показником), а встановлений з урахуванням кількості кандидатів, які можуть бути допущені до наступного етапу, та фактично визначався залежно від результатів складання етапу кваліфікаційного іспиту.

16. Отже, механізм рейтингового визначення прохідного бала кваліфікаційного іспиту, з урахуванням його етапності та змінюваності кількості осіб за відповідною спеціалізацією, допущених до наступних етапів, є не лише правом Комісії, а і її обов`язком, прямо передбаченим законодавством. Застосування цього механізму забезпечує належну кількість кандидатів для подальших етапів та унеможливлює створення ситуацій, за яких кількість учасників не співвідноситься з наявними вакантними посадами.

17. Підсумовуючи, Комісія вважає, що, визначаючи прохідний бал окремих етапів кваліфікаційного іспиту та встановлюючи граничну кількість кандидатів, які допускаються до наступного етапу, вона діяла у межах наданих їй законом повноважень та відповідно до приписів частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII, а висновки суду про зворотне є помилковими.

18. ВККС звертає увагу, що відповідні умови, в тому числі й алгоритм визначення прохідного бала для третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей), були встановлені у рішеннях Комісії від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 та від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25. Позивач про ці умови була обізнана, не оскаржувала ці рішення і з`явилася у визначений день і час для складення тестування когнітивних здібностей. Позивач як кандидат на посаду судді місцевого суду мала передбачати, що її результати можуть бути як позитивними, так і негативними.

19. Оскільки ОСОБА_1 за результатами тестування когнітивних здібностей успішно його склала, однак не набрала прохідного бала, то Комісія правомірно не допустила її до наступного (четвертого) етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання), тому підстав для задоволення позову немає.

Позиція позивача щодо апеляційної скарги відповідача

20. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду - без змін. Вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а його рішення є законним і обґрунтованим.

21. Доводить, що законодавець установив, що для успішного складення третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) достатнім є набрання кандидатом установленого ВККС середнього допустимого бала тестування. Жодних інших вимог для цього етапу кваліфікаційного іспиту Закон № 1402-VIII не передбачив, як і не надав Комісії повноважень на їх встановлення. Саме набрання середнього допустимого бала за результатами тестування когнітивних здібностей є єдиною умовою для допущення кандидата до наступного етапу кваліфікаційного іспиту, яку Комісія порушила. Такий бал, на переконання позивача, не підлягає коригуванню Комісією після тестування залежно від кількості посад. Більш того, прохідний бал тестування повинен бути чітко визначеним у числовому значенні перед проведенням тестування когнітивних здібностей і залишатися незмінним протягом всього добору.

22. Також, на переконання позивача, Комісія протиправно не врахувала того факту, що деякі кандидати брали участь у доборі одразу за декількома спеціалізаціями, що призвело до задвоєння / затроєння кількості учасників і поглинання частини ліміту, визначеного Комісією. Унаслідок формування окремих рейтингів для кожної спеціалізації після складення тестування на когнітивні здібності (отримання різного прохідного бала через застосування квот), виявилося, що кандидати з господарської чи адміністративної спеціалізації повинні мати вищі когнітивні здібності, ніж кандидати із загальної спеціалізації, що суперечить принципам рівності та встановленню єдиних критеріїв професійної компетентності посади судді.

23. ОСОБА_1 заперечує проти доводів Комісії про обізнаність з алгоритмом визначення прохідного бала для третього етапу кваліфікаційного іспиту і доводить, що обізнаність кандидатів на посаду судді з умовами кожного з етапів кваліфікаційного іспиту не легітимізує перевищення повноважень Комісії. Тобто якщо умови добору протиправні та суперечать закону, їх добровільне прийняття учасниками не робить їх законними.

Рух апеляційної скарги

24. Ухвалою від 09 квітня 2026 року Велика Палата Верховного Суду відкрила провадження за апеляційною скаргою ВККС на рішення Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року.

25. Ухвалою від 20 травня 2026 року Велика Палата Верховного Суду відмовила у задоволенні клопотання ВККС про розгляд справи за участю її представника, а справу призначила до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

Обставини справи, які установив суд першої інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини

27. Рішенням від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 ВККС оголосила добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах (далі - Добір).

28. Рішенням від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 Комісія призначила кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (далі також - кваліфікаційний іспит), та визначила таку черговість етапів його проведення: перший етап - тестування знань з історії української державності; другий етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; третій етап - тестування когнітивних здібностей; четвертий етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

29. ОСОБА_1 успішно склала тестування знань з історії української державності, загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого загального суду з результатами 40 та 148,5 бала відповідно, її було допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей.

30. Рішенням від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 Комісія призначила тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, визначила графік складання цього тестування.

31. Зазначеним рішенням ВККС також визначила максимально можливий бал на етапі тестування когнітивних здібностей - 60, встановила середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, та визначила прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше 2800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду.

32. 19 вересня 2025 року ВККС ухвалила рішення № 173/зп-25 про затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей та про призначення четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, згідно з яким, зокрема, ОСОБА_1 було визначено кількість тестових балів 34,08; результат зазначеного етапу кваліфікаційного іспиту - «успішно складено».

33. Цим рішенням було допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання) 2851 кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал, який згідно з інформацією, зазначеною на офіційному вебсайті Комісії (за посиланням https://vkksu.gov.ua/news/zatverdzheno-kodovani-ta-dekodovani-rezultaty-testuvannya-kognityvnyh-zdibnostey), становив 34,69.

34. Оскільки за результатами тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 набрала 34,08 бала, тобто менше визначеного Комісією прохідного бала, її не було допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту.

35. Зміст спірних у цій справі правовідносин полягає в перевірці дотримання Комісією правил визначення прохідного бала кваліфікаційного іспиту, зокрема з погляду можливості встановлення прохідного бала для третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) більшого, ніж середній допустимий бал, з набранням якого Закон № 1402-VIII пов`язує успішне складення такого етапу. Як наслідок, перевірці підлягали дії Комісії щодо недопуску ОСОБА_1 , яка набрала середній допустимий бал, встановлений Комісією, до наступного етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання).

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, та висновки Великої Палати Верховного Суду щодо їх застосування у цій справі. Оцінка висновків Касаційного адміністративного суду та аргументів учасників справи

36. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

37. Згідно із частиною другою статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

38. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII.

39. Статтею 93 Закону № 1402-VIII визначено повноваження Комісії, до яких згідно з пунктами 2, 6 частини першої цієї статті належить проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді і затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів.

40. Пунктами 1 та 4 частини першої статті 70 Закону № 1402-VIII передбачено, що добір на посаду судді місцевого суду здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та, окрім іншого, включає в себе такі етапи, як оголошення добору на посаду судді та складання кваліфікаційного іспиту.

41. Частиною другою цієї статті встановлений обов`язок ВККС забезпечити прозорість та відкритість добору на посаду судді.

42. Відповідно до частин першої - шостої статті 74 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення ВККС.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС.

ВККС не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднює його програму та перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) на своєму офіційному вебсайті.

Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:

1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;

2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;

3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого ВККС.

Комісія встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту. Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.

43. Кандидат на посаду судді, який склав кваліфікаційний іспит, але не набрав прохідний бал, може використати результати такого іспиту під час участі у наступному доборі на посаду судді, оголошеному протягом двох років з дня затвердження таких результатів (частина десята статті 74 Закону № 1402-VIII).

44. Відповідно до підпунктів 1.1-1.3 Положення № 185/зп-24 кваліфікаційний іспит є атестуванням та основним засобом встановлення відповідності кандидата на посаду судді та судді критерію професійної компетентності.

Метою іспиту є виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності учасника здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації.

Завданнями іспиту є встановлення відповідності учасника вимогам до посади судді відповідного рівня та спеціалізації за критерієм професійної компетентності та, зокрема, такими показниками (підпункти 1.3.1-1.3.4): когнітивні здібності, що встановлюються за сукупністю таких складових: логічне мислення (вміння та навички визначати причинно-наслідкові зв`язки, закономірності та характеристики предметів, явищ і процесів за сукупністю їх ознак); вербальне мислення (уміння та навички визначати важливі дані, розуміти складні тексти, виокремлювати основне від другорядного, а також формулювати правильні висновки за результатами аналізу отриманої інформації).

45. Відповідно до пункту 1.8 Положення № 185/зп-24 засобами проведення іспиту є, зокрема, складання анонімного тестування, що визначає рівень когнітивних здібностей.

46. Згідно з пунктом 1.15 Положення № 185/зп-24 за результатами успішного проходження певного етапу (певних етапів) іспиту Комісія може ухвалити рішення про допуск учасника (учасників) до наступного етапу.

47. Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей та історії української державності, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала таких тестувань.

48. За підпунктом 6.3.4 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що не склав етап іспиту, у разі: набрання менше 75 відсотків від максимально можливого бала за тестування з історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду, а також за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду (підпункт 6.3.4.1); набрання менше середнього допустимого бала за результатами тестування когнітивних здібностей (підпункт 6.3.4.2); відмови від складання іспиту (етапу іспиту) (підпункт 6.3.4.3).

49. Учасник визнається таким, що успішно склав іспит, у разі успішного складання усіх його етапів (підпункт 6.5.4 Положення № 185/зп-24).

50. Учасник іспиту визнається таким, що не склав іспит, у разі нескладання одного або більше його етапів (підпункт 6.5.5 Положення № 185/зп-24).

51. Відповідно до підпунктів 6.8.2, 6.8.3 Положення № 185/зп-24 прохідний бал за тестування когнітивних здібностей - середній допустимий бал тестування, встановлений Комісією. Прохідний бал іспиту в межах добору на посаду судді місцевого суду визначається з урахуванням кількості посад, на які оголошено добір.

52. Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що призначення на посаду судді здійснюється за результатами проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді, який уповноважена проводити виключно ВККС. Проведення добору включає в себе низку етапів, серед яких складання кваліфікаційного іспиту, обов`язок з проведення якого також покладений на ВККС. Тестування когнітивних здібностей є складовою кваліфікаційного іспиту. За змістом запровадженого тестування когнітивних здібностей його метою є перевірка логічного і вербального мислення кандидата, а в умовах відведеного часу (30 хвилин на 40 запитань) - ще й швидкості мислення, уміння адаптуватися до запроваджених умов тестування тощо.

53. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 березня 2026 року у справі № 990/464/25 і підтриманий у низці інших постанов, зокрема постанові від 07 травня 2026 року у справі № 990/482/25.

54. Також у постанові від 04 березня 2026 року у справі № 990/464/25 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що добір на посаду судді має конкурентний характер, а прохідний бал виконує функцію інструменту відбору в умовах обмеженої кількості посад, а отже, ненабрання установленого Комісією прохідного бала унеможливлює допущення його до наступного етапу кваліфікаційного іспиту.

55. Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже розглядала питання правомірності встановлення Комісією прохідного бала для третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей). Так, у постанові від 07 травня 2026 року у справі № 990/482/25 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII та підпункту 6.3.3 Положення № 185/зп-24 набрання кандидатом мінімального допустимого (середнього допустимого) бала є нормативною підставою для визнання етапу тестування щодо когнітивних здібностей успішно складеним. Цей показник виконує функцію кваліфікаційного порогу. У разі його досягнення кандидат вважається таким, що подолав відповідний етап, що підтверджує його право (згідно з частиною десятою статті 74 Закону № 1402-VIII) зберегти отриманий результат протягом двох років для використання в наступних процедурах добору, навіть якщо в межах поточного добору набраний бал виявиться недостатнім для подальшого проходження.

56. Водночас частина шоста статті 74 Закону № 1402-VIII покладає на Комісію обов`язок установлювати прохідний бал кваліфікаційного іспиту. При цьому встановлена законом заборона визначати прохідний бал нижче 75 відсотків стосується лише тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду та виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду, тоді як тестування когнітивних здібностей виключене з цього обмеження.

57. Отже, Закон № 1402-VIII містить два терміни - «прохідний бал» та «середній допустимий бал», що вказує на те, що законодавець не ототожнює та відрізняє їх. Відтак Закон № 1402-VIII виділяє два окремі наслідки проходження третього етапу кваліфікаційного іспиту: успішне складення цього етапу іспиту кандидатом, що пов`язується з набранням середнього допустимого бала (у цьому випадку - 55 %, або 33 бали) за результатами тестування когнітивних здібностей; проходження кандидатом тестування, що пов`язується із набранням прохідного бала, та допущення його до наступного етапу іспиту. Тобто досягнення середнього допустимого бала за відповідний етап іспиту є необхідною, але не достатньою підставою для допуску кандидата до наступного етапу іспиту.

58. Тут варто зазначити, що Закон № 1402-VIII не встановлює ні середнього допустимого бала, ні прохідного бала, які необхідно отримати кандидату за результатами складання тестування щодо когнітивних здібностей, а покладає обов`язок на ВККС їх установити (частина п`ята статті 74 Закону № 1402-VIII зобов`язує Комісію встановити середній допустимий бал, частина ж шоста вказаної статті - прохідний бал). При цьому Закон № 1402-VIII не обмежує ВККС у розсуді при встановленні середнього допустимого бала, який необхідно отримати кандидату за результатами складання тестування щодо когнітивних здібностей, проте вказує на необхідність врахувати кількість посад, щодо яких оголошено добір, при встановленні прохідного бала.

59. Щодо суті спору варто зазначити, що Комісія рішенням від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 призначила кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів у межах Добору.

60. Комісія встановила прохідний бал кожного етапу кваліфікаційного іспиту, у тому числі і його третього етапу (тестування когнітивних здібностей). Зокрема, визначила прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.

61. Комісія, ураховуючи кількість вакантних посад та кількість осіб, які виявили намір узяти участь у Доборі, вважала за необхідне встановити прохідний бал з огляду на два критерії, а саме:

- відсоток від максимально можливого бала за кожен етап кваліфікаційного іспиту;

- співвідношення кількості кандидатів на посаду судді та суддів, які успішно складуть етап кваліфікаційного іспиту, до кількісті прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах, з урахуванням яких оголошено Добір.

62. З огляду на наведене ВККС виконала покладений на неї законом обов`язок встановити прохідний бал, який би дозволяв кандидату бути допущеним до наступного етапу добору. Установлюючи прохідний бал, Комісія не вказала його в остаточному числовому вираженні, а пов`язала прохідний бал з дотриманням двох обов`язкових умов: набрання мінімального допустимого бала та потрапляння за рейтингом до визначеного Комісією числа кандидатів. Установлення Комісією прохідного бала з тестування когнітивних здібностей на рівні, вищому за середній допустимий бал, узгоджується з природою конкурсної процедури добору та метою кваліфікаційного іспиту - забезпечити відбір найбільш здатних здійснювати правосуддя осіб в умовах обмеженої кількості посад.

63. Суд першої інстанції установив, що в процедурі Добору Комісія рішенням від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 призначила тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.

64. Комісія встановила середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого

суду, - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, та визначила прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, зокрема, у кількості не більше 2800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду.

65. За результатами тестування когнітивних здібностей, з урахування усіх вимог, встановлених Комісією, прохідний бал для кандидатів, які виявили намір бути призначеними або переведеними до місцевого загального суду, виявився 34,69 бала.

66. Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 за результатами складання тестування когнітивних здібностей набрала 34,08 бала, що свідчить про успішне складання нею цього етапу кваліфікаційного іспиту, зважаючи на встановлений необхідний середній допустимий бал - 33, однак не свідчить про набрання прохідного бала - 34,69. Отже, ОСОБА_1 правомірно не була допущена Комісією до наступного етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду).

67. Безпідставними є доводи позивача щодо формування ВККС різних прохідних балів третього етапу кваліфікаційного іспиту для спеціалізацій, оскільки формування окремих рейтингів за спеціалізаціями зумовлено об`єктивними відмінностями у кількості вакантних посад у місцевих судах різних спеціалізацій та передбачено частиною п`ятою статті 74 Закону № 1402-VIII.

68. Окремо Велика Палата Верховного Суду звертає увагу і на те, що рішень ВККС від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 та від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25, якими визначено прохідний бал, у тому числі і для третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей), як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 не оскаржувала в судовому порядку.

69. У добровільному порядку, виявивши бажання брати участь у Доборі, ОСОБА_1 прибула для складання відповідних етапів іспиту, фактично прийнявши встановлений порядок їх проведення та визначені умови. Погоджуючись пройти відповідну процедуру тестування когнітивних здібностей, позивач як конкурсант мала розуміти, що його результати можуть бути іншими, ніж бажані, що, однак, само собою не свідчить про незаконність процедури проведення Добору.

70. Крім того, як з моменту прийняття рішення ВККС від 12 травня 2025 року, так і з моменту прийняття рішення ВККС від 27 серпня 2025 року позивач була обізнана, що результат складання третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) за першим критерієм (набрання мінімального допустимого бала - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали) не є автоматично прохідним балом у процедурі Добору, а остаточна цифра фактичного прохідного бала буде сформована виключно після застосування двох умов у сукупності.

71. Натомість наразі оскаржує результати третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей), вказуючи на протиправність установлення ВККС прохідного бала.

72. Велика Палата Верховного Суду враховує доводи позивача про те, що якщо умови Добору, визначені Комісією, протиправні та суперечать закону, їх добровільне прийняття учасниками не робить їх законними. Однак, у межах цієї справи немає підстав вважати, що умови, встановлені Комісією у рішеннях ВККС від 12 травня і від 27 серпня 2025 року, суперечили вимогам Закону № 1402-VIII. Алгоритм визначення прохідного бала, застосований Комісією, забезпечив конкуретність Добору, а висвітлення цього алгоритму до початку проведення кваліфікаційного іспиту забезпечило його відкритість і прозорість. Більш того, такий алгоритм визначення прохідного бала застосований для усіх етапів кваліфікаційного іспиту, що також свідчить про забезпечення однакових умов у цій процедурі.

73. Не можна залишити поза увагою й те, що отримані у підсумку загальні результати тестування когнітивних здібностей і кількість осіб, допущених до наступного етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання), підтвердили виправданість застосованого Комісією алгоритму визначення прохідного бала в умовах обмеженої кількості посад, щодо яких оголошено Добір, порівняно із кількістю учасників, які звернулися до Комісії для участі в ньому.

74. Варто повторити, що ВККС є єдиним органом, уповноваженим на проведення добору, якого законодавець наділив дискреційними повноваженнями на встановлення прохідного бала з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір. Закон лише передбачив мінімальні пороги для окремих етапів кваліфікаційного іспиту, які в цій справі не були порушені.

75. Висновки суду першої інстанції про те, що Комісія наділена повноваженнями встановлювати прохідний бал виключно для кваліфікаційного іспиту в цілому, а не для окремих його етапів, Велика Палата Верховного Суду вважає помилковими. Це пояснюється тим, що Закон № 1402-VIII не встановив певного часового проміжку, на якому Комісія під час проведення добору має визначити саме прохідний бал. Відповідно, таке повноваження Комісія може використати як до моменту початку кваліфікаційного іспиту, встановивши певні умови допуску до наступного етапу кваліфікаційного іспиту, так і після складення усіх його етапів - перед допуском до наступного етапу добору (проведення спеціальної перевірки).

76. Безпідставними є доводи позивача, здійснені з посиланням на статтю 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки позивач ототожнила ненабрання нею прохідного бала з порушенням Комісією її права на доступ до професії судді. За встановленими обставинами цієї справи, неспірним між сторонами є те, що позивач вважається такою, що успішно склала третій етап кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей). Неподолання позивачем порогу у вигляді прохідного бала з огляду на високу конкуретність Добору не свідчить про те, що саме Комісія створила конкретно для позивача перешкоди в доступі до професії судді, як і немає обґрунтованих підстав вважати, що позивач не зможе використати ці результати під час участі в наступному доборі на посаду судді, оголошеному протягом двох років з дня затвердження таких результатів.

77. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність доводів ОСОБА_1 щодо наявності процедурних порушень під час проведення третього етапу кваліфікаційного іспиту (ненадання учасникам інформації щодо програмного забезпечення; створення нерівних умов складення тестування і його непередбачуваності). Проти таких висновків немає заперечень в апеляційній скарзі ВККС, а позивач своїм правом на подання апеляційної скарги не скористалася. Тому Велика Палата Верховного Суду не вбачає за доцільне окремо зупинятися і перевіряти їх.

78. Відповідно до меж апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України), тому Велика Палата Верховного Суду не надає оцінки іншим позовним вимогам, заявленим у цьому позові.

79. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскаржувані дії ВККС є правомірними, вчиненими з дотриманням вимог законодавства, а доводи позивача не спростовують законності прийнятих рішень.

80. Інші доводи та міркування, висловлені учасниками справи, не впливають на такий висновок Великої Палати Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

81. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

82. За правилами частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно із частиною другою цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

83. Враховуючи висновки, викладені в мотивувальній частині цієї постанови, Велика Палата Верховного Суду вважає, що рішення Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року року підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог з ухваленням нового рішення в цій частині - про відмову в задоволенні позову.

Висновки щодо розподілу судових витрат

84. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

85. З огляду на результат апеляційного перегляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 317, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України задовольнити.

Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 березня 2026 року у справі № 990/479/25 в частині задоволення позову ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Гімон

Судді:О. В. Білоконь О. Л. Булейко О. А. Губська А. А. Ємець В. В. Король О. В. Кривенда М. В. МазурН. М. Мартинюк С. О. Погрібний Н. С. Стефанів Т. Г. Стрелець О. В. Ступак М. Ю. Тітов І. В. Ткач В. Ю. Уркевич