Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №752/15110/22 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року

м. Київ

справа № 752/15110/22

провадження № 51-2302 км 25

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 , подану в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 травня 2025 року про повернення апеляційної скарги на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 26 листопада 2024 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесені до ЄРДР за № 12022100010000913, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Короткий зміст ухвалених судових рішень

Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 26 листопада 2024 року перекваліфіковано дії ОСОБА_8 та засуджено за ч. 2 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

Не погоджуючись із вказаним вироком, захисник ОСОБА_7 , діючи в інтересах ОСОБА_8 , оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 12 травня 2025 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на підставі ч. 1 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Надалі ухвалою судді Київського апеляційного суду від 22 травня 2025 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК з усіма доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.

Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 , діючи в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 , просить скасувати ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи свої вимоги, вказує, що на виконання вимог ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху, ним було подано заяву, у якій аргументовано доводи щодо необґрунтованості і незаконності вироку суду через неповноту судового розгляду та врахування доказів, які є недопустимими, а також щодо суворості призначеного покарання.

Не зважаючи на це, та не врахувавши усталену практику Верховного Суду, суддя апеляційного суду, пославшись лише на відсутність нової апеляційної скарги, оформленої у відповідності до ч. 2 ст. 396 КПК, безпідставно постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги, чим порушив вимоги кримінального процесуального закону.

Крім того, з наведенням відповідних мотивів у касаційній скарзі захисник вказує у чому, на його переконання, полягає незаконність вироку суду першої інстанції, та стверджує про надмірну суворість призначеного ОСОБА_8 покарання.

Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та прокурор ОСОБА_5 підтримали касаційну скаргу, просили ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Інші учасники були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, у судове засідання не з`явилися, клопотань про відкладення касаційного розгляду до Суду не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, думку учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у межах касаційної скарги.

У касаційній скарзі, серед іншого, захисник вказує про незаконність вироку суду першої інстанції, та вказує про надмірну суворість призначеного ОСОБА_8 покарання.

Однак, як визначено положеннями ч. 1 ст. 424 КПК у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.

Враховуючи, що з огляду на законодавчі приписи у даному випадку касаційним судом перевіряється лише законність підстав для повернення апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 , а тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 424 КПК не можуть бути предметом касаційного розгляду інші його доводи, зокрема, що стосуються законності та обґрунтованості вироку суду, ухваленого щодо ОСОБА_8 , який не був предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

Крім того, вказуючи про незаконність оскаржуваної ухвали апеляційного суду, захисник ОСОБА_7 зазначає, що ним належним чином було виконано усі вимоги, про які зазначено в ухвалі про залишення його апеляційної скарги без руху, не зважаючи на це, пославшись лише на відсутність нової апеляційної скарги, оформленої у відповідності до ч. 2 ст. 396 КПК, апеляційний суд безпідставно постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги.

Перевіряючи наведені доводи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 7 КПК передбачено загальні засади кримінального провадження, зокрема право на доступ до правосуддя та принцип забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Так, відповідно до положень ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

До того ж право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Тобто право на оскарження процесуальних рішень є однією з найважливіших гарантій захисту особою своїх прав і свобод від їх порушень з боку державних органів, у тому числі й судів. Право на оскарження дій (процесуальних рішень) або бездіяльності не тільки дозволяє забезпечити належний захист власних інтересів, а й сприяє виявленню та усуненню порушень і помилок при здійсненні кримінального провадження.

Крім того, відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Проте оскаржувана ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги цим вимогам не відповідає.

Так, положеннями ст. 396 КПК закріплено вимоги до апеляційної скарги.

Зокрема, у ч. 1 зазначеної норми процесуального закону вказано, що апеляційна скарга подається в письмовій формі, в якій зазначаються: 1) найменування суду апеляційної інстанції; 2) прізвище, ім`я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив; 4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; 5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів; 6) перелік матеріалів, які додаються.

Крім того, у частинах 3, 4, 5, 6 цієї статті зазначено, що якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це в апеляційній скарзі. Якщо в апеляційній скарзі зазначаються обставини, які не були досліджені в суді першої інстанції, або докази, які не подавалися суду першої інстанції, то в ній зазначаються причини цього. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу. До апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга. Цей обов`язок не поширюється на обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом або тримається під вартою.

Таким чином, положення ст. 396 КПК передбачають вичерпний перелік вимог, які ставляться до апеляційної скарги, та недотримання/порушення/відсутність яких можуть слугувати підставою не прийняття до розгляду такої апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 399 КПК суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.

Зі змісту мотивувальної частини ухвали судді Київського апеляційного суду від 12 травня 2025 року вбачається, що, залишаючи без руху апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , подану в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 , суддею-доповідачем вказано про невідповідність такої скарги положенням ст. 396 КПК, оскільки вимоги захисника є взаємовиключні та не узгоджуються з її обґрунтуванням, що перешкоджає визначенню обсягу перевірки вироку місцевого суду, а отже унеможливлює його розгляд в апеляційному порядку.

На виконання вимог ухвали, як видно з матеріалів провадження, захисник ОСОБА_7 подав до суду апеляційної інстанції заяву, у якій, з обґрунтуванням своїх вимог, просив прийняти його заяву до розгляду, дослідити докази під час апеляційного розгляду, а за підсумками цього розгляду - скасувати вирок суду першої інстанції, та закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК.

Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 22 травня 2025 року повернуто апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК.

Мотивуючи рішення про повернення апеляційної скарги, суддя-доповідач у своїй ухвалі вказав, що подану заяву не можна вважати усуненням недоліків через відсутність апеляційної скарги, оформленої відповідно до вимог ст. 396 КПК, що позбавляє можливості вирішити питання про відкриття апеляційного провадження.

Разом з тим, як вбачається зі змісту ухвали, повертаючи апеляційну скаргу, суддею-доповідачем в ухвалі не здійснено аналізу та перевірки відповідності змісту такої заяви вимогам ст. 396 КПК, що є єдиним критерієм оцінки на предмет її відповідності положенням кримінального процесуального закону.

Як визначено ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Положеннями ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що при вирішенні питання про наявність зазначених у частині 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Оскільки апеляційний суд, постановляючи ухвалу, допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, касаційна скарга захисника ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, а ухвала про повернення апеляційної скарги - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційний судмає ухвалити рішення, яке відповідатиме вимогам ст. 370 КПК.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 22 травня 2025 року про повернення апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 26 листопада 2024 року стосовно ОСОБА_8 - скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3