Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №742/5005/24 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року

м. Київ

справа № 742/5005/24

провадження № 61-12214св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 квітня 2025 року у складі судді Коваленка А. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 серпня 2025 року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Онищенко О. І., Шитченко Н. В.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2024 року заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинно побудованого об`єкта нерухомого майна та повернення земельної ділянки.

2. Позов обґрунтовано тим, що в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12021275420000517 від 04 серпня 2021 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 197- 1 КК України, за фактом самовільного будівництва будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці в охоронній зоні встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу № 1064 від 27 липня 2021 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Колодуб С. М. зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - зупиночний павільйон, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Вказував, що відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи за вказаною адресою розташований об`єкт нерухомого майна - громадський будинок (зупинковий павільйон): літ А-1, А-3-громадський будинок (зупинковий павільйон) 10,2 кв. м; літ А-2 - навіс, загальна площа об`єкту нерухомого майна -10,2 кв. м.

4. Як зазначав позивач, в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження отримано інформацію Міністерства юстиції України за результатами перевірки дій державного реєстратора Малодівицької селищної ради Михайленко С. М. при проведенні державної реєстрації права приватної власності на зупиночний павільйон за ОСОБА_3 і згідно з актом, складеним за результатами камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 10 листопада 2021 року, встановлено, що державний реєстратор допустила порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації, зокрема, не витребувала документ про присвоєння адреси об`єкту та не пересвідчилась у дійсному набутті права власності на об`єкт ОСОБА_3 .

5. В подальшому ОСОБА_1 здійснив реконструкцію вказаного об`єкту нерухомості, в результаті чого утворено новий об`єкт нерухомого майна площею 40,7 кв. м, який згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 2240/22-24 від 05 квітня 2024 року відноситься до нового будівництва, проте ОСОБА_1 не видавались будь-які дозвільні документи на право виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка у користування чи власність для вказаних цілей не відводилась.

6. Крім того, посилався, що в ході проведення огляду місця події 26 травня 2023 року та 19 червня 2023 року встановлено, що на самовільно зайнятій земельній ділянці за вказаною адресою розміщений об`єкт нерухомості та проведено комісійне обстеження земельної ділянки за вказаною адресою, у результаті якого встановлено, що ОСОБА_1 виконані будівельні роботи на об`єкті із збільшенням площі забудови, яка становить 40,7 кв. м (зупинковий павільйон) та благоустрою прилеглої території на площі 81,1 кв. м (акт обстеження земельної ділянки № 38/01-22 від 29 червня 2022 року).

7. Позивач вказував, що у відповідності до інформації Управління містобудування та архітектури Прилуцької міської ради від 11 серпня 2024 року за № 01-17/30 встановлено, що ОСОБА_1 виконані будівельні роботи із збільшенням площі забудови без отримання дозволів на будівництво (реконструкцію) об`єкту нерухомого майна, а також встановлено, що договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за період 2013-2022 років не укладався, земельна ділянка у власність чи користування для обслуговування об`єкту нерухомості не надавалась.

8. Зазначав, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до територіальної громади м. Прилуки в особі Прилуцької міської ради (справа № 742/485/23), в якій позивач просить визнати за ним право власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості - громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами (кафетерій), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

9. З огляду на викладене, вважав, що зазначений об`єкт нерухомого майна є самочинним будівництвом, що призводить до порушення прав Прилуцької територіальної громади в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області на земельну ділянку, а тому такий об`єкт підлягає знесенню, а земельна ділянка площею 81,1 кв. м підлягає поверненню власнику - територіальній громаді м. Прилуки.

10. Таким чином, просив суд:

зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 81.1 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , привівши її у придатний до використання стан шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: громадського будинку з господарськими будівлями та спорудами (кафетерію) загальною площею 40,7 кв. м.

зобов`язати ОСОБА_1 повернути Прилуцькій міській раді земельну ділянку площею 81,1 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , привівши її у придатний до використання стан шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: громадського будинку з господарськими будівлями та спорудами (кафетерію), загальною площею 40,7 кв. м.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

11. Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 квітня 2025року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 22 серпня 2025 року, позов задоволено.

12. Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 81, 1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , привівши її у придатний до використання стан, знести об`єкт самочинного будівництва загальною площею 40, 7 кв. м та повернути Прилуцькій міській раді Чернігівської області земельну ділянку площею 81, 1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

13. Вирішено питання щодо судових витрат.

14. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що земельна ділянка, на якій здійснено благоустрій та будівництво зупинкового павільйону, Прилуцькою міською радою не надавалась, а розміщення на вказаній земельній ділянці самочинної споруди та здійснення благоустрою порушує права міської ради на користування земельною ділянкою.

15. Суди дійшли висновку, що ОСОБА_3 зареєстрував право власності на зупинковий павільйон як об`єкт нерухомого майна на підставі рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 18 липня 2006 року № 354 та акта прийомки в експлуатацію об`єкта від 04 липня 2005 року, проте такий не дає право на реєстрацію зупинкового павільйону як об`єкта нерухомого майна. Крім того, реєстрація права власності за ОСОБА_3 на зупинковий комплекс проведена неправомірно, оскільки об`єкт не є нерухомим майном.

16. Також суди дійшли висновку, що ОСОБА_1 не є добросовісним набувачем спірного майна.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

17. У вересні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

18. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

19. Відповідно до розпорядження в. о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 04 червня 2026 року № 630/0/226-26 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 березня 2026 року справу призначено судді-доповідачеві.

20. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 червня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

21. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.

22. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає:

застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2024 року в справі № 910/2592/19 та від 18 вересня 2024 року в справі № 914/1785/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

23. Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що у разі знесення самочинно побудованого об`єкта нерухомого майна на земельній ділянці все ще буде зареєстрований об`єкт - зупиночний павільйон, що розташований по АДРЕСА_1 .

24. Вважає, що оскільки прокурором не було заявлено окремої вимоги про скасування державної реєстрації із закриттям відповідного розділу, тому обраний прокурором спосіб захисту не є ефективним, оскільки сам по собі не призведе до відновлення прав позивача як власника земельної ділянки.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

25. У листопаді 2025 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від Прилуцької окружної прокуратури, у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

26. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021275420000517 від 04 серпня 2021 року в Прилуцькому ВП ГУНП в Чернігівській області проводиться розслідування кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 197-1 КК України (а. с.16, т. 1).

27. Згідно договору купівлі-продажу від 27 липня 2021 року ОСОБА_3 продав ОСОБА_1 , а останній прийняв у власність зупинковий павільйон, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . (Зупинковий павільйон під літ А1, А3, навіс -А2, загальною площею 10,2 кв. м). Право власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 зареєстровано державним реєстратором Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Михайленко С. М. 14 липня 2021 року (а. с.17,18, т. 1).

28. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 389684015 від 05 серпня 2024 року 27 липня 2021 року на ім`я ОСОБА_1 зареєстровано право власності (номер відомостей про речове право № 43178327) на зупинковий павільйон, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 10,2 кв. м. Опис: позначений на плані під літ - А1, А3, навіс - А2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27 липня 2021 року № 1064, видавник приватний нотаріус Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області Колодуб С. М.(а. с. 13, т. 1).

29. З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності убачається, що за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на зупинковий павільйон, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 10,2 кв. м. Опис: позначений на плані під літ - А1, А3, навіс - А2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про його право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна внесено 14 липня 2021 року за № 43025339 на підставі рішення державного реєстратора Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Михайленко Світлани Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 липня 2021 року індексний номер: 59325519. Підстава для державної реєстрації: акт, серія та номер: б/н, виданий 04 липня 2005 року, видавник члени комісії; витяг із рішення, серії та номер: 354, виданий Прилуцькою міською радою 18 липня 2006 року. Речове право припинено 27 липня 2021 року (а. с. 19, т. 1).

30. Згідно довідки КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради № 1428 від 12 липня 2021 року станом на 31 грудня 2012 року право власності на громадський будинок (зупинковий павільйон) за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано. Станом на 25 червня 2021 року за вищевказаною адресою знаходиться: громадський будинок (зупинковий павільйон) під літ А1; навіс під літ А2; громадський будинок (зупинковий павільйон) під літ А3. Загальна площа становить 10.2 кв. м (а. с. 24, т. 1).

31. Матеріалами справи, а саме протоколом огляду місця події від 26 травня 2023 року виявлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , розташована будівельна споруда та прилегла до неї територія. Споруда собою становить приміщення прямокутної форми розміром 10.1 м х 4,05 м. Прилегла територія вкрита тротуарною плиткою. Загальна площа використаної території становить 8.70 м х11.40 м від тротуару вул. Юрія Коптєва у м. Прилуки до входу у приміщення розташовані східці, праворуч і ліворуч від яких розташовані штучні платформи (тераси) розміром 4,05 м х2,65 м та 3,90 мх2.66 м (а. с. 25-28, т. 1).

32. Відповідно до протоколу огляду місця події від 19 червня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 виявлено факт самовільно зайнятої земельної ділянки, а саме: споруда для відпочинку (столи та стільці) та накриття. Дана територія розміщена під закладом харчування «Doner Grill» (а. с. 29, 31, т. 1).

33. Згідно з актом № 38/01-22 від 29 червня 2022 року обстеження земельної ділянки комунальної власності Прилуцької міської територіальної громади по АДРЕСА_1 за зверненням голови постійної депутатської комісії з питань будівництва екології та землекористування, депутата міської ради Нестеренка В. В., комісія Прилуцької міської ради провела засідання, на якому встановлено, що на земельній ділянці, що знаходиться у комунальній власності Прилуцької міської ради по АДРЕСА_1 , розміщений об`єкт нерухомості - зупинковий павільйон, загальною площею 10,2 кв. м, який зареєстрований за ОСОБА_1 .

34. Відповідно до Генерального плану та плану зонування м. Прилуки земельна ділянка по АДРЕСА_1 розміщена в зоні Ж-3 (змішана багатоквартирна житлова та громадська забудова). Об`єкт будівництва розміщений в зоні діючих інженерних мереж. Громадянином ОСОБА_1 протягом 2021 року виконані будівельні роботи на об`єкті із збільшенням площі забудови, що становить 40,7 кв. м (зупинковий павільйон) та благоустрою прилеглої території на площі 81,1 кв. м. Дозволи на будівництво (реконструкцію) зупинкового павільйону громадянину ОСОБА_1 не надавалися із-за відсутності правовстановлючих документів на земельну ділянку.

35. Звернення ОСОБА_1 від 29 липня 2021 року до міської ради щодо надання земельної ділянки в оренду для обслуговування зупинкового павільйону станом на даний час Прилуцькою міською радою залишається без розгляду.

36. У зв`язку з проведенням перевірки правоохоронними органами та органами прокуратури законності набуття права власності на зупинковий павільйон по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та встановлення факту самовільного захоплення земельної ділянки комунальної власності по АДРЕСА_1 рекомендовано призупинити розгляд звернення ОСОБА_1 від 29 липня 2021 року до міської ради стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 80 кв. м для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а. с. 32, т. 1).

37. Згідно листа Управління містобудування та архітектури Прилуцької міської ради Чернігівської області від 11 серпня 2022 року № 01-17/30 на земельній ділянці, що знаходиться у комунальній власності Прилуцької міської ради по АДРЕСА_1 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості - зупинковий павільйон, загальною площею 10,2 кв. м, А1, А3, навіс - А2, відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 . Дозволи на будівництво (реконструкцію) зупинкового павільйону по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не надавалися (а. с. 33, т. 1).

38. Відповідно до листа виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області № 02-16/3292 від 05 вересня 2022 року протягом 2013-2022 років договір оренди земельної ділянки для обслуговування зупинкового павільйону по АДРЕСА_1 не укладався (а. с. 34, т. 1).

39. Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 2240/22-24 від 05 квітня 2024 року у зв`язку з тим, що проектно-технічну документацію на будівництво об`єкта (будівля, споруда), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на дослідження не надано, встановити, чи відповідає об`єкт проектно-технічній документації, а відповідно і вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, не вбачається за можливе. Будівництво, виконане за адресою: АДРЕСА_1 , відноситься до нового будівництва. Площа забудови становить 40,7 м. кв. Об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , можливо вважати нерухомим майном. Ступінь будівельної готовності об`єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , - 100 % (а. с. 35-40, т. 1).

40. Актом за результатами проведення камеральної перевірки, проведеної відповідно до наказу Міністерства юстиції № 3658/7 від 23 жовтня 2021 року, встановлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Михайленко С. М. від 10 листопада 2021 року заявником для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна не подано, а державним реєстратором не витребувано документ, що відповідно до вимог законодавства підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Подані документи не дають змоги встановити набуття права власності ОСОБА_3 на зупинковий павільйон (а. с. 43, 44, т. 1).

41. Згідно з витягом із рішення Прилуцької міської ради Чернігівської області № 31 від 26 серпня 2022 року відповідно до рекомендації постійно діючої комісії з питань будівництва, екології та землекористування знято з розгляду звернення ОСОБА_1 стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 80 кв. м для обслуговування зупинкового павільйону по АДРЕСА_1 до моменту вирішення питання правоохоронними органами в рамках кримінального провадження (а. с. 83, т. 1).

42. Згідно з технічним паспортом, виготовленим ФОП ОСОБА_4 за замовленням ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною адресою значиться Громадський будинок (кафетерій) під літ А1, торгівельний зал площею 37,1 кв. м. Разом по громадській будівлі літ А1 37,1 кв. м. Площа земельної ділянки під забудовою 40 кв. м, в тому числі під основною будівлею 40 кв. м (а. с. 76-82, т. 1).

43. Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області від 26 серпня 2022 року № 31 убачається, що відповідно до рекомендації постійної депутатської комісії з питань будівництва, екології та землекористування, зняти з розгляду звернення ОСОБА_1 стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 80 кв. м для обслуговування зупинкового павільйону по АДРЕСА_1 до моменту вирішення питання правоохоронними органами в рамках кримінального провадження (а. с. 83, т. 1).

44. Відповідно до витягу із рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області від 18 липня 2006 року № 354 затверджено акти Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію зупинкового павільйону, встановленого по АДРЕСА_2 (а. с. 84, т. 1).

45. Згідно акта державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію від 04 липня 2005 року зупинковий павільйон - кіоск для торгівлі продуктами харчування по АДРЕСА_2 прийнято в експлуатацію (а. с.85, т. 1).

46. За матеріалами справи, а саме технічного звіту за результатами обстеження технічного стану та експлуатації придатності самочинно збудованого об`єкту щодо можливості прийняття в експлуатацію № 159-ТО провідним експертом будівельним з технічного обстеження будівель і споруд класу наслідків відповідальності) ССЗ (значні наслідки), за результатами проведення технічного обстеження об`єкта: «Будівля кафетерію розташована за адресою: АДРЕСА_2 », встановлено його відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації. Стан об`єкту в цілому згідно з п.5.3 ДСТУ -Н Б В.1.2-18-2016 визначається як задовільний - категорія «2». Порушень в частині міцності та надійності не виявлено, прийняття в експлуатацію будівлі можливо (а. с. 87-104, т. 1).

47. Крім того, судом встановлено, що відповідно до архівного витягу № 07-06/Уст-191 від 20 березня 2025 року із рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 18 липня 2006 року № 354 «Про розгляд заяв підприємств, організацій, установ та громадян міста стосовно будівництва» затверджено акти Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію зупинкового павільйону, встановленого по вул. Переяславській, буд.10А ЗАТ «Малятко» (а. с. 172, т. 1).

48. Відповідно до заяви від 10 липня 2006 року до міського голови м. Прилуки Беркута Ю. В. від ЗАТ «Малятко» Пейгева К.С. остання просила затвердити акти Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію зупиночного комплексу за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 173, т. 1).

49. Згідно акта технічної комісії про прийняття стаціонарної малої архітектурної форми в експлуатацію від 04 липня 2005 року зупиночний павільйон за адресою: АДРЕСА_2 прийнято в експлуатацію. Цей акт не є підставою для оформлення права власності на збудований об`єкт та включення його до державної статистичної звітності (а. с. 174, т. 1).

50. Відповідно до договору оренди земельної ділянки за 2007 рік для обслуговування зупинкового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 , укладеного між Прилуцькою міською радою в особі міського голови Беркута Ю. В. (орендодавець) та ЗАТ «Малятко» (орендар). Орендар на підставі рішення (27 сесія 5 скликання) від 28 липня 2007 року «Про надання, вилучення, затвердження конфігурації земельних ділянок та дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, що використовуються в комерційних цілях, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 30 кв. м, на строк 5 років. В пункті 3 зазначено «на земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна, стоїть прочерк «-»» (а. с. 187-193, т. 1).

Позиція Верховного Суду

51. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

52. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

53. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

54. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

55. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

56. З матеріалів касаційної скарги вбачається, що заявником оскаржуються судові рішення судів першої та апеляційної інстанції лише з підстав обрання прокурором неналежного способу захисту порушених прав, а саме те, що прокурором не було заявлено окремої вимоги про скасування державної реєстрації із закриттям відповідного розділу, тому обраний прокурором спосіб захисту не є ефективним, оскільки сам по собі не призведе до відновлення прав позивача як власника земельної ділянки.

57. З урахуванням вимог касаційної скарги, оскаржувані судові рішення в іншій частині не переглядаються.

58. Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

59. Обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитися у належності особі, яка звернулася за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача (постанова Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 461/606/18 (провадження № 61-5655св19)).

60. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22).

61. Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

62. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17).

63. Звертаючись до суду з позовом, прокурор посилався на те, що спірний об`єкт нерухомого майна є самочинним будівництвом, що призводить до порушення прав Прилуцької територіальної громади в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області на земельну ділянку, а тому такий об`єкт підлягає знесенню, а земельна ділянка підлягає поверненню власнику - територіальній громаді м. Прилуки.

64. Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

65. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України).

66. Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

67. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

68. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (частина друга статті 331 ЦК України).

69. За змістом частин першої, другої, четвертої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

70. Згідно з вимогами цивільного законодавства України самочинно збудовані будівлі не є об`єктом цивільних прав, відповідно, не можуть вільно відчужуватися.

71. У пункті 173 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 грудня 2025 року у справі № 908/2388/21 (провадження 12-73гс24) зазначено, що частиною четвертою статті 376 ЦК України встановлено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. Зазначена норма покладає обов`язок щодо знесення об`єкта самочинного будівництва на особу, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво. Такою є особа, яка має юридичні права на об`єкт самочинного будівництва. До визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва судом в порядку, встановленому статтею 376 ЦК України, статус об`єкта самочинного будівництва не змінюється.

72. Також у вказаній постанові міститься висновок про те, що за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстроване за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки і розташованого на ній нерухомого майна (пункт 139 постанови від 17 грудня 2025 року у справі № 908/2388/21, провадження 12-73гс24).

73. Таким чином, усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якої у спорах про знесення об`єкта самочинного будівництва заявлені позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора є неналежними та такими, що не спрямовані на реальний захист прав та інтересів позивача.

74. З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє посилання заявника на те, що прокурором обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, що підтверджується релевантною практикою Верховного Суду.

75. Оскільки доводи касаційної скарги стосувались лише обранням позивачем неналежного способу захисту порушеного права, які не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшли висновку, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

76. Доводи заявника щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2024 року в справі № 910/2592/19 та від 18 вересня 2024 року в справі № 914/1785/22, відхиляються колегією суддів, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 наголосила на тому, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Отже, враховуючи те, що оскаржувані судові рішення відповідають релевантній практиці у спірних правовідносинах, колегія суддів відхиляє посилання на неврахування судами висновків, на які заявник посилається в касаційній скарзі.

77. Посилання заявника на розгляд апеляційним судом справи за відсутності відповідача та його представника відхиляються колегією суддів, оскільки апеляційний суд відповідно до положень пункту 3 частини другої статті 233 ЦПК України дійшов висновку про можливість розгляду справи, оскільки двічі належним чином повідомлені відповідач та його представник не з`явились до суду.

78. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

79. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального процесуального права.

80. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 квітня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 серпня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Сердюк

В. В. Шипович