Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №443/949/24 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання фізичної особи недієздатною

Дата: 16 червня 2026 р.

Справа: №443/949/24

Суддя: Шипович Владислав Володимирович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року

м. Київ

справа № 443/949/24

провадження № 61-678св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: ОСОБА_2 , виконавчий комітет Ходорівської міської ради, як орган опіки та піклування,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сидорак Наталія Богданівна, на рішення Жидачівського районного суду Львівської області, складі судді Павліва А. І., присяжних Мельник Н. М., Іваськевич Х. В.,

від 10 лютого 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Крайник Н. П., Левика Я. А., Шандри М. М., від 12 грудня

2025 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви

1. У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та призначення його її опікуном.

2. Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що його матір ОСОБА_2 є особою з інвалідністю другої групи, хворіє та проходить лікування у спеціалізованому медичному закладі, за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду, нагляду та допомоги, яку забезпечує він.

3. Посилаючись на те, що ОСОБА_2 внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, сама не може вчиняти дії на свій захист чи в своїх інтересах, не може розпоряджатися своїм майном, соціальною допомогою та вчиняти інші дії, а виконавчий комітет Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області, як орган опіки та піклування, затвердив подання про доцільність призначення його опікуном матері, заявник просив суд ухвалити рішення, яким визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити його опікуном недієздатної.

Короткий зміст оскаржених судових рішень

4. Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області

від 10 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2025 року, заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та встановлено над нею опіку. Тимчасово покладено обов`язки опікуна над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на орган опіки і піклування Ходорівської міської ради до призначення їй опікуна.

В задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.

Визначено у два роки строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною.

Судові витрати пов`язані із залученням експерта віднесено на рахунок держави.

5. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, встановивши, що ОСОБА_2 має тяжкий психічний розлад, який позбавляє її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, у зв`язку з чим вона потребує постійного стороннього догляду та нагляду, дійшов висновку про визнання її недієздатною та встановлення над нею опіки.

6. Водночас, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині призначення його опікуном над недієздатною матір`ю, суди виходили з того, що згідно з поданням органу опіки та піклування, призначення

ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 є доцільним, однак подання не містить інформації щодо інших членів сім`ї (чоловіка та дочки), а також наявності чи відсутності у них бажання виконувати обов`язки опікуна ОСОБА_2 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат

Сидорак Н. Б., просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном недієздатної матері ухваливши в цій частині нове судове рішення про задоволення заяви.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

8. У січні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат

Сидорак Н. Б., подав касаційну скаргу на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 10 лютого 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2025 року.

9. Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2026 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у лютому 2026 року надійшли до Верховного Суду.

10. Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

11. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 04 липня 2018 року у справі № 496/4271/16-а, постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17, від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20, від 28 червня 2023 року у справі № 637/46/21, від 08 січня

2024 року у справі № 753/1905/22, від 27 листопада 2024 року у справі

№ 341/1526/23, від 20 серпня 2025 року у справі № 462/6374/23,

від 05 листопада 2025 року у справі № 686/6973/25, від 03 грудня 2025 року у справі № 590/1440/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

12. Також вважає, що судами порушено норми процесуального права та наявні передбачені пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підстави для скасування оскаржених судових рішень (пункт 4 частини другої статті

389 ЦПК України).

13. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд необґрунтовано відхилив клопотання про визнання явки представника органу опіки та піклування обов`язковою чим ухилився від всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи окремого провадження.

14. Вважає, що суд не мав перешкод самостійно з`ясувати питання, необхідні для призначення опікуна, а не відмовляти у задоволенні заяви.

15. Крім того, посилаючись на необхідність з`ясування інформації щодо інших родичів ОСОБА_2 , апеляційний суд відмовився приймати заяву дочки недієздатної - ОСОБА_3 , в якій вона вказала на неможливість виконання нею обов`язків опікуна та навела відповідні об`єктивні причини, зокрема значну віддаленість місця проживання. Крім того, апеляційний суд відмовився прийняти документи про вагітність ОСОБА_3 , видані після ухвалення рішення районним судом та не врахував, що колишній чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_4 не проживає з нею понад 15 років.

16. Звертає увагу, що заявник просив призначити його опікуном недієздатної матері не для того, або отримати відстрочку від мобілізації, оскільки він і без опікунства має таку відстрочку за місцем своєї роботи про що надавав документи суду.

17. При цьому саме ОСОБА_5 проживає зі своєю недієздатною матір`ю і доглядає її, але суди поклали обов`язки опікуна на орган опіки та піклування, який не має ресурсів для щоденного догляду, і таким чином, фактично, залишили хвору особу без реальної опіки.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Обставини справи, встановлені судами

18. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

19. ОСОБА_2 , визнана безстроково особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджено довідкою від 12 жовтня 2023 року до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 373716.

20. Згідно з довідкою лікарсько-консультативної комісії КНП «Ходорівська міська лікарня» від 26 жовтня 2023 року № 291 та виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 597В/2023, ОСОБА_2 встановлено діагноз - біполярний афективний розлад, поточний епізод важкої депресії, затяжний беземісійний перебіг з наростанням соціально-трудової дезадаптації.

21. Згідно з поданням, затвердженим рішенням виконавчого комітету Ходорівської міської ради від 26 березня 2024 року № 66, орган опіки та піклування, вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном

ОСОБА_2 .

22. Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта від 23 вересня

2024 року № 1263 складеного на виконання ухвали суду у цій справі,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним стійким психічним розладом у формі біполярного афективного розладу, поточний епізод тяжкої депресії без психотичних симптомів, затяжний континуальний (безремісійний) перебіг. За своїм психічним станом нездатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує стороннього догляду та опіки.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

23. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

24. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

25. Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

26. Згідно із частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

27. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду (частина третя статті 294 ЦПК України).

28. У відповідності до пункту 1 частини другої статті 293 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи суд розглядає в порядку окремого провадження.

29. Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги (частина третя статті 296 ЦПК України).

30. Суди попередніх інстанцій, встановивши, що ОСОБА_2 має тяжкий психічний розлад, який позбавляє її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що підтверджено висновком експерта, визнали її недієздатною та встановили над нею опіку.

31. Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 10 лютого

2025 року у цій частині в апеляційному порядку не переглядалось та в касаційному порядку не оскаржене, а тому Верховним Судом не переглядається.

32. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині призначення його опікуном недієздатної матері та покладаючи обов`язки опікуна на орган опіки і піклування Ходорівської міської ради, суди виходили з того, що подання органу опіки та піклування не містить інформації щодо інших членів сім`ї ОСОБА_2 , наявності чи відсутності у них бажання виконувати обов`язки опікуна.

33. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка (стаття 41 ЦК України).

34. Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

35. Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

36. Частиною першою статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

37. Відповідно до частини першої статті 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

38. Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

39. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників (стаття 63 ЦК України).

40. Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

41. При призначенні опікуна необхідно враховувати зокрема особисті взаємини між опікуном і підопічним, які забезпечать нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна (див. Правила опіки та піклування, затверджені наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88).

42. Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2022 року у справі

№ 712/10043/20, на яку міститься посилання в касаційній скарзі, звертав увагу, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

43. Матеріали розглядуваної справи містять подання органу опіки та піклування, затверджене рішенням виконавчого комітету Ходорівської міської ради від 26 березня 2024 року № 66, відповідно до якого орган опіки та піклування вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном його матері ОСОБА_2 .

44. У судове засідання Ходорівська міська рада за підписом міського голови подала заяву, в якій вказала, що не заперечує проти заяви ОСОБА_1 .

45. Висновки судів щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном недієздатної матері фактично зводяться не до того, що заявник в силу свого віку, стану здоров`я, роду занять чи інших об`єктивних обставин не може виконувати ці обов`язки, чи його призначення опікуном буде суперечити інтересам недієздатної, чи є інша особа, яка буде краще за нього виконувати функції опікуна, а тим, що відсутня інформація про інших членів сім`ї

ОСОБА_2 та відомості про наявність або відсутність у цих осіб бажання бути опікуном.

46. Колегія суддів вважає такі висновки судів передчасними, оскільки матеріали справи містять достатньо відомостей для вирішення подання органу опіки та піклування.

47. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2024 року у справі № 496/4271/16-а (провадження № 11-606апп18), на яку міститься посилання в касаційній скарзі, сформулювала правовий висновок, згідно з яким рішення виконавчого комітету як органу опіки та піклування є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у осіб, яких рекомендовано призначити опікунами, таке рішення не порушує прав та обов`язків інших опікунів та підопічного. Правові наслідки для інших опікунів, підопічного виникають виключно в результаті постановлення рішення судом, в процесі чого саме і відбувається оцінка усіх доказів у сукупності, зокрема й оскаржуваного рішення органу опіки та піклування, яке не має наперед встановленої сили для суду, який розглядає справу і вирішує правове питання призначення опікуна недієздатній особі.

48. Частинами першою, другою статті 294 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

49. Суди вказали, що недієздатна ОСОБА_2 , окрім сина (заявника у цій справі), має чоловіка - ОСОБА_4 та дочку ОСОБА_3 .

50. Водночас орган опіки та піклування встановив, що ОСОБА_2 проживає у м. Ходорів разом із сином ОСОБА_1 .

51. Дочка ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у квітні 2025 року звернулась до апеляційного суду із заявою, в якій повідомила, що не має можливості виконувати обов`язки опікуна матері з огляду на віддаленість від м. Ходорів Львівської області свого місця проживання (м. Буча Київської області), систематичні відрядження по роботі та складні взаємовідносини з матір`ю.

52. Крім того у грудні 2025 року заявник надав апеляційному суду довідку про те, що його сестра - ОСОБА_3 вагітна та просив викликати в судове засідання і заслухати представника органу опіки та піклування.

53. Також суду було надане рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 22 квітня 2025 року у справі № 443/456/25 про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , яке набрало законної сили, та згідно з яким сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини між ними припинені.

54. Заперечуючи факт використання інституту опіки з метою ухилення від мобілізації під час воєнного стану, ОСОБА_1 надав апеляційному суду свій військово-обліковий документ, згідно з яким він є військовозобов`язаним, перебуває на обліку в РТЦК та СП, дані уточнив вчасно, пройшов військово-лікарську комісію, визнаний придатним до військової служби і має відстрочку від мобілізації.

55. Однак апеляційний суд вказаним документам оцінки не надав та висновки Верховного Суду, щодо питань застосування норм права у подібних правовідносинах, врахував не в повній мірі.

56. З огляду на те, що обставини, які необхідні для вирішення питання про призначення опікуна недієздатної особи наразі, не встановлені, а до повноважень Верховного Суду не належить встановлення фактичних обставин, надання оцінки чи переоцінки зібраних у справі доказів, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування постанови суду апеляційної інстанції в частині вирішення питання про призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_2 за поданням органу опіки та піклування, і направлення справи в цій частині на новий розгляд до апеляційного суду для повного та об`єктивного встановлення обставин, які мають значення для справи.

57. Під час нового розгляду справи апеляційному суду доцільно заслухати представника органу опіки та піклування, з`ясувавши, зокрема:

- чи підтримує орган опіки та піклування своє подання, затверджене рішенням виконавчого комітету Ходорівської міської ради від 26 березня

2024 року № 66;

- хто фактично виконував функції опікуна ОСОБА_2 після визнання її недієздатною та встановлення над неї опіки рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 10 лютого 2025 року;

- чи надходили до органу опіки та піклування звернення інших (окрім

ОСОБА_1 ) осіб, бажаючих виконувати функції опікуна ОСОБА_2 , і якщо так, то які результати розгляду таких звернень

58. Крім того необхідно з`ясувати чи не змінився статус ОСОБА_5 як військовозобов`язаного, наявність в нього відстрочки від мобілізації, тощо.

59. У разі необхідності, апеляційний суд також не позбавлений можливості викликати в судове засідання колишнього чоловіка ОСОБА_2 та її дочку.

60. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сидорак Наталія Богданівна, задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2025 року в частині вирішення питання про призначення за поданням органу опіки та піклування ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_2 скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Сердюк В. В. Шипович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua