Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №140/5880/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/5880/25 пров. № А/857/50095/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сала П. І.,

суддів: Заверухи О. Б.,

Димарчук Т. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року (суддя Денисюк Р.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом щодо оскарження рішення Головного управління ПФУ в Черкаській області № 032450007844 від 31.03.2025 про відмову у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII та зобов`язання відповідача здійснити таке переведення з дати звернення (07.11.2024), зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 21.05.1990 по 01.05.2016 та з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плити для призначення пенсії державного службовця, видані виконавчим комітетом Нововолинської міської ради № 06-14/26 та № 06-14/27 від 07.11.2024.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 вказаний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ПФУ в Черкаській області від 31.03.2025 № 032450007844 про відмову у переведенні позивачки на пенсію за віком за нормами Закону України "Про державну службу".

Зобов`язано Головне управління ПФУ в Черкаській області з 07.11.2024 здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001 по 01.05.2016.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в Черкаській області на користь позивачки судовий збір в сумі 605,60 грн.

У поданій апеляційній скарзі Головне управління ПФУ в Черкаській області просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини. Зазначає, що періоди роботи посадових осіб в органах місцевого самоврядування не зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, отже станом на 01.05.2016 позивачка не має стажу роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 цього Закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою про перехід із пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, на пенсію за віком за Законом України "Про державну службу".

За результатами розгляду заяви, рішенням від 15.11.2024 № 032450007844 відповідач надав відмову, посилаючись на відсутність для цього правового підстав.

Таке рішення позивачка оскаржила в судовому порядку.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі № 140/14717/23, яке набрало законної сили 15.03.2025, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ПФУ в Черкаській області № 032450007844 від 15.11.2024 щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII. Зобов`язано Головне управління ПФУ в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.11.2024 та вирішити питання про переведення її з пенсії за віком, призначеної на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 19.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання зазначеного судового рішення Головним управлінням ПФУ в Черкаській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято рішення № 032450007844 від 31.03.2025, яким відмовлено у переході на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII, оскільки відсутній стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Не погодившись з цим рішенням, позивачка знову звернулася до суду.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача не було фактичних та правових підстав для незарахування до стажу державної служби позивачки періодів роботи на посадах в органах місцевого самоврядування та відмови у зв`язку із цим у переведенні на інший вид пенсії з огляду на наявність у позивачки умов для реалізації права на одержання пенсії державних службовців згідно із пунктами 10, 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII та відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками та вважає їх правильними.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 46 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у частині другій зазначено, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Законодавством визначено певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу " від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до зазначеної статті є досягнення такими особами пенсійного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 46 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.

Згідно з п. 8 розд. XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, у даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283).

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Так, абзацом 13 пункту 2 Порядку № 283 передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Згідно з п. 4 Порядку № 283 обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Крім того, пунктом 4 частини другої статті 46 Закону № 889-VIII визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Стаття 14 Закону № 2493-III встановлює категорії посад в органах місцевого самоврядування, відповідно до яких: шоста, сьома категорії - в тому числі посади начальники відділів, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів.

За вимогами статті 15 Закону № 2493-III при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги у межах відповідної категорії посад. Встановлюються такі ранги посадових осіб місцевого самоврядування: особам, які займають посади, віднесені до сьомої категорії, може бути присвоєно 15, 14 і 13 ранг. У трудовій книжці посадової особи місцевого самоврядування робиться запис про присвоєння, зміну чи позбавлення її відповідного рангу.

Статтею 22 Закону № 2493-III передбачено, що до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Відповідно до п. 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується (служба), зокрема, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Таким чином, посада, на якій позивачка перебувала в органах місцевого самоврядування, відповідно до ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та п. 2 Порядку № 283 входить до переліку посад, які зараховуються до стажу державної служби.

Вказане спростовує доводи апелянта про те, що стаж роботи на посаді в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця.

Крім того, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.09.2019 за результатами розгляду справи № 530/1812/16-а, де вказано, що час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" зараховується до стажу державної служби.

Отже, посади, які обіймала позивачка за час роботи в органах місцевого самоврядування, відносяться до посад, які прирівняні до посад державної служби та дають право на пенсійне забезпечення у порядку, визначеному законодавством про державну службу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведений у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 500/6640/16, від 10.02.2021 у справі № 825/1453/18, від 12.04.2021 у справі № 591/3924/16-а.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо зарахування їй до стажу державної служби спірного періоду роботи в органах місцевого самоврядування.

Звідси випливає, що на момент звернення позивачки до пенсійного органу було дотримано всіх умов, необхідних для реалізації права на переведення на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, п. 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII.

Відтак рішення Головного управління ПФУ в Черкаській області від 31.03.2025 № 032450007844 є протиправним та правомірно скасоване судом першої інстанції з покладенням на відповідача обов`язку, спрямованого на ефективне відновлення порушених прав позивачки у спірних правовідносинах.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 в частині відмови у задоволенні позову не є предметом апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, ураховуючи наведені вище мотиви, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги також відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, 316, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року у справі № 140/5880/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя П. І. Сало

судді О. Б. Заверуха

Т. М. Димарчук