Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №460/21030/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/21030/25 пров. № А/857/2584/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Мандзія О.П.,

Суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі №460/21030/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,-

суддя у І інстанції – Нор У.М.,

дата ухвалення рішення – 16.12.2025,

місце ухвалення рішення – м. Рівне,

дата складення повного тексту рішення – 16.12.2025,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – апелянт, відповідач), в якому просив суд визнати протиправними дії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії,

на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»,

на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»

на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 02.10.25.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказує, що з 01.03.2023 відбулася індексація пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» пунктом 1 якої передбачено, що індексація проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197. В подальшому, з 01.03.2024 відбулася індексація пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» пунктом 1 якої передбачено, що індексація проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796. З 01.03.2025 відбулася індексація пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2024 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» пунктом 1 якої передбачено, що індексація проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Проте, його пенсія не була проіндексована, а встановлено доплату згідно з Постановами №168, №185 – 100 грн. За наведеного, вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, 1,0796 та 1,115. Вважаючи, що відповідач провів індексацію його пенсії з порушенням законодавства, позивач звернувся до суду з цим позовом. Просить позов задовольнити повністю.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі №460/21030/25 позов задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови здійснити з 02.10.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2023 із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019-2021 роки. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2023 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,197, 1,0796, 1,115 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 02.10.2025. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області сплачений судовий збір в сумі 968,96 грн. .

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, оскільки вважає, що вказане судове рішення прийняте з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що Постановою Кабінету Міністрів України №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 затверджено Порядок проведення індексації пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі також Порядок №124). Вказаним Порядком, зокрема передбачено здійснення перерахунку пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом 1 п. 4 цього Порядку. Таким чином, при перерахунку пенсії у 2019 році при перерахунку пенсії застосовувався показник середньої заробітної плати станом на 01.10.2017, який складав 3764,40 грн та збільшенню на коефіцієнт 1,17 (п. 2 Постанови КМУ №124) та становив 4404,35 грн; у 2020 – 4888,83 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 (Постанова КМУ №251 від 01.04.2020)); у 2021 - 5426,00 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 (Постанова КМУ №127 від 22.02.2021)); у 2022 році - (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 (Постанова КМУ №118 від 16.02.2022)); у 2023 році – 7405,03 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 (Постанова КМУ №168 від 24.02.2023)); у 2024 році – 7994,47 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 (Постанова КМУ №185 від 23.02.2024)); у 2025 році – 8913,83 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 (Постанова КМУ №209 від 25.02.2025)).

Згідно з електронною справою, з 07.03.2022 за заявою від 12.04.2022 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки – 10846,37 грн.

Позивачу з -1.03.2023 встановлено доплати до пенсії. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З 01.03.2025 позивачу збільшено відповідно до Порядку №124 з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 на коефіцієнт 1,046.

Стверджує, що пенсія позивачу призначена, перерахована та виплачується у спосіб та порядку, визначені чинним законодавством.

Апелянт просив скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у цій справі та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

За приписами ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується письмовими доказами, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При призначенні пенсії позивачу застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (за 2019-2021 роки) у розмірі 10846,37 грн. – відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом у відповідь на адвокатський запит, повідомило, що оскільки пенсію призначено з врахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2019-2021 роки, то підстав для індексації пенсії, шляхом збільшення на відповідні коефіцієнти показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, яка врахована для призначення пенсії, відповідно до постанов Уряду№168, №185 та №209 не було.

Водночас, до пенсії позивача встановлено підвищення:

100,00 грн. – з 01.03.2023.

100,00 грн. – з 01.03.2024.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що, з урахуванням висновків Верховного Суду, відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі ч.2 ст.42 Закону №1058-ІV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії замість застосування коефіцієнта збільшення 1,197, 1,0796 та 1,115 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не відповідно до вимог чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів керується таким.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV-IV від 09.07.2003 (далі також Закон №1058-ІV, у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону (Преамбула Закону №1058-ІV).

Положеннями ст. 9 Закону №1058-ІV-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Статтею 27 Закону №1058-ІV установлено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.

За ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-ІV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Письмовими доказами підтверджується та сторонами не заперечується те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 07.03.2022.

Щодо застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні на коефіцієнти збільшення, слід зазначити таке.

За ч. 2 ст. 42 Закону №1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення (абз. 1).

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини (абз. 3).

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №124), яким визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (п. 1).

Згідно з п. 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.

Викладене у сукупності свідчить про те, що приписи Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019, не узгоджуються з приписами ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

- у Порядку №124 йдеться про показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (п. 5);

- у Законі №1058-ІV зазначено про показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до ст. 7 Закону №1058-ІV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

У контексті викладеного слід зазначити, що умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України.

Тобто абзац 1 разом з абзацом 2 п. 5 Порядку №124 повинні застосовуватися відповідно до приписів ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки у п. 1 Порядку №124 стверджено, що такий відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Отже, під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Отже, при проведенні перерахунку пенсій згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При призначенні пенсії при розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення пенсії застосовано показник середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2019-2021 роки – 10846,37 грн (а.с.21)

Апеляційний суд звертає увагу, що у межах спірних правовідносин застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України:

- №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 (коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,197);

- №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 (коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,0796);

- №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 (коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,115).

Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним.

З врахуванням вищевикладеного, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

При цьому, відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», без застосування коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796 та 1,115 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 27.01.2025 у справі №620/7211/24 та від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, а також постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі №200/5836/24.

У такому контексті слід зазначити, що відповідач, встановивши позивачу щомісячні доплати до пенсії в розмірах замість застосування відповідних коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.

Доцільно зауважити, що відповідні коефіцієнти підлягають послідовному застосуванню до показника середньої заробітної плати позивача, який враховується для обчислення пенсії. Такий підхід узгоджується з метою індексації - забезпечення збереження купівельної спроможності пенсій - та гарантує реалізацію конституційного права особи на достатнє пенсійне забезпечення, передбаченого статтями 46 та 48 Конституції України.

Підсумовуючи викладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі №460/21030/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. П. Мандзій

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар