Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №240/22491/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/22491/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції

- Майстренко Наталія Миколаївна

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

22 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О. ,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення.

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 02.07.2025 за №918260825050 про стягнення надміру виплаченої суми пенсії у сумі 89253,78 грн. за період з 13.11.2023 по 01.01.2025 та зобов`язати відповідача виплатити утримані суми пенсії.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 02.07.2025 за №918260825050.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повернути ОСОБА_1 кошти, утримані з його пенсії на підставі рішення від 02.07.2025 за №918260825050.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що стягнення надміру виплачених сум пенсії можливе лише у випадках зловживань з боку пенсіонера або подання недостовірних даних, проте відповідач не надав жодних доказів винних дій позивача, а негативні наслідки за помилкове або ревізійне скасування раніше встановленої інвалідності має нести держава.

ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Апелянт стверджує, що оскільки на підставі витягу з рішення експертної команди від 10 лютого 2025 року позивачу було змінено групу інвалідності з ІІ на ІІІ за минулий період, а надалі інвалідність взагалі було знято, то виплачені за цей час кошти є безпідставно отриманими. На думку пенсійного органу, приведення розміру пенсії у відповідність до чинного законодавства та актуального стану здоров`я особи не є порушенням прав пенсіонера.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, наголошуючи на відсутності у скарзі жодного обґрунтування того, у чому саме полягали його «зловживання».

Позивач зауважує, що він не подавав фіктивних документів, а зміна статусу відбулася внаслідок управлінських рішень державних органів, за які він не може нести фінансову відповідальність.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 (далі-позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та до 02.01.2025 отримував пенсію по інвалідності, а з 02.01.2025 отримує пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У виписці з акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №414798 від 15.11.2023, виданої Житомирською обласною МСЕК №2, при повторному огляді ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 13.11.2023 безтерміново.

Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, від 10.02.2025 встановлено, що за результатами переогляду у період з 13.11.2023 до 12.11.2024 ОСОБА_1 групу інвалідності змінено з ІІ на ІІІ, а з 13.11.2024 групу інвалідності позивачу не встановлено.

В подальшому, у зв`язку з надходженням такого витягу, 02.07.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення №918260825050 про утримання надміру виплачених сум пенсії, оскільки за період з 13.11.2023 по 01.01.2025 виникла надміру виплачена сума пенсії у розмірі 89253,78 грн.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 №1058-IV (далі - Закон України №1058-ІV).

Частиною 1 статті 30 Закону України №1058-ІV встановлено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Статтею 31 Закону України №1058-ІV передбачено, що причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством. Органи Пенсійного фонду та застрахована особа мають право в установленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи.

Порядок утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій визначений статтею 50 Закону України №1058-IV.

Згідно з частиною 1 цієї статті суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 №6-4, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 за №374/7695 (далі - Порядок №6-4).

Відповідно до пункту 2 названого Порядку переплата пенсії - це сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством. Згідно з пунктом 3 Порядку №6-4 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Виходячи зі змісту зазначених норм, сума пенсії, яка надміру виплачена, повертається пенсіонером або стягується на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку у двох випадках: коли вона виплачена внаслідок зловживань з боку пенсіонера або у разі подання страхувальником недостовірних відомостей.

З огляду на це, чинним законодавством передбачені дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок, залежно від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на страхувальника.

У той же час, відповідальність може бути покладена на пенсіонера на підставі статті 50 Закону України №1058-IV виключно внаслідок зловживання з боку особи, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними/неправдивими відомостями. Відтак, умовою відповідальності є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.

Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним, тому для вирішення питання правомірності утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, повинен встановити факт переплати пенсії у зв`язку саме із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та того з чиєї вини нараховані суми виплат у розмірі, що не відповідає вимогам Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 у справі №688/742/17.

Як вже зазначалось, відрахування надміру виплаченої особі суми пенсії можливе лише у зв`язку із зловживаннями з боку пенсіонера або поданням страхувальником недостовірних даних.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком окружного суду, що у цій справі відповідач не довів факту зловживань з боку ОСОБА_1 .

Позивач отримував пенсію на підставі чинної на той момент довідки МСЕК, яка була видана уповноваженим державним органом. Подальша переоцінка стану здоров`я позивача іншою експертною командою та скасування попереднього рішення МСЕК ретроспективно не свідчить про вчинення позивачем протиправних дій під час первинного огляду. Згідно з принципом «належного урядування», якщо державний орган припускається помилки або змінює свій підхід до оцінки фактів, ризик такої помилки має нести сама держава, а не громадянин, який діяв добросовісно.

Аналогічний підхід викладено у численних постановах Верховного Суду (зокрема від 20 травня 2019 року у справі № 489/205/16-а та від 22 квітня 2021 року у справі № 688/742/17), де зазначено, що відсутність вини особи у надмірному отриманні коштів виключає можливість їх примусового стягнення.

Оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області не надано жодних доказів того, що ОСОБА_1 подав завідомо неправдиві відомості для встановлення ІІ групи інвалідності в 2023 році, рішення про утримання коштів є необґрунтованим. Доводи апелянта про необхідність «приведення пенсії у відповідність до закону» не можуть виправдовувати порушення вимог статті 50 Закону № 1058-IV щодо обмеженого переліку підстав для стягнення переплат.

Отже, оскільки відповідачем не доведено того, що переплата пенсії виникла в результаті зловживання з боку пенсіонера, і судом їх також не встановлено, пенсійним органом необґрунтовано вирішено питання щодо нарахування переплати за період з 13.11.2023 по 01.01.2025 у сумі 89253,78 грн.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції, що оскаржується, відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги, які були підставою для відкриття апеляційного провадження, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду та не спростовують висновки суду першої інстанції по суті справи, а тому не приймаються судом як належні.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав вважати оскаржуване рішення помилковим.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуюча Гнап Д.Д.

Судді Сушко О.О. Яремчук К.О.