Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №560/17142/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/17142/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

19 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 01.10.2025 року №222430004804 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 18.08.1993 року по 04.01.1995 року та з 20.03.1995 по 10.05.1995 року до пільгового стажу та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 23 вересня 2025 року.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.03.2026 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційних скарг зазначено, що позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційні скарги.

З урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 23.09.2025 позивач звернувся з заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (Закон № 1058-IV)..

Розглянувши заяву та надані документи за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області встановлено, що страховий стаж становить 41 рік 03 місяці 12 днів, пільговий стаж за Списком № 2 – 06 років 06 місяців 09 днів.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 01.10.2025 №222430004804 відмовлено заявнику у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового періоду роботи. До пільгового стажу роботи не зараховано період з 18.08.1993 по 10.05.1995 згідно пільгової довідки №51-19/936 від 17.09.2025, у Філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька АЕС» АТ Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», оскільки надана довідка не містить атестацію робочого місця.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірні періоди роботи позивача потрібно зарахувати до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до статті 13 Закону № 1788-XII та статті 114 Закону № 1058-IV.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно із пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до п. "б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (Закон №1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктами 1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

У пункті 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно із п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України “Про трудові книжки працівників” від 27.04.1993 №301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

З трудової книжки позивача та довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній №51-19/936 від 17.09.2025 встановлено, що ОСОБА_1 працював на посадах та виконував роботи, які відносяться до робіт з шкідливими умовами праці за Списком №2 у Філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька АЕС» АТ Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

З 18.08.1993 року по 04.01.1995 року працював слюсарем з ремонту реакторно-турбінного устаткування дільниці з ремонту трубопроводів, арматури та посудин турбінного відділення, цеху централізованого ремонту. За вказаний період (01 рік 04 місяці і 17 днів) передбачено пільгове пенсійне забезпечення за Cписком №2, відповідно до Розділу XІІІ підрозділ 2140000а-18455 Код КП 7233.1/18544/9 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року за №162.

З 20.03.1995 по 13.06.1995; 22.04.1996 року по 30.06.1996 року; 05.05.1997 року по 05.07.1997 року; 18.08.1997 року по 22.09.1997 року; 20.05.1998 року по 22.07.1998 року; 30.07.1998 року по 04.09.1998 року; 14.09.1998 року по 18.10 1998 року; 22.05.1999 року по 06.08.1999 року; 23.08.1999 року по 22.09.1999 року, 15.09.1999 року по 14.12.1999 року позивач працював майстром дільниці з ремонту трубопроводів, арматури та посудин турбінного відділення, цеху централізованого ремонту.

За вказаний період (01 рік 07 місяців і 07 днів) передбачено пільгове пенсійне забезпечення за Cписком №2, відповідно до Розділу XІІІ підрозділ 2140000б-23362 Код КП 1222.2/23362/- Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року за №162.

Крім того, позивач з 15.12.1999 по 12.01.2005 працював начальником дільниці з ремонту трубопроводів, арматури та посудин турбінного відділення, цеху централізованого ремонту. За вказаний період (05 років 00 місяців і 28 днів) передбачено пільгове пенсійне забезпечення за Cписком №2, відповідно до Розділу XІІІ підрозділ 13б Код КП 1222.2/24097/- Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 за №36.

З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що стаж роботи позивача за Списком №2 становить 08 років 00 місяців 22 дні, а тому є достатньо для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на три роки.

Колегія суддів зауважує, що однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що діяли в період такої роботи та наявність результатів атестації робочих місць.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. N 442, яка набула чинності 21.08.1992 року Порядок №442) та розробленими Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року №41 (Методичні рекомендації №41).

Основною метою атестації є регулювання відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

За приписами пункту 4 Порядку № 383, пункту 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій №41 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Згідно із пунктом 4.2 Порядку №383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

При цьому, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а.

Оскільки спірні періоди роботи позивача за Списком №2 з 18.08.1993 року по 04.01.1995 року та з 20.03.1995 по 10.05.1995 року підтверджені записами в трудовій книжці, довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №51-19/936 від 17.09.2025 року та проведеною атестацією робочих місць згідно наказу №444к від 10.05.2000 року (витяги з наказу та перелік робочих місць додаються, оригінали знаходяться в Філії ВП «Хмельницька АЕС» АТ Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом») і відповідно до Пункту 4.4 Порядку №383 вважаються атестованими, а тому вказаний період роботи повинен зараховуватись позивачу.

У спірні періоди роботи позивача за Списком №2 атестацію робочого місця не проведено з вини власника підприємствах, що не може позбавляти позивача права на зарахування таких періодів до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до статті 13 Закону № 1788-XII та статті 114 Закону №1058.

Також 22 вересня 2025 року позивачу виповнилось 57 років.

Отже, позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 23 вересня 2025 року.

Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 01.10.2025 №222430004804 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню, а для захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 18.08.1993 по 04.01.1995 та з 20.03.1995 по 10.05.1995 до пільгового стажу та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 23.09.2025.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.