Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №240/389/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/389/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Наталія Миколаївна

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

22 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задоволено, зокрема:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за жовтень 2022 року одночасно з компенсацією втрати частини доходу за час затримки виплати такої винагороди;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за жовтень 2022 року пропорційно часу його участі у бойових діях та заходах одночасно з компенсацією втрати частини доходу за час затримки виплати такої винагороди.

13.04.2026 до суду надійшла заява Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу виконання рішення у цій справі, в якій заявник просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду у цій справі, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення в зобов`язальній частині, а саме: стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 нараховані кошти в сумі 100000 грн.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення відмовлено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення задовольнити.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що у даній справі встановлено спосіб відновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а не стягнення конкретних сум, що робить неможливим зміну способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просить заявник, адже запропонований ним спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, установлену законом.

Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності із приписами мотивувальної та резолютивної частин рішення суду).

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Суд зауважує, що під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

При цьому, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту.

Відповідно до частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника, що судове рішення, що набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним). Тобто воно не може бути скасоване (змінене) судом, що його прийняв. Основні та додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними. Тому, суд, який прийняв рішення, може внести до нього виправлення, які не торкаються суті відомостей, що викладені у рішенні.

Заявник своєю заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, шляхом стягнення з відповідача (боржника) на користь позивача (стягувача) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100000 грн, фактично просить змінити резолютивну частину рішення, що змінює рішення суду по суті та його спосіб захисту, що, у свою чергу, є неможливим, оскільки судове рішення є незмінним.

Отже, подана позивачем заява становить вимогу не щодо зміни способу та порядку виконання судового рішення, а заявник фактично просить суд змінити резолютивну частину рішення суду по суті вирішених позовних вимог, що не узгоджується з приписами статті 378 КАС України щодо мети та цілей застосування відповідного процесуального механізму, спрямованого на виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

При цьому, безпідставними є посилання представника позивача на абзац другий частини третьої статті 378 КАС України, яким статтю було доповнено згідно з Законом № 4094-IX від 21.11.2024, оскільки вказана норма не є релевантною щодо спірних правовідносин.

Спір у даній справі стосується недотримання відповідачем законодавства щодо грошового забезпечення військовослужбовців у відносинах публічної служби, та не належить до категорії справ щодо захисту соціальних прав.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зміна способу виконання судового рішення у такому випадку не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування Державою витрат по виплаті заборгованості з додаткової винагороди.

Крім того, механізм, передбачений статтею 378 КАС України, не може використовуватись як спосіб перегляду судового рішення або заміни одного способу судового захисту іншим після набрання рішенням законної сили.

Доводи апеляційної скарги щодо тривалого невиконання рішення суду, відкриття виконавчого провадження, встановлення судового контролю та здійснення відповідачем розрахунку належної до виплати суми не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки самі по собі не свідчать про наявність правових підстав для зміни способу виконання судового рішення у запропонований заявником спосіб.

Окрім того, слід зазначити, що відповідачем вчинялись активні дії для виконання рішення суду у справі №240/389/24, а саме Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено нарахування грошового забезпечення в сумі 100 000 грн. Згідно відповіді встановлено, що до ІНФОРМАЦІЯ_1 надсилались заявки - розрахунки для отримання відповідного фінансування, тобто відповідачем здійснено необхідні заходи в межах покладених зобов`язань для виконання рішення суду в повному обсязі.

Суду не надано доказів того, що відповідач відмовляється виплачувати позивачу вказану нараховану суму.

Виходячи з вищенаведених мотивів суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення слід відмовити.

Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М.

Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.