Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №600/1035/26-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/1035/26-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк О.В.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

22 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Ватаманюка Р.В. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Гарнізонної військово-лікарської комісії "Військової частини НОМЕР_1 " про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Гарнізонно військово-лікарської комісії "Військової частини НОМЕР_1 " (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії Гарнізонної ВЛК «Військова частина НОМЕР_1 »: щодо не зазначення у постанові ВЛК, проведеного відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у формі довідки №2025-1014-1232-0827-7 від 14.10.2025, причинного зв`язку захворювань - «J45.9; Н52.2; Н53.0; М51.1; М42.10; J34.2; Е11.71; Н36; Е66.90; G55.1; Е11.42 Цукровий діабет другого типу, середнього ступеня важкості у стадії медикаментозної субкомпенсації. Непроліферативна діабетична ретинопатія обох очей. Діабетична дистальна сенсорна полінейропатія верхніх та нижніх кінцівок з чутливими розладами, незначним порушенням функції. Бронхіальна астма персистуюча легкого ступеня важкості частково контрольована. Складний короткозорий астигматизм ступеня 3.25Д при короткозорості у меридіані найбільшої аметропії 4.5Д обох очей при гостроті зору з корекцією 0.3 на кожне око. Амбліопія середнього ступеня обох очей. Хронічна вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія з переважним ураженням корінців L5-S1 справа з больовим та мязево-тонічним синдромами. Остеохондроз, спондилоартроз грудного та поперекового відділів хребта, множинні протрузїї міжхребцевих дисків з больовим синдромом, незначним порушенням статико-динамічної функції хребта», а саме як Захворювання, ТАК , пов`язані з проходженням військової служби, замість Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби;

- судові витрати покласти на відповідача;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати Гарнізонну військово-лікарську комісію «Військова частина НОМЕР_1 » подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14.10.2025 Гарнізонною військово-лікарською комісією «Військова частина НОМЕР_1 » проведено медичний огляд мобілізованого солдата військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За результатами проведеного медичного огляду постановою ВЛК, оформленою довідкою від 14.10.2025 №2025-1014-1232-0827-7, позивачу встановлено низку захворювань, зокрема: цукровий діабет другого типу у стадії медикаментозної субкомпенсації, непроліферативну діабетичну ретинопатію, діабетичну полінейропатію, бронхіальну астму, складний короткозорий астигматизм, амбліопію, хронічну вертеброгенну попереково-крижову радикулопатію, остеохондроз та спондилоартроз хребта, викривлення носової перегородки із порушенням носового дихання, ожиріння другого ступеня, а також інші супутні захворювання.

За наслідками медичного огляду ВЛК прийнято постанову про придатність ОСОБА_1 до проходження військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення та охорони, із визнанням його непридатним до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військах, морській піхоті та інших спеціальних підрозділах. При цьому частину встановлених захворювань, а саме: J45.9; Н52.2; Н53.0; М51.1; М42.10; J34.2; Е11.71; Н36; Е66.90; G55.1; Е11.42, ВЛК визначила як такі, що «не пов`язані з проходженням військової служби», тоді як захворювання І10, N20.0, К42.9 — як такі, що «пов`язані з проходженням військової служби».

06.11.2025 адвокатом Чернівковим Д.Ю. в інтересах позивача до Центральної військово-лікарської комісії подано заяву про перегляд постанови Гарнізонної ВЛК «Військова частина НОМЕР_1 » у формі довідки №2025-1014-1232-0827-7 від 14.10.2025.

Згідно із записами у військовому квитку позивача, 19.04.2025 під час проходження медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби без встановлення захворювань, які в подальшому були зафіксовані ВЛК 14.10.2025.

Відповідно до довідки №1196 від 25.04.2025 ОСОБА_1 прийнятий на військову службу за призовом під час мобілізації та проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 з 22.04.2025.

Як свідчать матеріали справи, у період проходження військової служби позивач неодноразово проходив амбулаторне та стаціонарне лікування у різних закладах охорони здоров`я, що підтверджується наявними у матеріалах справи медичними документами, зокрема виписками із медичних карт стаціонарного хворого, результатами КТ, МРТ, УЗД, ехокардіографії та консультативними висновками спеціалістів. З наданої медичної документації вбачається, що у період з травня 2025 року по грудень 2025 року у позивача діагностовано та зафіксовано розвиток таких захворювань як цукровий діабет другого типу з ускладненнями, діабетична ретинопатія, полінейропатія, бронхіальна астма, хронічна обструктивна хвороба легень, остеохондроз та радикулопатія, ожиріння, гіпертонічна хвороба, ураження міжхребцевих дисків, порушення функцій серцево-судинної системи та інші супутні захворювання.

Також судом встановлено, що згідно із витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №1/25/5937/В від 23.12.2025 ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю ІІІ групи строком на один рік, у зв`язку із наявними захворюваннями, зокрема цукровим діабетом другого типу з ускладненнями, радикулопатією, ожирінням, астмою та іншими супутніми патологіями.

Наказом командира НОМЕР_3 окремої бригади охорони №11/РС від 03.02.2026 позивача звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України.

Крім того, судом встановлено, що у медичній карті амбулаторного хворого №833668 міститься запис лікаря-ендокринолога від 03.10.2025, відповідно до якого захворювання «Е11.71 — цукровий діабет типу 2 з множинними мікросудинними та іншими уточненими не судинними ускладненнями» визначене як таке, що «ТАК, пов`язане з проходженням військової служби».

Згідно листа Центральної військово - лікарської комісії Збройних Сил України № 598/516 від 07.01.2026 року представника позивача повідомлено про те, що при встановленні діагнозу та прийняття оскаржуваної довідки гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 всі захворювання, які діагностовано у солдата ОСОБА_1 на момент огляду зазначено вірно.

Таким чином, Центральною ВЛК зазначено, що підстав для скасування постанови гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 №2025 1014-1232-0827-7 від 14.10.2025 року не вбачається.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Правове регулювання проходження військової служби та виконання громадянами України військового обов`язку визначається Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, пов`язаною з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно зі статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби, а також встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм із проходженням військової служби.

Порядок проведення військово-лікарської експертизи врегульовано Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

Відповідно до пункту 2.4.10 Положення №402 постанова ВЛК регіону може бути оскаржена до Центральної військово-лікарської комісії або до суду.

Як встановлено судом, позивач звертався до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо перегляду постанови гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 №2025-1014-1232-0827-7 від 14.10.2025 року.

Із наявної в матеріалах справи відповіді Центральної ВЛК вбачається, що звернення позивача розглянуто, проведено перевірку правильності встановленого діагнозу та прийнято висновок про відсутність підстав для скасування постанови гарнізонної ВЛК. Центральна ВЛК дійшла висновку, що всі захворювання, встановлені позивачеві на момент проведення огляду, визначені правильно, а підстав для зміни формулювання причинного зв`язку не встановлено.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до пунктів 21.1-21.7 Положення №402 саме військово-лікарські комісії наділені повноваженнями щодо встановлення причинного зв`язку захворювань, травм, поранень та визначення відповідного формулювання постанови ВЛК.

Згідно з підпунктом «ж» пункту 21.5 Положення №402 формулювання «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» застосовується у випадку, якщо захворювання виникло до проходження військової служби і така служба не вплинула на перебіг захворювання або придатність особи до військової служби.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач фактично не погоджується із висновком ВЛК щодо причинного зв`язку захворювання, однак належних та допустимих доказів порушення процедури проведення медичного огляду, неповноти дослідження медичної документації чи перевищення відповідачем наданих повноважень суду не надано.

Водночас суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13.06.2018 у справі №806/526/16, від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, від 09.12.2020 у справі №814/2722/16, від 12.02.2021 у справі №820/5570/16, відповідно до яких суд не вправі надавати оцінку професійним діям лікарів-членів ВЛК, визначати правильність медичних діагнозів та самостійно встановлювати причинний зв`язок захворювань із проходженням військової служби, оскільки такі питання належать до спеціальних знань у сфері медицини та віднесені законом до компетенції ВЛК.

Суд зазначає, що питання встановлення причинного зв`язку захворювання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії. Судовий контроль у такій категорії спорів полягає виключно у перевірці дотримання процедури прийняття рішення та меж наданих повноважень, а не у підміні висновків спеціалізованого медичного органу власною оцінкою.

Відтак, з огляду на те, що доказів того, що гарнізонна ВЛК військової частини НОМЕР_1 діяла поза межами повноважень, із порушенням вимог Положення №402 або без належного дослідження медичної документації, матеріали справи не містять, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що постанова гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Курко О. П.

Судді Ватаманюк Р.В. Боровицький О. А.