Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №490/2199/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

490/2199/26

Центральний районний суд м. Миколаєва

___________________________________________________________________________

Справа № 490/2199/26

1 – кп/490/919/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026152020000093 від 18.01.2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого на посаді заступника директора приватного підприємства «Захід», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

18.01.2026 року, близько 12 год. 20 хв., у денний (світлий) час доби, за відсутності опадів, ОСОБА_3 керуючи технічно-справним автомобілем «Lexus LX 600», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині просп. Центрального в м. Миколаєві, яка має три смуги, призначені для руху в одному напрямку, розділені лінією горизонтальної дорожньої розмітки 1.5 Розділу 34 ПДР по напрямку від вулиці вул. 6-ї Слобідської до вул. 3-ї Слобідської, в межах крайньої лівої смуги руху, грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 12.1, 12.3, 18.1, 18.4 ПД, а саме: будучи зобов`язаним знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, не обрав безпечної швидкості, щоб ураховувати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем «Lexus LX 600», реєстраційний номер НОМЕР_2 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 «Пішохідний перехід» ПДР України, та дорожньою розміткою 1.14.2 Розділу 34 ПДР України «Пішохідний перехід», перед яким в середній та крайній правій смузі для руху, зупинились легкові автомобілі, надаючи перевагу в русі пішоходам, своєчасно не вжив заходів до зниження швидкості аж до повної зупинки керованого ним автомобіля, хоча мав таку технічну можливість, не переконався, що на пішохідному переході відсутні пішоходи, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, а навпаки продовжив рух у обраному ним напрямку, внаслідок чого допустив контактування передньою правою частиною автомобіля «Lexus LX 600», реєстраційний номер НОМЕР_3 (передньою правою частиною облицювання переднього бампера, передньою правою фарою, передньою правою частиною капота), з лівою частиною тіла пішохода ОСОБА_6 , яка перетинала проїжджу частину просп. Центрального в межах нерегульованого пішохідного переходу та рухалась справа наліво відносно напрямку руху ОСОБА_3 .

Внаслідок виниклої дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді численних синців та саден в області обличчя, крововиливів в м`яких тканинах голови, крововиливу під павутинну оболонку мозку та мозочка, крововиливів в стовбуровий відділ мозку, перелому кісток основи черепа, лівих верхньої та нижньої кінцівок, ребер, тазу з пошкодженням внутрішніх органів у вигляді забою з множинними розривами (мозку, легень, печінки, лівої нирки, селезінки) з послідуючим розвитком внутрішньо-плевральної та внутрішньочеревної кровотечі та гострої крововтрати, від яких вона померла о 22 год. 05 хв. 18.01.2026 року у приміщенні КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги».

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, винним себе визнав повністю та, не оспорюючи фактичних обставин справи, підтвердив факт вчиненням ним вказаного злочину при викладених вище обставинах. Суду повідомив, що 18.01.2026 року він керував автомобілем «Lexus LX 600», реєстраційний номер НОМЕР_3 та рухався по проспекту Центральному в м. Миколаєві по лівій крайній смузі. Підїжджаючи до неругульованого пішохідного переходу він побачив, що автомобілі попереду почали зупинятись і він теж почав знижувати швідкість, однак не встиг повністю зупинити автомобіль і допустив зіткнення з пішоходом. Він не бачив жінку, яка перетинала проїзджу частину, автомобілі які були попереду в правій смузі закрили видимість. Він побачив її вже в момент зіткнення. Після зіткнення він надавав їй необхідну допомогу, одразу викликав швидку та поліцію. Під час перебування її в лікарні він повністю покрив всі витрати на лікування, але жінка померла. Щиро каявся у вчиненому, просив суд строго його не карати. Він повністю відшкодував моральну та матеріальну шкоду і допомогає її сім`ї.

Потерпілий ОСОБА_7 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши що матеріальних претензій до обвинуваченого немає, оскільки заподіяні збитки ним було відшкодовано в повному обсязі, просив суд строго не карати обвинуваченого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 , не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь - які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку учасників процесу та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Статтею 65 КК України встановлено, що суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

На підставі ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшують покарання суд визнає щире каяття, повне визнання своєї провини, сприяння в розслідуванні кримінального правопорушення, повне відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.

На підставі ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює на посаді заступника директора приватного підприємства «Захід», на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується суто позитивно, 03.11.2022 року ОСОБА_3 було проведено операцію по заміні аортального клапана з J-стернатомією у зв`язку із чим обвинувачений знаходиться під постійним медичним наглядом в Університетській лікарні Коч, та зобов`язаний відвідувати лікарню щонайменше один раз на місяць. Також, обвинувачений має подяку від військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України за активну співпрацю з військовою частиною, має подяку від Полку спеціального призначення "АЗОВ" за допомогу у сприянні захисту Української держави, приватне підприємство "Захід" співзасновником та керівником якого є обвинувачений нагороджено почесною грамотою зведеного загону безпілотних літальних апаратів за благодійну діяльнасть і гуманітарну допомогу, особисто ОСОБА_3 регулярно перераховуються кошти на потреби ЗСУ (протягом 2026 року перераховано 500 000 грн.).

Згідно досудової доповіді, орган пробації дійшов висновку, що: ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюється як - низький; ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як - низький. На думку органу пробації виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Скоєне ОСОБА_3 кримінальне правопорушення відноситься до вчинених з необережності.

Частиною 1 статті 69 КК України, встановлено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Частиною 2 статті 69 КК України, встановлено, що на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Що стосується даних про особу винного, то вони мають оцінюватися судом, передусім, із точки зору можливості досягнення за допомогою, зокрема більш м`якого покарання поставлених перед ним цілей. Ці дані можуть бути як пов`язані, так і не пов`язані із вчиненим злочином: особа може позитивно характеризуватися з урахуванням її колишніх заслуг перед суспільством і державою (наявність нагород, позитивна характеристика за місцем проживання, роботи чи навчання тощо), може позитивно виявити себе вже після

вчинення злочину (допомога потерпілому, сумлінна праця та зразкова поведінка, добровільне відшкодування збитків тощо). Проте у всіх ситуаціях застосування ст. 69 КК України, суд повинен встановити і вказати у вироку на такі дані про особу винного, які дають йому можливість дійти обґрунтованого припущення (висновку) про те, що призначення в конкретному випадку більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (санкцією), є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Наведені вище обставини дають суду підстави для призначення ОСОБА_3 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, оскільки на думку суду його посткримінальна поведінка свідчить про щирість каяття, усвідомлення наслідків вчиненого та готовність добровільно нести відповідальність за скоєне і без застосування до нього більш суворих заходів кримінальної репресії.

Враховуючи особу обвинуваченого та обставини і характер вчиненого кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства. Наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також позиція потерпілого в даному випадку дають суду підстави прийти до висновку, що ОСОБА_3 можливо призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді штрафу в розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без призначення додаткового покарання, оскільки саме це покарання найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст. 50 КК України та на думку суду, буде достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягнення з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на проведення експертиз: авто-технічної експертизи по дослідженню технічного стану транспортного засобу № 286-34-26, що складає 3392,64 грн.; транспортно-трасологічної експертизи за фактом наїзду транспортного засобу на пішохода № 287-34-26, що складає 3392,64 грн.; авто-технічної експертизи по дослідженню обставин і механізму ДТП № 626-34-26, що складає 5937,12 грн.

Заходи забезпечення по кримінальному провадженню підлягають скасуванню.

Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід застосований до обвинуваченого у вигляді особистого зобов`язання підлягає скасуванню.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч гривень) без позбавлення права керування транспортними засобами.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов`язання - скасувати.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь держави судові витрати на проведення експертиз: судової авто-технічної експертизи по дослідженню технічного стану транспортного засобу № 286-34-26, у сумі 3392 (три тисячі триста дев`яносто дві гривні) 64 коп.; судової транспортно-трасологічної експертизи за фактом наїзду транспортного засобу на пішохода № 287-34-26, у сумі 3392 (три тисячі триста дев`яносто дві гривні) 64 коп.; судової авто-технічної експертизи по дослідженню обставин і механізму ДТП № 626-34-26, у сумі 5937 (п`ять тисяч дев`ятсот тридцять сім гривень) 12 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.01.2026 року з транспортного засобу «Lexus LX600» реєстраційний номер НОМЕР_5 , який належить на праві власності ТОВ "Лентакс - ЮГ".

Речові докази по справі: транспортний засіб «Lexus LX600» реєстраційний номер НОМЕР_5 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3 – вважати повернутим за належністю.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий ОСОБА_1