Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №945/580/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/580/26

Провадження № 2/945/1071/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Павленко І.В., за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі судових засідань в м. Миколаїв цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 16020 грн, що утворилася внаслідок невиконання зобов`язання за умовами договору № 08.09.2019-100000050 від 08.09.2019, який укладений між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 про надання фінансового кредиту.

В обґрунтування вимог зазначив, що між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу № 290224-11 від 29.02.2024, відповідно до якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідача. Кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі. В свою чергу Відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 04.03.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 16020,00грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 9000,00 грн та за відсотками - 2520,00 грн, а також штраф у розмірі 4500,00 грн, який нараховано відповідно до п. 5.4 Кредитного договору 08.09.2019-100000050 від 08.09.2019 року, чим порушуються права та інтереси Позивача. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за Кредитним договором № 08.09.2019- 100000050 від 08.09.2019 року в розмірі 16 020,00 грн, суму понесених Позивачем судових витрат у розмірі 2 856,98 грн, які складаються з: 2 662,40 грн. судового збору; 194,58 грн. витрат, понесених Позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками Відповідачу.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 20 березня 2026 року позов залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25 березня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як позивача, так і його представника. Водночас представник позивача у мотивувальній частини позову виявив згоду на розгляд справи без участі позивача та його представника та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом надсилання рекомендованих листів за адресою його реєстрації, які повернулись з позначкою на повідомленнях «адресат відсутній за вказаною адресою», а також шляхом розміщення оголошень про виклик до суду на сайті суду.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.05.2023 року року у справі № 755/17944/18 провадження № 61-185св23.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.01.2023 року у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22), що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Отже, листи, що повернулися з відміткою в довідці поштового відділення про причину повернення: «за відсутністю адресата за вказаною адресою» - є належно врученими.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з викладеного, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 08.09.2019 року укладено Кредитний договір № 08.09.2019-100000050.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 9 000,00 грн, що підтверджується додатково довідкою субконто (виписка) на наступних умовах: строк, на який надається кредит 14 календарних днів з дати отримання; період користування кредитом - сума кредиту 9 000,00 грн та проценти 2 520,00 грн сплачуються до 21.09.2019 року включно; процентна ставка - фіксована незмінювана процентна ставка у розмірі 28% в процентному значенні.

Згідно п. 1.1. Договору за цим Договором Кредитор зобов`язується надати кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1.2. встановлено, що кредит надається для використання Позичальником на будь-які законні цілі, включаючи перекредитування, підприємницьку, незалежну професійну діяльність або виконання обов`язків найманого працівника. Сторони погодились, що Кредит за даним договором не є споживчим, а даний договір не є договором про надання споживчого кредиту.

Відповідно до п.1.3. Договору протягом трьох робочих днів з дати прийняття пропозиції Позичальником Кредитодавець надає Позичальнику кредит на наступних умовах: сума кредиту встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; тип кредиту - фінансовий кредит; строк, на який надається кредит, встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) встановлюються у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів міститься в окремому документі та є невід`ємною частиною кредитного договору. Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності (п.2.1 Договору).

Згідно п. 2.3. Договору надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника Днем надання Кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитора, а днем погашення Кредиту - день зарахування коштів на поточний рахунок Кредитора, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитора. У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитора, Позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку користування Кредитом. (п. 2.4 Договору).

Відповідно до п.п. «а» п. 4.1. Договору Позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені в Договорі цілі і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця до дати, вказаній у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти. У разі несплати кредиту та/або процентів у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню кредиту та/або процентів з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою. У разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми кредиту та нарахованих процентів до Позичальника може бути застосований штраф згідно п.5.4. кредитного договору (п.7.1 Договору).

Відповідно до кредитного договору № 08.09.2019-100000050 від 08.09.2019 року Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 9 000,00 грн, що належним чином підтверджується квитанцією про перерахунок коштів 08.09.2019 року та карточкою Субконто боржника (виписка) по Кредитному договору.

Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» на запит суду надало інформацію, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту і відповідно до виписки по рахунку, 08.09.2019 на карту відповідача надійшло 9000 грн.

Отже, Кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі.

Між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № 290224-11 від 29.02.2024.

Відповідно до п. 5.1.1. зазначеного Договору факторингу Фактор має право набувати право вимоги до Боржника на всі суми, відступлені йому Клієнтом, згідно цього договору.

Відповідно до п.п. 2.3, 2.4, 2.5 Договору факторингу за цим договором Клiєнт вiдступає Право вимоги до Боржника за Кредитним договором Факторовi, внаслiдок чого Клiєнт передає, а Фактор одержує право вимагати вiд Боржника належного виконання вcix зобов`язань за Кредитним договором. Клiєнт вiдповiдає перед Фактором за дiйснiсть грошових вимог, право яких вiдступаеться Факторовi за цим Договором, але не вiдповiдає за невиконання або неналежне виконання вимоги Боржником. Сторони домовились, що Право вимоги за Кредитним договором вважається відступленим Клiєнтом Факторовi з моменту пiдписання Сторонами вiдповiдного Актy приймання-передачi Перелiку (Додаток 1). Пiсля пiдписання Актy приймання-передачi Перелiку до Фактора переходять вci права та обов`язки Клiєнта, як сторони, якi виникли на пiдставi Кредитного договору в обсязi i на умовах, що iснують на момент укладення цього Договору.

На виконання умов зазначеного договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором 08.09.2019 - 100000050 від 08.09.2019 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , вказане підтверджується витягом з реєстру прав вимог № 1.

Позивачем 05.03.2024 року на фінансовий номер телефону відповідача ОСОБА_1 , а саме НОМЕР_2 , було направлено СМС-повідомлення такого змісту: «Укладено Договір факторингу № 290224-11 від 29.02.2024р. Проведено відступлення права вимоги за кредитним договором 08.09.2019-100000050 від 08.09.2019. Ваш новий кредитор ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР": 43170298;01133; м. Київ; вул. Алмазова Генерала; буд.13; оф.601;0-800- 20-33-20;Info@newcollector.com.ua; http://newcollector.com.ua/"; сплачувати необхідно в ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».

Отже, Позивач є належним кредитором за кредитним договором № 08.09.2019 - 100000050 від 08.09.2019 року, укладеним між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 .

Із довідки про розмір простроченої заборгованості № 10358/26-ДПЗ від 04.03.2026 суд встановив, що заборгованість відповідача становить 16020 грн та складається з 9000 грн заборгованості за тілом кредиту, 2520 грн простроченої заборгованості за відсотками та 4500 грн штрафу.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання ним в кредит від ТОВ «Споживчий центр» грошових коштів у сумі 9000 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов означеного кредитного договору у строки, передбачені цим правочином.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 (далі Закон №675), пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12 ст. 11 Закону № 675).

Статтею 12 Закону № 675 визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону № 675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частина 1, 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За встановлених обставин, на підставі досліджених матеріалів цивільної справи, враховуючи викладені вище норми матеріального права, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання за Кредитним договором, не повернувши кредитодавцю як основну суму боргу, так і, обумовлені цим правочином, відсотки за користування кредитом, факт порушення умов означеного договору зі сторони відповідача є доведеним стороною позивача.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав в повному обсязі грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту (тіла кредиту та відсотків за користування ним) за Кредитним договором кредитодавцю ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Новий колектор», суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 11520 грн, з яких 9000 грн заборгованості за тілом кредиту, 2520 грн простроченої заборгованості за відсотками.

Що стосується заявленої вимоги про стягнення простроченої заборгованості зі штрафу у розмірі 4500,00 грн (який нараховано відповідно до п. 5.4 Кредитного договору 08.09.2019 -100000050 від 08.09.2019 року), суд зазначає таке.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 4500 грн, є такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1, 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із дослідженої платіжної інструкції судом встановлено, що позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнта в розмірі 0,8 ставки в сумі 2 662,40 грн та 194,58 грн витрат, понесених внаслідок відправлення копії позовної заяви відповідачу, які, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2054,46 грн.

Керуючись ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 247, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за Кредитним договором № 08.09.2019-100000050 від 08.09.2019 в розмірі 11520,00 гривень, з яких 9000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 2520,00 грн сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» судові витрати в розмірі 2054,46 гривень.

У іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», код ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження: м. Київ, вул. Алмазова Генерала, будинок 13 , офіс 601.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного судового рішення 22.06.2026.

Суддя І.В. Павленко