Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №489/3903/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

справа № 489/3903/26 провадження №2/489/2469/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23 червня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Лупової Є.І..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області про скасування арешту з нерухомого майна

встановив:

В травні 2026 року позивач, через свого представника – адвоката Лугвеневу Л.С., звернулась до суду з позовом в якому просить скасувати арешт, накладений Першою миколаївською державною нотаріальною конторою 31.07. 2006 , на будинок АДРЕСА_1 , на підставі рішення 59 від 24.01.1986, реєстраційний номер обтяження 3533912.

Як на підставу позовних вимог в позові вказано, що будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 (матері позивача) на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Першою миколаївською державною нотаріальною конторою 13.02.1985 за №№ 1-920, 1-918, 1-922.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла та 30.07.2008 позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на3/4 частки будинку.

У 2026 році позивач звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округ Банєвої С.Г. з приводу можливості продажу належного їй будинку, проте нотаріусом повідомлено, що на нерухоме майно Першою миколаївською державною нотаріальною конторою 31.07.2006 за № 3533912 до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, який є складовою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, було внесено запис про його обтяження, а саме арешт.

Так як неможливо встановити підставу накладення арешту та його ініціатора, представник позивача звернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 07.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У судове засідання, призначене на 18.06.2026, учасники справи не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник позивача 18.06.2026 надала до суду заяву в якій позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач причини неявки суду не повідомив, правом на надання відзиву не скористався.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30.07.2007, виданого державним нотаріусом Другої Миколаївської державної нотаріальної контори Островською-Колосюк Ю.Б. та зареєстрованого в реєстрі за № 2-817, ОСОБА_3 є спадкоємцем частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 , які належали на праві власності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Реєстрація права власності на вказаний житловий будинок за позивачем ОСОБА_1 підтверджена Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02.12.2008 № 21114180 та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09.04.2026, будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності, зокрема ОСОБА_1 , частка якої складає 3/4. Окрім того, 31.07.2006 було накладено заборону на нерухоме майно на підставі рішення 59 від 24.01.1986 (інші відомості відсутні), реєстраційний номер обтяження №3533912 (тип обтяження – арешт (архівний запис).

Відповідно до листа Першої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 16.04.2026 №268/01-16, позивача повідомлено, що Перша миколаївська державна нотаріальна Миколаївської області включно по 2006 рік була єдиним реєстратором (технічним виконавцем) обтяжень на нерухоме майно, які накладалися на підставі заяв державних та приватних нотаріусів, листів та повідомлень будь-яких підприємств, установ, організацій; банків, які виступали в якості кредиторів; ухвал, рішень судів, слідчих органів, рішень виконконкомів тощо, які були зацікавлені в захисті прав та інтересів фізичних та юридичних осіб. Також повідомлено згідно номенклатури справ по 2000 рік включно - строк зберігання листування по накладенню та зняттю заборон (арештів) становить три роки, а тому неможливо надання копії документів, що стали підставою для накладення заборони на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Правове обґрунтування та мотиви суду.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частинами першою другою статті 391 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 321 ЦК України).

В статті 391 ЦК України зазначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 344/12223/19 від 05.10.2022).

Згідно з статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), яку ратифіковано Україною 17.07.1997 та яка набрала чинності для України 11.09.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З інформації про заборону відчуження нерухомого майна за адресою по АДРЕСА_1 не можливо встановити хто на сьогоднішній день є обтяжувачем (стягувачем) вказаного нерухомого майна.

Також суд враховує, що заборона винесена більше 40 років тому, стягувача реєстр не містить, а Перша миколаївська державна нотаріальна контора у зв`язку із знищенням документів через закінчення їх строку зберігання не може підтвердити підставу накладення арешту на нерухоме майно.

За такого, суд вважає подальше збереження в державному реєстрі заборони відчуження нерухомого майна безпідставним та таким, що необґрунтовано обмежує право позивача на розпорядження своїм майном, що суперечить вимогам законодавства та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і доведеними, а тому підлягають задоволенню шляхом зняти арешту з житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати обтяження у виді арешту, накладеного на житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 3533912), зареєстроване 31.07.2006 Першою Миколаївською державною нотаріальною конторою на підставі рішення 59 від 24.01.1986.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Перша Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, код ЄДРПОУ 02892729, місцезнаходження: м.Миколаїв, вул. Аркасівська, 14/6.

Повний текст судового рішення складено 23.06.2026.

Суддя І.В.Коваленко