Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 22 червня 2026 р.
Справа: №489/4245/26
Суддя: Костюченко Г. С.
Справа № 489/4245/26
Провадження № 2/489/2582/26
РІШЕННЯ
Іменем України
23 червня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого – судді Костюченка Г.С.,
із секретарем судових засідань – Козловською А.В.,
за участю: представниці позивача – ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради, третя особа Державний нотаріус другої нотаріальної контори Миколаївської області Дехтяр Любов Федорівна, про визначення часток та визнання права власності в порядку спадкування за законом
встановив.
В травні 2026 позивач звернулася до суду з позовом, яким просив: визнати що частки Позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , згідно реєстрації договору купівліпродажу № від, є рівними та становлять 1/2 частини — частка кожного.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після її мати ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 актовий запис № 2651 від 07 липня 2016 року.
ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданим Палацем урочистих подій м. иколаєва, актовии запис № 1900 Від 15.08.1975 року) - є донькою померлої ОСОБА_6 (Водецка, що підтверджується архівною довідкою № 1035 від 29.06.1998 р.; свідоцтвом про одруження актовий запис № 346 від 06.09.1975 р.) ОСОБА_7 , що підтверджується Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження актовий запис № 3131 від 19.10.1955 року серія НОМЕР_2 .
Після смерті ОСОБА_3 , відкрилася спадщина. Державним нотаріусом Дехтяр Л.Ф. другої державної нотаріальної контори Миколаївській області була відкрита спадкова справа про право на спадщину за законом № 531/2016. Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 стала її донька — ОСОБА_2 . 27.04.2017 року їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом реєстровий номер 4-245 від 27.04.2017 р.
Спадщина, складається з 62/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що розташована по АДРЕСА_2 , належної спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 09.03.2011 року, право власності за яким зареєстровано Миколаївським БТІ 18.03.2011 року за № 1737230.
До спадщини не ввійшла квартира АДРЕСА_1 , яка згідно до договору купівлі-продажу придбана 04.11.1993 року, сумісно - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В якій Позивач ОСОБА_2 була зареєстрована та мешкає з моменту договору купівлі-продажу.
Про це Позивачу стало відомо у грудні 2025 року, при оформленні документів про право на спадщину після смерті чоловіка. У грудні 2025 року позивач ОСОБА_2 подала заяву до державного нотаріуса Другої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Дехтяр Л.Ф. при оформленні свідоцтва про право на спадщину за законом за № 4-245 від 27.04.217 року не було враховане спадкове майно, а саме квартира АДРЕСА_1 . 10.12.2025 року державним нотаріусом Другої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Дехтяр Л.Ф. був наданий лист- роз`яснення про відмову у вчиненні нотаріальної події.
Як зазначено у цьому листі-роз`ясненні: «за даними спадкової справи № 531/2016, заведеної в нотаріальній конторі після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , Вами 27.04.2017 року отримані свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлового будинку та грошові вклади. Згідно ст. 42 Закону України «Про нотаріат», п. 1 гл. 2 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріальні дії, в тому числі видача свідоцтва про право на спадщину, вчиняються після їх оплати у день подання нотаріусу всіх необхідних документів. Відповідно до п. п. 4.18 п. 4 гл. 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації (нерухоме майно) проводиться нотаріусом після подання документів що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Відповідно до ст. 370 Цивільного кодексу України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, та ст. 372 Цивільного кодексу України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна або договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
З наданого Вами договору купівлі-продажу, посвідченого Другою миколаївською державною нотаріальною конторою 04.11.1993 року за реєстром № 4-1884. та реєстраційного напису Миколаївського міжміського бюро технічної інвентарізації на цьому договорі від 24.03.1994 р. вбачається, що вищезазначена квартира належить співвласникам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, тобто частки співвласників в праві спільної власності на квартиру цим договором не визначені. Вами не надано документ, що посвідчує право власності спадкодавця-співвласника ОСОБА_3 на частку у праві спільної власності на квартиру, а також відсутні договори про виділ у натурі частки співвласника із спільного майна чи про поділ майна, що є у спільній сумісній власності, або відповідне рішення суду.
В зв`язку з тим, що Вами не надано документи, що посвідчують право спільної часткової власності (з визначенням розміру частки) спадкодавця-співвласника ОСОБА_3 на квартиру, нотаріус не може видати Вам свідоцтво про право на спадщину на частку у праві спільної власності на квартиру.»
Позивачка є єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері.
В зв`язку з тим, що позивач позбавлений можливості вирішити питання отримання у спадок нерухомого майна в позасудовому порядку, позивач провив задовольнити його вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 18.05.2026, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження та витребувано докази.
Ухвалою суду від 23.06.2024, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги.
Представник відповідача направили на адресу суду відзив та письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги просили вирішити у відповідності до чинного законодавства України за наявними матеріалами справи.
З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 актовий запис № 2651 від 07 липня 2016 року.
ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданим Палацем урочистих подій м. иколаєва, актовии запис № 1900 Від 15.08.1975 року) - є донькою померлої ОСОБА_6 (Водецка, що підтверджується архівною довідкою № 1035 від 29.06.1998 р.; свідоцтвом про одруження актовий запис № 346 від 06.09.1975 р.) ОСОБА_7 , що підтверджується Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження актовий запис № 3131 від 19.10.1955 року серія НОМЕР_2 .
Після смерті ОСОБА_3 , відкрилася спадщина. Державним нотаріусом Дехтяр Л.Ф. другої державної нотаріальної контори Миколаївській області була відкрита спадкова справа про право на спадщину за законом № 531/2016. Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 стала її донька — ОСОБА_2 . 27.04.2017 року їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом реєстровий номер 4-245 від 27.04.2017 р.
Спадщина, складається з 62/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що розташована по АДРЕСА_2 , належної спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 09.03.2011 року, право власності за яким зареєстровано Миколаївським БТІ 18.03.2011 року за № 1737230.
До спадщини не ввійшла квартира АДРЕСА_1 , яка згідно до договору купівлі-продажу придбана 04.11.1993 року, сумісно - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В якій Позивач ОСОБА_2 була зареєстрована та мешкає з моменту договору купівлі-продажу.
Про це Позивачу стало відомо у грудні 2025 року, при оформленні документів про право на спадщину після смерті чоловіка. У грудні 2025 року позивач ОСОБА_2 подала заяву до державного нотаріуса Другої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Дехтяр Л.Ф. при оформленні свідоцтва про право на спадщину за законом за № 4-245 від 27.04.217 року не було враховане спадкове майно, а саме квартира АДРЕСА_1 . 10.12.2025 року державним нотаріусом Другої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Дехтяр Л.Ф. був наданий лист- роз`яснення про відмову у вчиненні нотаріальної події.
Як зазначено у цьому листі-роз`ясненні: «за даними спадкової справи № 531/2016, заведеної в нотаріальній конторі після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , Вами 27.04.2017 року отримані свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлового будинку та грошові вклади. Згідно ст. 42 Закону України «Про нотаріат», п. 1 гл. 2 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріальні дії, в тому числі видача свідоцтва про право на спадщину, вчиняються після їх оплати у день подання нотаріусу всіх необхідних документів. Відповідно до п. п. 4.18 п. 4 гл. 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації (нерухоме майно) проводиться нотаріусом після подання документів що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Відповідно до ст. 370 Цивільного кодексу України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, та ст. 372 Цивільного кодексу України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна або договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
З наданого Вами договору купівлі-продажу, посвідченого Другою миколаївською державною нотаріальною конторою 04.11.1993 року за реєстром № 4-1884. та реєстраційного напису Миколаївського міжміського бюро технічної інвентарізації на цьому договорі від 24.03.1994 р. вбачається, що вищезазначена квартира належить співвласникам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, тобто частки співвласників в праві спільної власності на квартиру цим договором не визначені. Вами не надано документ, що посвідчує право власності спадкодавця-співвласника ОСОБА_3 на частку у праві спільної власності на квартиру, а також відсутні договори про виділ у натурі частки співвласника із спільного майна чи про поділ майна, що є у спільній сумісній власності, або відповідне рішення суду.
В зв`язку з тим, що Вами не надано документи, що посвідчують право спільної часткової власності (з визначенням розміру частки) спадкодавця-співвласника ОСОБА_3 на квартиру, нотаріус не може видати Вам свідоцтво про право на спадщину на частку у праві спільної власності на квартиру.»
Позивачка є єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері.
Вказане підтверджується матеріалами спадкової справи № 531/2016 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 відсутні.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно положень ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі показань свідків, письмових доказів, речових і електронних доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.
Частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. В силу ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Презумпція рівності часток: за замовчуванням частки вважаються рівними згідно до ст. 357 ЦК України, це означає, що як що майно купують дві особи, кожен стає власником 1/2 частини. Статтею 370 ЦК України визначено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 364 цього Кодексу. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом, та за положенням частини третьої цієї статті - у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
За ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Положеннями статті 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 цього Кодексу, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входить усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За ч. 1 ст. 1221 цього Кодексу, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно із ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
За змістом статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Судом встановлено, що спадкодавець заповіту не залишав і позивач є спадкоємцем першої черги за законом.
Право спадкоємців на отримання у власність в порядку спадкування майна у тих випадках, коли спадкоємець висловив волю на приватизацію майна та помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію є беззаперечним та підтверджується сталою судовою практикою.
Зокрема правова позиція з аналогічних правовідносин викладена у постановах Верховного Суду у справі № 6-12цс13 від 11.12.2013 року, № 554/8856/17 від 09.06.2020, 752/10477/15-ц від 11.04.2018 року, 265/4940/20 від 24.02.2022 року.
Враховуючи наведене та те, що позивач позбавлений можливості оформити спадкові права в досудовому порядку, суд приходить до висновку про правомірність позову про визнання права власності в порядку спадкування.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради, третя особа Державний нотаріус другої нотаріальної контори Миколаївської області Дехтяр Любов Федорівна, про визначення часток та визнання права власності в порядку спадкування за законом -задовольнити.
Визнати що частки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , згідно реєстрації договору купівлі - продажу № від, є рівними та становлять 1/2 частини — частка кожного.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після її мати ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Миколаївська міська рада, ЄДРПОУ 26565573, адреса: м.Миколаїв, вул. Адміральська, 20;
Повний текст рішення складено 23.06.2026.
Суддя: Г.С. Костюченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua