Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №468/1351/25 — Вітовський районний суд Миколаївської області

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №468/1351/25

Провадження №2/477/480/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року Вітовський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судових засідань – Клюсевич-Шараповою Н.М.,

за участю:

позивачки — ОСОБА_1 (не з`явилася),

її представниці — ОСОБА_2 ,

відповідача — ОСОБА_3 (не з`явився), його представника – ОСОБА_4 ,

розглянувши у Вітовському районному суді Миколаївської області в спрощеному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року позивачка звернулася до суду із позовом, поданим її представницею через систему “Електронний суд”, в якому просила розірвати шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем 20 лютого 2015 року.

В обґрунтування його вказала, що на час подання позову сторони не мешкають разом, не ведуть спільне господарство, не мають спільного побуту, взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю, не спілкуються між собою. Це відбулося через різність та несумісність характерів, що потягло також застосування з боку чоловіка до неї домашнього насильства у виді психологічних та фізичних образ, психологічного тиску, залякувань, що підтверджується складеними відносно нього протоколами про адміністративне правопорушення.

Оскільки примирення між ними неможливе просила суд розірвати їх шлюб.

В судове засідання на розгляд справи по суті позивачка та відповідач не з`явилися, направили на розгляд своїх представників.

Представниця позивачки в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити з тих же підстав, що й були зазначені в позовній заяві, додавши, що сторони проживають окремо вже рік і спільної сім`ї між ними не існує, а відповідач постійно морально та психологічно її тероризує.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вказавши, що посилання позивачки про насилля не відповідає дійсності, а відповідач вчиняв всіх необхідних і можливих дій по їх примиренню.

В той же час, при оголошенні в судовому засіданні перерви для можливості відповідачу прибути до суду і надати пояснення та докази своїх дій, направлених на примирення, ні він, ні його представник не з`явилися, будь-яких заяв не подали.

Тому суд вважає можливим завершити розгляд справи за їх відсутності.

Крім того відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечував обґрунтування позовних вимог, вказавши, що це жінка винна в припиненні їх відносин, так як вона забрала дітей та виїхала, не дає з ними спілкуватися, а застосування з його боку відносно неї домашнього насилля не підтверджене доказами, оскільки рішення суду з цього питання було прийнято без його участі і тільки з її слів.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

20 лютого 2015 року виконавчим комітетом Грейгівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області між сторонами був зареєстрований шлюб, про що зроблено актовий запис під № 2.

Після реєстрації шлюбу прізвище дружини було змінено з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , а у чоловіка залишилося незмінним – ОСОБА_6 .

За час їх шлюбу у них народилося 4 дітей:

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3

- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, при цьому, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Зазначена норма національного законодавства відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.

Згідно приписів статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дитини, що мають істотне значення.

При дослідженні судом фактичних взаємин між чоловіком та жінкою, дійсних причин розірвання шлюбу, встановлено, що сторони проживають окремо близько року, що стало наслідком різності їх характерів та через непорозуміння у вирішення сімейних справ, тому їх шлюбно-сімейні відносини припинені і подальше спільне життя сторін та збереження шлюбу буде суперечити інтересам чоловіка та дружини, а також інтересам їх дітей, що виключає відновлення колишніх сімейних відносин та існування шлюбу.

Сторонами не заперечувалося, що вони проживають окремо, а з врахуванням подання позову у червні 2025 року, то реально одинадцять місяців сторони не проживають разом, не ведуть спільного господарства, у них відсутній спільний бюджет та спільні права та обов`язки подружжя, діти мешкають разом з матір`ю.

Доказів протилежного суду не надано і не надано доказів про дії відповідача, направлені на відновлення сімейних відносин та на примирення.

З цих же підстав суд не вбачає реальних підстав для надання сторонам строку для примирення.

Слід також врахувати, що відповідно до постанови Баштанського районного суду Миколаївської області від 03 березня 2025 року відповідача було визнано винуватим у вчиненні домашнього насилля відносно його дружини, а саме: 04 лютого 2025 року він за місцем їх проживання в с. Новоєгорівка Баштанського району виисловлювався нецензурною лайкою відносно неї.

Крім того перевіркою відкритою інформації сайтів Баштанського районного суду та Жовтневого/Вітовського районного суд Миколаївської області та Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що відповідач неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насилля відносно своєї дружини: постанова від 04 грудня 2024 року в справі № 477/2526, постанова від 25 червня 2025 року в справі № 468/1317/25.

Що також підтверджує нможливість подальшого існування шлюбу між сторонами.

Посилання відповідача про недоведеність вини у домашньому насиллі суд не приймає, оскільки зазначені постанови не була ним оскаржені і набрали законної сили.

За викладеного, керуючись статями 258-260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 20 лютого 2015 року року виконавчим комітетом Грейгівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, актовий запис під № 2 – розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище сторін залишити без змін

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Вітовський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Суддя Р.В.Козаченко