Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №279/1156/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №279/1156/26 Головуючий у 1-й інст. Пацко О. О.

Номер провадження №33/4805/1064/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Костюкович С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Костюкович С.І., за участю секретаря судового засідання Колодяжного О.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Бовсунівського О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомир апеляційну скаргу захисника - адвоката Бовсунівського О.В., подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 травня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно постанови місцевого суду, 15.02.2026 о 00:34:00 в с.Купеч, вул.Центральна, ОСОБА_1 керував квадроциклом «LINHAI 320» без реєстраційного номеру, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, не зв`язна мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки через газоаналізатор «Драгер» чи в Коростенській ЦМЛ відмовився. Водія було відсторонено від керування транспортними засобами, чим порушив п.2.5.Правил дорожнього руху. Вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням захисник – адвокат Бовсунівський О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вважає постанову суду першої інстанції необґрунтованою.

Зазначає, що судом першої інстанції було грубо порушено норми процесуального права, при оцінці доказів було застосовано припущення, яке не підтверджується жодним доказом. Відеозапис інтерпретовано на власний розсуд та не надано оцінки тому факту, що під час його перегляду було беззаперечно встановлено те, що ОСОБА_1 погоджувався на проходження огляду в найближчому медичному закладі, проте саме поліцейські відмовилися його в цей заклад доставити.

Посилається на те, що порушення поліцейським Інструкцій та Порядку при здійсненні огляду, направлення на огляд та оформлення його результатів, в тому числі оформлення відмови від проходження огляду - тягне за собою визнання недійсними результату огляду та порушення порядку складення протоколу.

Звертає увагу, що складання і оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відбулося за відсутності ОСОБА_1 , а також йому не роз`яснено права, передбачені статтями 55,56,59,63 Конституції України та статтю 263 КУпАП.

Зазначає, що докази вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не є переконливими, не достатніми та не відповідають фактичним обставинам справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та його захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши наявні докази у справі про адміністративне правопорушення, зокрема, наявний у матеріалах справи відеозапис на DVD-диску, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суддя місцевого суду у порушення вищезазначених норм закону не в повній мірі з`ясував обставини справи, зокрема, не проаналізував з достатньою повнотою відеозапис, наявний у справі, не встановив та не надав оцінку всім фактичним обставинам, які підлягали доказуванню, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, обґрунтовуючи свої висновки суд першої інстанції послався на те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується безпосередньо дослідженими та перевіреними суддею доказами, а саме:

- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №591729 від 15.02.2026 року;

- розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння;

- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом;

- розпискою щодо передачі керування особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування;

- копією постанови ЕНА № 6669184 від 15.02.2026 року;

- рапортом поліцейського СРПП Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області від 15.02.2026 року;

- оптичним диском з відеозаписами з портативного відео реєстратора працівника поліції.

Однак з такими висновками суд апеляційної інстанції не погоджується виходячи з наступного.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положенням п.2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок огляду особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння, врегульовано статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103 (далі – Порядок направлення), а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за №1413/27858 (далі – Інструкція).

Так, згідно ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Аналогічні норми передбачено і Порядком направлення та Інструкцією.

Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно абзацу 2 пункту 5 Порядку направлення підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я (п.6 Порядку направлення).

Аналогічна норма передбачена пунктом 7 Інструкції.

Ця норма Порядку направлення та Інструкції кореспондується із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, яким встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.8 Порядку направлення у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже, із аналізу частин 2, 3 ст.266 КУпАП, пунктів 5, 6, 8 Порядку направлення, п.7 Інструкції прямо слідує, що порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху та склад передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП правопорушення у виді відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння утворюють лише дії водія по ухиленню (відмова водія) від проходження такого огляду у відповідному закладі охорони здоров`я.

Натомість, відмова водія від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, або незгода з його результатами є правом водія і не порушує пункт 2.5. Правил дорожнього руху, та не утворює склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.

Із перегляду наявного в матеріалах справи на DVD-диску відеозапису (а.п.13) встановлено, що працівниками поліції зупинено транспортний засіб, а саме квадроцикл та встановлено особу водія, яким є ОСОБА_1 .

Під час спілкування з водієм працівник поліції запитав в ОСОБА_1 чи вживав останній спиртні напої, на що ОСОБА_1 відповів «так».

Далі із відеозапису слідує, що працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу драгер, однак ОСОБА_1 відмовився від такого огляду.

Після цього, як те чітко зафіксовано відеозаписом, працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти такий огляд в найближчому медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився та відповів «донесете до машини».

Працівник поліції після такої відповіді запитав у ОСОБА_1 , чому його потрібно донести до машини, на що ОСОБА_1 «припіднявся на руках» та продемонстрував працівнику поліції відсутність своїх двох нижніх кінцівок, на що працівник поліції відповів - «зрозуміло, значить не їдемо», та повідомив ОСОБА_1 , що буде складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та його відсторонено від керування (інтервал відеозапису із 0:01:50 по -0:04:05).

Оцінивши наявний у матеріалах справи відеозапис на DVD-диску відповідно до вимог ст.252 КУпАП, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, запропонованого йому поліцейським, на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів.

Натомість, як встановлено на підставі наявного відеозапису у справі, зміст якого ретельно проаналізований і наведений вище в цій частині, ОСОБА_1 не відмовися від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, а навпаки – погодився пройти такий огляд, однак продемонстрував працівнику поліції відсутність двох ніг і фактично повідомив, що його потрібно донести до автомобіля з метою проходження такого огляду в закладі охорони здоров`я.

Згідно п.9 Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку (п.16 Інструкції).

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я (п.19 Інструкції).

Отже, із змісту пунктів 9, 16, 19 Інструкції прямо слідує, що обов`язок доставити особу, яка підлягає огляду на стан алкогольного сп`яніння, в заклад охорони здоров`я покладається саме на поліцейського.

Оскільки згідно ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, а обов`язок доставити такого водія для проведення огляду в заклад охорони здоров`я після його відмови пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу покладається саме на поліцейського, то за обставин цієї справи, саме працівник поліції побачивши відсутність у ОСОБА_1 обох нижніх кінцівок (ніг) припинив проведення огляду, незабезпечивши доставку ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я для проходження ним огляду після отримання згоди ОСОБА_1 на такий огляд.

Саме працівник поліції зазначивши - «зрозуміло, значить не їдемо» після того, коли з`ясував відсутність у ОСОБА_1 ніг, перервав із своєї ініціативи розпочаті ним дії по забезпеченню огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Та обставина, що у ОСОБА_1 немає обох нижніх кінцівок, не може ставитися йому у провину як непроходження ним огляду у встановленому законодавством порядку на стан алкогольного сп`яніння, оскільки, як те чітко зафіксовано відеозаписом працівника поліції, наявним у матеріалах справи, ОСОБА_1 не відмовився і не ухилявся під проходження цього огляду, а лише повідомив поліцейському про необхідність донести його до автомобіля із одночасною демонстрацією відсутності обох ніг, після чого саме поліцейський припинив дії, які б забезпечили проходження ОСОБА_1 огляду.

За таких обставин, ОСОБА_1 не порушив пункт 2.5. Правил дорожнього руху, не ухилявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, не відмовлявся від його проходження в цьому закладі, а тому і не вчинив правопорушення, яке йому було інкриміновано складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення.

Що ж стосується позитивної відповіді ОСОБА_1 на запитання поліцейського чи вживав він алкогольні напої, то апеляційний суд з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до п.7 розділу II Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Тобто законодавством передбачено відповідний рівень алкоголю в крові, допустимий до керування транспортним засобом, а саме який не перевищує 0,2 проміле.

З урахуванням цього, сама по собі відповідь ОСОБА_1 на запитання працівника поліції чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої, на переконання апеляційного суду, сама собою не означає, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння з огляду на зміст п.7 розділу ІІ Інструкції і встановлений ним допустимий рівень алкоголю в крові.

До того ж, ОСОБА_1 в цій справі притягнутий до відповідальності не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Конституційний Суд України у пункті 4.1. рішення від 22.12.2010 року №23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити своєї невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Таким чином, врахувавши все вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини не відповідають фактичним обставинам справи, зафіксованих відеозаписом, а встановлені в ході апеляційного розгляду обставини, зокрема, на підставі дослідженого апеляційним судом наявного у матеріалах справи відеозапису, виключають наявність в діянні ОСОБА_1 об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а отже і всього складу цього правопорушення.

Інші наявні в матеріалах справи докази, на переконання суду, також не доводять наявність в діях ОСОБА_1 цього складу адміністративного правопорушення.

Переглянутим апеляційним судом відеозаписом також встановлено, що працівник поліції після повідомлення ОСОБА_1 про складання відносно останнього протоколу за ст.130 КУпАП та відсторонення від керування транспортним засобом зазначив - «ну що шановні, що я можу сказати, щасливо, поїхали», після чого пішов до свого службового автомобіля (інтервал відеозапису із 0:05:45 по -:0:06:01).

Суд першої інстанції всього вищезазначеного не врахував, обставини, які зафіксовані наявним у справі відеозаписом за участі ОСОБА_1 і працівника поліції належним чином не проаналізував, письмові докази разом із відеозаписом у сукупності не оцінив, що призвело до неправильного вирішення справи і помилкового притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, яке він не вчиняв.

Відповідно до пункту 2 частини 8 статті 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, то оскаржувана постанова підлягає скасуванню, провадження у справі - закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Бовсунівського О.В., подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 травня 2026 року, відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Костюкович