Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №161/18824/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/18824/25 Головуючий у 1 інстанції: Філюк Т. М.

Провадження № 22-ц/802/666/26 Доповідач: Данилюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Данилюк В. А.,

суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 березня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач комунальне підприємство «Луцькводоканал» в особі директора Марценюка В. В. звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачі, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачами послуг з управління з побутовими відходами, що надаються позивачем. Плата за послугу з поводження з побутовими відходами розраховується як добуток встановленого виконавчим комітетом тарифу на зазначену послугу на кількість зареєстрованих осіб.

Однак, відповідачі свого обов`язку по оплаті житлово-комунальних послуг належним чином не виконують. Станом на дату подання позову виникла заборгованість за послуги з поводження з побутовими відходами, що надаються позивачем, в розмірі 10415,25 грн.

На підставі викладеного просить суд стягнути з відповідачів на користь ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» заборгованість за надані послуги житлово-комунальних послуг в розмірі 19063,02 грн та понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 березня 2026 року позов Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» суму заборгованості за послуги з поводження з побутовими відходами в розмірі 10415 (десять тисяч чотириста п`ятнадцять) гривень 25 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 гривень, по 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) з кожного.

Не погоджуючись з рішенням суду,відповідачка ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення є несправедливим і незаконним, судом невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, висновки не відповідають фактичним обставинам і не всебічно оцінені докази, просить рішення скасувати, в задоволенні позову відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача Бортнік В. В. просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.

Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268, ст. 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані на території Луцької територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 .

Питання надання послуг з вивезення побутових відходів регулюються спеціальним законодавством - Житловим кодексом України,Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про управління відходами», а також Законом України «Про відходи».

Приписами пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з приписами частин 1, 3, 4 статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законодавством порядку. Критерієм якості послуг з вивезення побутових відходів є дотримання графіка вивезення побутових відходів, дотримання правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, дотримання вимог законодавства щодо надання послуг з вивезення побутових відходів. Послуга з поводження з побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У ч. 2, 3 ст. 35-1 Закону України «Про відходи» передбачено, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання твердих побутових відходів. Збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

Рішеннями виконавчого комітету Луцької міської ради від 04.07.2018 №408-1, від 17.07.2019 № 422-1, від 15.06.2022 № 276-1, від 23.11.2022 № 585-1, від 19.07.2023 № 389-1, від 31.08.2023 № 491-1, - затверджено тарифи на послуги із вивезення твердих побутових відходів та послугу з поводження з побутовими відходами та згідно з якими, нарахування плати за послугу з вивезення побутових відходів здійснюється за кількістю зареєстрованих осіб.

ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» є виконавцем послуг з погодження з побутовими відходами, що визначений на конкурсних засадах на території Луцької територіальної громади відповідно до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 17.06.2015 №336-1 «Про визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів у місті Луцьку» та рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 20.11.2019 № 731-1 «Про визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів місті Луцьку», рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 01.12.2021 №973-1 «Про визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів у Луцькій міській територіальній громаді».

Таким чином, позивач ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» є виконавцем послуг з вивезення побутових відходів з території, де розташований будинок, в якому зареєстровані відповідачі, а саме: АДРЕСА_1 .

Як передбачено статтею 28 Закону України «Про управління відходами», плата за надану послугу з управління побутовими відходами нараховується щомісяця відповідно до умов договору про надання послуги з управління побутовими відходами і тарифів, що формуються відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку згідно з ч. 4 ст. 34 Закону України «Про управління відходами.

Плата виконавцю послуги за індивідуальним договором та договором з індивідуальним споживачем про надання послуги з управління побутовими відходами складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування, що вносяться споживачем виконавцю послуги щомісяця однією сумою в порядку та розмірах згідно з умовами відповідного договору.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 31 Закону України «Про управління відходами» утворювачі побутових відходів зобов`язані: 1) укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами; 2) забезпечувати передачу побутових відходів до системи управління побутовими відходами, а побутові відходи, на які поширюється розширена відповідальність виробника, - до системи приймання або роздільного збирання, створеної організаціями розширеної відповідальності виробників; 3) забезпечувати у встановленому порядку роздільне збирання відходів за наявності об`єкта оброблення відходів.

Утворювачі побутових відходів мають права та обов`язки споживачів житлово-комунальних послуг, передбачені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про управління відходами» послуга з управління побутовими відходами є комунальною послугою і надається відповідно до законодавства про житлово-комунальні послуги та правил, встановлених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням регіональних та місцевих планів управління відходами та правил благоустрою населеного пункту. До складу послуги з управління побутовими відходами входять операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів.

Відповідно до пункту 3 Правил надання послуги з управління побутовими відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2023 року № 835 (надалі- Правила), до складу послуги з управління побутовими відходами входять операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів, а також діяльність, пов`язана з організацією роботи системи управління побутовими відходами, що провадиться виконавцем послуги.

Як передбачено пунктом 24 Правил, послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги з управління побутовими відходами відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Послуги з управління побутовими відходами відносяться до комунальних, договір на виконання яких укладається у порядку статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з урахування особливостей з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, Законом України «Про управління відходами» та вимогами правил надання послуг з управління побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Системне тлумачення вказаних норм свідчить, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами з вивезення побутових відходів; а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про вивезення відходів або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання (правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 22 лютого 2018 року у справі № 641/2634/16-ц, та в постанові від 13 грудня 2018 року у справі № 641/533/17).

Для виникнення правовідносин з вивезення побутових відходів на підставі публічної оферти не потрібно інших доказів ніж публікація публічного договору та відсутність заперечень з іншої сторони (правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі №646/834/17).

ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс», як виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території міста Луцька, здійснено публічну оферту та опубліковано текст публічного договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами опублікованому на офіційному сайті Луцької міської рад, де визначено, що виконавець зобов`язується, згідно з графіком, надавати послуги з поводження з побутовими відходами, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договорами.

Позивачем було повідомлено, що протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами вважаються укладеними, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем житлово-комунальної послуги; власники індивідуальних будинків не вчинили дії щодо відключення (відмови) від комунальної послуги.

Тарифи на послуги із вивезення твердих побутових відходів та послугу з управління з побутовими відходами затверджуються рішенням виконавчого комітету, які відповідно ч. 11 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» підлягають обов`язковому оприлюдненню. Тобто, усі вказані рішення розміщенні на сайті Луцької міської ради та є у вільному доступі для ознайомлення.

Належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів того, що відповідачі не користуються послугами ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» по вивезенню побутових відходів з території, або уклали договір про вивезення відходів з іншим виконавцем послуг, матеріали справи не містять, а тому відповідачі вважаються такими, що прийняли оферту.

Доказів ненадання або надання позивачем послуг неналежної якості чи не користування цими послугами відповідачами також не надано.

За змістом п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Тарифи на послуги із вивезення твердих побутових відходів та послугу з управління з побутовими відходами затверджуються рішенням виконавчого комітету, які відповідно ч. 11 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» підлягають обов`язковому оприлюдненню. Відтак, усі вказані рішення розміщенні на сайті Луцької міської ради.

Як на підставу заперечень щодо заявлених позивачем вимог, відповідач ОСОБА_1 вказує те, що відповідачі у квартирі АДРЕСА_2 , не проживають, оскільки мешкають за іншою адресою, а саме в АДРЕСА_3 . Однак, дані заперечення суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Статтею 7 Закону № 2189-VIII визначені права і обов`язки споживача (індивідуального споживача), зокрема, споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг (пункт 6 частини першої вказаної статті Закону № 2189-VIII).

Подібна норма також містилась у пункті 6 частини першої статті 20 Закону № 1875-IV, згідно якої споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом вказаних норм споживач має право на зменшення розміру оплати комунальних послуг у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі письмової заяви споживача до виконавця послуг з поводження з побутовими відходами та документів, що підтверджують його (їх) відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання тощо).

Таким чином, відповідачі, відповідно до вищенаведеного зобов`язані були письмово повідомити ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» про факт не проживання за адресою АДРЕСА_1 , надавши про це підтверджуючі документи.

Матеріали справи не містять відомостей, що відповідачі зверталися до Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» та повідомляли про те, що вони фактично не проживають за адресою своєї реєстрації: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вимоги частини третьої статті 12, частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши належні, допустимі, достовірні та достатні докази відповідно до вимог статей 77-80 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тобто, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, зобов`язана їх довести, надавши суду докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про такі обставини. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Як свідчать матеріали справи, відповідачі від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлялись, належних і допустимих доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, суду не надано.

Сама по собі довідка ОСББ «Відродження 45» про те, що відповідачі не проживають в квартирі АДРЕСА_2 з 2006 року у зв`язку з тим, що після пожежі квартира непридатна для проживання, не свідчить про те, що відповідачі не користуються послугами, які надаються ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс».

Також суд не приймає до уваги покликання представника відповідача на встановлені рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2024 року в справі № 161/3618/23 обставини про те, що відповідачі не проживають у житлі за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки даним судовим рішенням встановлювались обставини користування послугами, які надавались ДКП «Луцьктепло», що є відмінним від послуг, які надаються ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс».

А тому, з врахуванням викладеного, оскільки відповідачі не надали суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів того, що вони не користуються послугами ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» по вивезенню побутових відходів з території, а за період з квітня 2017 року по серпень 2025 року у них виникла заборгованість по оплаті послуг з управління побутовими відходами у сумі 10 415,25 грн., суд першої інстанції дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з відповідачів слід стягнути солідарно в користь позивача встановлену суму заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.

Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Погоджуючись із такими висновками суду, колегія суддів покликається на таке.

Законодавством встановлено право споживача на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг (п.6 ч. 1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Зважаючи на вказану норму права, постачання теплової енергії є винятком для зняття нарахування, зважаючи на характер послуги, відтак відмова у справі №161/3618/24 ДКП «Луцьктепло» у позовних вимогах про стягнення заборгованості зі сплати послуг з постачання теплової енергії не є преюдиційним фактом, адже щодо послуги управління побутовими відходами право зменшувати оплату у разі її невикористання нормами не обмежено п.6 ч. 1 ст.7 Закону України «Про житлово комунальні послуги».

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо здійснення оплати послуг з управління побутовими відходами за адресою її фактичного проживання: АДРЕСА_4 є безпідставними, оскільки така оплата здійснюється не за неї як споживача, а за одну особу (власника) об`єкта нерухомості за вказаною адресою, оскільки сама відповідач за цією адресою не зареєстрована та не зверталася до виконавця послуг із заявами про зміну кількості споживачів або переоформлення нарахувань.

Таким чином, відповідач фактично не вчиняла жодних дій щодо врегулювання нарахувань за адресою її фактичного проживання, не ініціювала перенесення або коригування обсягу нарахувань у встановленому порядку, натомість намагається уникнути виконання обов`язку з оплати послуг за адресою реєстрації.

Доводи апеляційної скарги відповідача, щодофакту пожежі в житловому приміщенні за адресою реєстрації використовується як підстава для повної відмови від оплати послуг, однак такі доводи не підтверджені належними доказами та не свідчать про припинення обов`язку сплачувати за комунальну послугу. Відповідно до законодавства відсутність споживача або неможливість користування житлом підлягає документальному підтвердженню та оформленню у встановленому порядку, чого позивачем здійснено не було.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення в рішенні суду першої інстанції, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних по суті висновків суду.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, вони були предметом дослідження в судовому засіданні, суд дав їм належну оцінку і вони не містять підстав для скасування чи зміни рішення суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 268, 367, 368, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 березня 2026 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий-суддя:

Судді: