Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №761/984/24 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/984/24

Провадження № 2/761/914/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Осаулова А.А.,

за участю секретаря судових засідань: Путрі Д.В.,

представника позивача: Скоромної І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні в місті Києві в приміщенні зали суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и в :

У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) через представника Українця Миколу Петровича звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), у якому просила стягнути на свою користь 843 400,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року у справі №369/5183/19 скасовано рішення суду першої інстанції та витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер №3222481600:02:007:0226, цільове призначення для розміщення торговельного центру. Постановою Верховного Суду від 06 грудня 2023 року постанову Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року залишено без змін.

Відповідно до п. 2.1 Договору купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер №3222481600:02:007:0226, який судом визнано неукладеними, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплатила 843 400,00 грн.

Оскільки задоволення позову у справі №369/5183/19 зумовило позбавлення ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, на підставі ст.ст. 661, 1212 ЦК України, сплачені ОСОБА_2 кошти слід повернути ОСОБА_1 , що змушує позивача звернутись до суду з даним позовом.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказав, що на його думку даний позов пред`явлено передчасно, адже остаточне судове рішення у справі №369/5183/19 ще не ухвалено, а тому, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як передбачено ч. 1 ст. 211 ЦПК України, розгляд справи відбувається у судовому засіданні.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України», вказано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А. від 15.01.2024 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 04.03.2024 року до матеріалів справи долучено відзив на позовну заяву та відмовлено у задоволенні клопотання сторони позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 27.05.2024 року провадження у даній справі було зупинено до закінчення перегляду у касаційному порядку та набранням законної сили постановою Київського апеляційного суду від 13.09.2023 року у справі №369/5183/19.

27.02.2025 року Київським апеляційним судом винесено постанову у справі №369/5183/19, а 06.05.2025 року ухвалою Верховного Суду повернуто касаційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Хоменко І.П.

Ухвалою суду від 16.05.2025 року відновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 16.10.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її судовий розгляд.

Суд, представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначала, що задоволення позову постановою Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року у справі №369/5183/19 у справі №369/5183/19 позбавило ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку.

Під час розгляду справи встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222481600:02:007:0226, цільове призначення - для розміщення торговельного центру.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (справа №369/5183/19).

Постановою Верховного Суду від 06 грудня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Українець М.П., залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року залишено без змін

У подальшому, постановою Верховного Суду від 29 листопада 2024 року, касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року та постанову Верховного Суду від 06 грудня 2023 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни про визнання правочинів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено частково.

Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер №3222481600:02:007:0226, цільове призначення для розміщення торговельного центру.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2025 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Хоменко Ірини Петрівни на постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни про визнання правочинів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння повернуто заявнику.

Як встановлено судом під час розгляду справи №369/5183/19, відповідно до копії іпотечного договору від 29 квітня 2016 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 передав в іпотеку ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,0369 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222481600:02:007:0226. В п. 2 договору іпотеки зазначено, що він укладений на забезпечення виконання зобов`язань за договором позики від 29 квітня 2016 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 щодо повернення позики у розмірі 2534000,00 грн. Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р. Т. за реєстровим №579 (а.с. 98-112 т. 3).

13 травня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т. було посвідчено договір про задоволення вимог іпотекодержателя між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ,за реєстровим № 592, на підставі якого право власності на земельну ділянку площею 1,0369 га, кадастровий номер 3222481600:02:007:0226, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с. 142-143 т. 3).

08 вересня 2016 року на підставі договору купівлі-продажу земельна ділянка площею 1,0369 га, кадастровий номер 3222481600:02:007:0226, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , була відчужена ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Для посвідчення оспорюваних договорів приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гречаній Р.Т. був наданий паспорт громадянина України ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 , виданий 02 вересня 2005 року.

Відповідно до листа Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби від 11 травня 2021 року № 6.1-4703/6-12, вказаний паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , оформлений 02 вересня 2005 року Новоселицьким РВ УМВС України в Чернівецькій області, ОСОБА_4 був втрачений. 14 вересня 2015 року, тобто за сім місяців до посвідчення оспорюваних договорів, Новоселицьким РС УДМС України в Чернівецькій області на ім`я ОСОБА_4 був оформлений паспорт серії НОМЕР_2 .

Згідно наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби з бази перетинання державного кордону, лінії розмежування між Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованою територією АР Крим інформації за № 0.184-30020/0/15-20 від 23 листопада 2020 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетинав кордон 11 лютого 2016 року (виїзд), наступний запис - 26 липня 2016 року (в`їзд).

15 січня 2019 року на підставі заяви ОСОБА_4 Києво-Святошинським ВП ГУНП у Київський області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом заволодіння земельною ділянкою з використанням підроблених документів за частиною четвертою статті 358 КК України (кримінальне провадження №12019110200000254).

Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №17-3/1670 від 04 листопада 2019 року, проведеного в рамках кримінального провадження №12019110200000254, рукописний текст « ОСОБА_7 » та підписи від імені ОСОБА_4 у договорі позики від 29 квітня 2016 року, договорі іпотеки від 29 квітня 2016 року, договорі про задоволення вимог іпотекодержателя від 13 травня 2016 року, договорі позики грошей від 29 квітня 2016 року виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до частини першої статті 317 та частини першої статті 319 ЦК України власнику належить, зокрема право на власний розсуд розпоряджатися своїм майном.

Частиною першою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У статті 330 ЦК України закріплено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Тобто, ОСОБА_8 втратила право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер №3222481600:02:007:0226, цільове призначення для розміщення торговельного центру, на підставі судового рішення.

Разом із тим, ОСОБА_1 , як добросовісний набувач, не позбавлена можливості відновити свої права у спосіб визначений ст. 661 ЦК України.

Згідно з частиною першою цієї статті, у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Тобто, законодавство України надає ОСОБА_1 певні ефективні засоби юридичного захисту.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2510цс15, а також постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 335/10446/18.

Крім того, як передбачено ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно п. 2.1. Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08 вересня 2016 року, який посвідчено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Герасимів Ю.В. та зареєстровано в реєстрі за №2717, купівлю-продаж земельної ділянки вчинено за 843 400,00 грн., які продавець отримав від покупця перед підписанням даного договору. Своїми підписами під цим договором сторони підтверджують факт повного перерахунку покупцем грошових коштів за продане нерухоме майно, зазначене у п. 1 цього договору, та відсутність один до одного будь-яких претензій фінансового характеру.

Таким чином, не дивлячись на те, що обставини прийняття остаточного судового рішення у справі №369/5183/19 змінились протягом перебування даної справи про стягнення коштів у провадженні суду, на даний час остаточне рішення у вказаній справі ухвалено, що створює правові наслідки у вигляді права позивача вимагати від відповідача сплаченого на виконання умов договору купівлі-продажу земельної ділянки, оскільки набуте за цим договором майно було витребувано від позивача з підстав, які виникли до 08.09.2016 року.

Так як за купівлю земельної ділянки площею 1,0369 га, кадастровий номер 3222481600:02:007:0226, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_2 кошти в сумі - 843 400,00 грн., що безпосередньо вказується у договорі від 08 вересня 2016 року, тому зазначені кошти відповідач має повернути позивачу у якості відшкодування збитків, оскільки ухвалено судове рішення про витребування від позивача зазначеної земельної ділянки на підставах, як виникли до її продажу.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі - 8 434,00 грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 16, 317, 319, 321, 330, 387, 661, 1212 ЦК України, ст.ст. 3-5,12-13, 19, 76-92, 95, 187, 211, 223, 258-259, 264-265, 268, 272-275, 279, 280, 352, 354-355, ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі - 843 400,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 8 434,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Суддя: Андрій Осаулов