Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №761/29980/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29980/25

Провадження № 2/761/3317/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 червня 2026 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Дибань А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

16.07.2025 на адресу суду надійшла в електронній формі позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення дітьми повноліття. Заяву обгрунтовує тим, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу з листопада 2011 року. Від спільних відносин у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , батьківство відповідача щодо яких визнано в добровільному порядку спільною заявою батьків при реєстрації народження відповідно до ст.126 СК України. На даний час сімейні стосунки між сторонами повністю припинені, хоча вони формально проживають в одній квартирі, яка на правах приватної власності належить позивачу. Відповідач з грудня 2025 року усунувся від виконання свого конституційного та сімейного обов`язку щодо фінансового утримання та виховання дітей, матеріальної допомоги на їх забезпечення не надає, не працює та зловживає алкогольними напоями, влаштовуючи побутові конфлікти. Позивач самостійно утримує дітей за рахунок власного заробітку, який згідно з довідкою про доходи становить в середньому 18266,34 грн на місяць, що є недостатнім для забезпечення всебічного та гармонійного розвитку двох неповнолітніх дітей. Матеріальні витрати на харчування, дитячий садок та комунальні послуги повністю покладені на позивача, що підтверджується відповідними квитанціями за квітень-червень 2025 року, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 29.09.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

У судовому засіданні позивачка та її представник повністю підтримали позовні вимоги, наполягали на їх задоволенні з мотивів, викладених у позовній заяві, а також висловили згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Жодних клопотань про відкладення слухання чи відзиву на позовну заяву від нього на адресу суду не надходило.

Враховуючи, що позивачка не заперечила проти проведення заочного розгляду справи, при цьому відповідач, що належним чином повідомлявся про розгляд справи, в судове засідання не з`явився, відзиву не подав, а тому відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що сторони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Від даних відносин народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . що підтверджується свідоцтво про народження Серії НОМЕР_2 , які містяться в матеріалах справи.

Батьком дітей є відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується повними витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актових записів про народження №00036551549 та №00036551821 від 18.08.2022 року, згідно з якими відомості про батька внесені на підставі спільної заяви матері та батька про визнання батьківства відповідно до вимог статті 126 СК України.

Отже, права та обов`язки відповідача як батька є аналогічними правам та обов`язкам батьків, які перебувають у зареєстрованому шлюбі.

Згідно з психолого-педагогічною характеристикою дитини-дошкільника та характеристикою учня 7-В класу школи I-III ступенів №1 м. Києва, вихованням, навчанням та забезпеченням медичного догляду дітей займається виключно мати - ОСОБА_1 . Вчителі та вихователі зазначають, що батько взаємодії зі закладами освіти не підтримує, його особа їм невідома.

Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки

зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Даний обов`язок є безумовним і не залежить від того, чи перебувають батьки у шлюбі, чи розірвано його, а також чи проживають вони разом чи окремо.

Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду (зокрема, постанови у справах №760/13969/18, №201/10174/19), право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від доходу) закон покладає виключно на позивача (того з батьків, з ким проживає дитина). Суд не може самостійно змінювати обраний позивачем спосіб стягнення, якщо він відповідає інтересам дитини та критеріям достатності.

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних родичів; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем витрати платника аліментів та інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У своїй практиці Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що відсутність офіційного працевлаштування або постійного доходу у платника аліментів не звільняє його від обов`язку утримувати своїх неповнолітніх дітей. Працездатний вік та відсутність протипоказань до праці покладають на особу обов`язок вживати всіх залежних від неї заходів для отримання доходу та виконання батьківських обов`язків.

Оцінюючи матеріальне становище сторін, суд враховує, що відповідач є особою працездатного віку, даних про наявність у нього інвалідності чи хронічних захворювань, що перешкоджають працевлаштуванню, матеріали справи не містять. Наявність інших осіб на утриманні відповідача судом не встановлена. Позивач самостійно несе фінансове навантаження, її дохід є помірним і становить 18266,34 грн, що з урахуванням сучасних економічних умов та інфляційних процесів в Україні є мінімальним для самостійного утримання двох дітей.

Відповідно до положень ст. 183 СК України, розмір аліментів, визначений судом у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, стягується до досягнення дитиною повноліття.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення повноліття найстаршою дитиною.

Враховуючи, що на утриманні відповідача перебуває двоє неповнолітніх дітей, суд вважає за доцільне і таке, що повністю відповідає вимогам закону та інтересам дітей, визначити розмір аліментів у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за

рішенням суду від дня подання позовної заяви, тобто з 15 липня 2025 року.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 51, 124 Конституції України, ст.ст. 126, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 28, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280-284, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.07.2025 і до досягнення найстаршою дитиною, повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а також рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин.

Суддя: